Валерій Романенко, авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації імені О. К. Антонова
Ракета Буревісник: характеристики зброї, якою РФ лякає світ
26 жовтня російський президент Володимир Путін заявив, що Російська Федерація нібито провела випробування крилатої ракети Буревісник із ядерною енергетичною установкою. За словами Кремля, ця ракета має “практично необмежену дальність польоту” та може перебувати в повітрі протягом багатьох годин або навіть кількох днів.
Розробка Буревісника триває вже понад два десятиліття. За даними західних ЗМІ, з 2016 року Росія здійснила щонайменше 13 спроб запуску цієї ракети (без урахування заявленого тесту 26 жовтня 2025 року). Лише два з них можна вважати частково успішними, решта завершилися невдачею або аварійним перериванням польоту.
Ще у серпні 2025 року фіксували підготовку РФ до нових випробувань Буревісника — про це свідчили супутникові знімки та рух техніки на полігоні. Водночас, попри гучні заяви Москви про “успішний запуск” 21 жовтня, жодних підтверджень чи відеодоказів цього випробування так і не з’явилося у відкритому доступі.
Що відомо про ракету Буревісник: основні характеристики та особливості – читайте в матеріалі Фактів ICTV.
Ракета Буревісник: характеристики зброї
Провідний науковий співробітник Державного музею авіації імені О. К. Антонова, авіаексперт Валерій Романенко розповів, що у ракеті Буревісник розігрів повітря відбувається завдяки портативному ядерному реактору.
Нагріте повітря несе з собою радіоактивне забруднення, тому це озброєння називають летючим Чорнобилем, звернув увагу експерт.
За інформацією російських військових медіа, ракета Буревісник приблизно у півтора раза більша за Х-101, а її швидкість становить близько 900 км на годину, зазначив Романенко.
– Ракета має необмежену дальність польоту через те, що ядерний двигун може працювати дуже довго. Тобто вона може пролітати десятки тисяч кілометрів, – сказав Романенко.
Швидкість, висота польоту та інші параметри ракети Буревісник такі самі, як у звичайних крилатих ракет, зазначив авіаексперт, тому її можуть збивати всі засоби протиповітряної оборони, зокрема винищувачі та зенітні ракетні комплекси.
– Але проблема, коли ця збита ракета впаде на землю. Звичайно, що ядерний реактор буде пошкоджений і доведеться робити дезактивацію в місцевості, де ця ракета впала. Такі основні небезпеки від цього зразку зброї, – звернув увагу він.
Площа ураження у разі влучання та збиття залежить від того, яким буде виток радіоактивного палива на місцевості.
За словами Романенко, радіус ураження ракети Буревісник залежить від того, яка буде бойова частина.
– Я не думаю, що вкрай високовартісні ракети, ще недопрацьовані, матимуть звичайні фугасні бойові частини. Скоріше за все – ядерна частина. А на таких виробах зазвичай застосовуються ядерні частини потужністю від 200 до 500 кілотонн. Тобто приблизно половина мега тонни, – резюмував авіаексперт.
За словами полковника запасу Збройних сил України Романа Світана, російські випробування крилатої ракети з ядерною установкою Буревісник становлять реальну екологічну загрозу. Він зазначає, що навіть під час попередніх запусків, які неодноразово намагалися провести, вже фіксувалося реальне ядерне забруднення місцевості.
За словами експерта, у процесі аварій або невдалих запусків ракети в навколишнє середовище потрапляють ізотопи трансуранових елементів, які мають надзвичайно тривалий період напіврозпаду.
За словами Романа Світана, для цезію цей період становить від 30 до 70 років, а для урану-238 — понад 4,5 мільярда років. Навіть коли самої Землі вже не буде, ці речовини продовжуватимуть розпадатися.
Він пояснює, що сама ідея використання ядерного двигуна може мати технічний сенс лише у сфері космічних польотів, де енергію застосовують для живлення систем, а не для створення тяги. У випадку з Буревісником ядерна установка використовується саме як рушій, що, за словами експерта, є надзвичайно небезпечним.
За словами Романа Світана, такі експерименти можуть обернутися проти самих росіян: ще кілька подібних запусків — і вони отримають серйозне радіоактивне забруднення територій. Якщо ж зараження торкнеться полігону, подальше його використання стане неможливим.
