
Енергосистема України — це складна, децентралізована мережа. Виробники електроенергії подають потужність у спільну енергомережу. Звідти електроенергія розподіляється до споживачів через систему підстанцій і локальних ліній.
Скільки в Україні електростанцій та ТЕЦ, читайте в нашому матеріалі.
Кількість електростанцій в Україні
Переважна частина великих енергогенеруючих підприємств належить державі. До них входять атомні та гідроелектростанції, а також частина теплових електростанцій (ТЕС) і теплоелектроцентралей (ТЕЦ).
Центральним оператором енергосистеми є компанія Укренерго, яка підпорядковується Міністерству енергетики України. Вона координує роботу мережі та забезпечує доставку електроенергії розподільчим компаніям.
За даними НЕК Укренерго, до 2022 року сукупна потужність українських теплових електростанцій та теплоцентралей становила приблизно 34 ГВт на рік. При цьому потужності ТЕС переважали — 27,7 ГВт проти 6,5 ГВт у ТЕЦ.
Загалом в Україні чотири атомні електростанції. Станом на 2025 рік в Україні функціонують три атомні електростанції. Чорнобильська АЕС не враховується серед діючих станцій — вона має статус державного підприємства. Запорізька АЕС тимчасово не працює через окупацію.
Різниця між ТЕС та ТЕЦ
Теплова електростанція (ТЕС) виробляє електроенергію шляхом спалювання палива — зазвичай вугілля або природного газу. У процесі нагрівання котлів утворюється пара, яка під великим тиском обертає турбіни, що генерують електричний струм. Теплова енергія в цьому випадку є побічним продуктом, який іноді використовується для опалення прилеглих населених пунктів чи підприємств. Основне завдання ТЕС — виробництво електроенергії. Повний перелік ТЕС можна знайти тут.
Теплоелектроцентраль (ТЕЦ) — це підприємство, яке одночасно виробляє і електроенергію, і тепло. На відміну від ТЕС, у ТЕЦ тепло не є побічним продуктом, а рівноправною частиною процесу. Отримана енергія використовується для опалення житлових будинків, шкіл, лікарень, підприємств тощо. Частка ТЕЦ у загальному енергобалансі країни становить близько 10%, і вони працюють стабільно, з відносно рівним навантаженням.
Попри те, що основний обсяг електроенергії в Україні забезпечують атомні станції, саме теплові та гідроелектростанції відіграють ключову роль у балансуванні енергосистеми під час пікових навантажень. Гідроенергетики не мають достатньої маневрової потужності, щоб швидко реагувати на коливання попиту, тому ТЕС і ТЕЦ залишаються невід’ємною частиною стабільної роботи енергосистеми.
Скільки знищено ТЕЦ в Україні
В Україні у 2022 році працювали 14 ТЕС. Також до повномасштабного вторгнення кількість ТЕЦ в Україні становила 21 (великі ТЕЦ), однак унаслідок ракетних обстрілів 2022–2025 років частина з них зазнала пошкоджень або повного знищення. Точних даних щодо масштабів руйнувань не розголошують.
Нижче наведено перелік основних ТЕЦ, що розташовані у великих містах (перелік не повний і включає лише найбільші ТЕЦ). У деяких містах, крім великих ТЕЦ, є менші когенераційні установки.
У великих містах функціонує декілька теплоцентралей, щоб забезпечити надійність теплопостачання різних районів.
Основні теплоелектроцентралі в Україні:
- Київська ТЕЦ-5
- Київська ТЕЦ-6
- Дарницька ТЕЦ (Київська ТЕЦ-4)
- Харківська ТЕЦ-5
- Кременчуцька ТЕЦ
- Дніпровська ТЕЦ (Кам’янське)
- Львівська ТЕЦ-1
- Миколаївська ТЕЦ
- Вінницька ТЕЦ
- Білоцерківська ТЕЦ
- Краматорська ТЕЦ
- Калуська ТЕЦ
- Кам’янець-Подільська ТЕЦ
- Кіровоградська ТЕЦ (Кропивницький)
- ТЕЦ КП Жовтоводськтепломережа
У зв’язку з потребою підвищення стійкості енергосистеми та децентралізації виробництва електроенергії в Україні активно розвивають локальні когенераційні установки (міні-ТЕЦ).
На відміну від великих старих ТЕЦ, такі установки мають меншу потужність, але пропонують високу гнучкість:
- використовують різні види палива — природний газ, біогаз, тверде біопаливо або мазут;
- швидко змінюють режими роботи для балансування енергомережі;
- оперативно забезпечують теплом та електроенергією невеликі райони, промислові об’єкти чи лікарні, зменшуючи залежність від великих централізованих станцій.
Завдяки цьому кількість об’єктів, які виробляють одночасно тепло і електроенергію, значно перевищує перелік великих ТЕЦ і постійно зростає завдяки розподіленій малій генерації.