Закон про персональні дані: що він передбачає та як захистити свою інформацію
Під час влаштування на роботу, оформлення банківської картки, отримання медичних послуг чи навіть реєстрації в інтернет-магазині українців просять підписати згоду на обробку персональних даних.
Більшість робить це автоматично, навіть не читаючи документ. Та насправді, не всі розуміють, навіщо потрібна така згода, які права вона надає та що взагалі регулює законодавство у цій сфері.
Що передбачає закон про персональні дані, як їх захистити та що потрібно знати кожному українцю, читайте в матеріалі на Фактах ICTV.
Закон про персональні дані: що це за документ
Основним документом, який регулює питання захисту особистої інформації, є закон України Про захист персональних даних. Саме він визначає, хто і за яких умов може збирати, зберігати, використовувати або передавати інформацію про людину.
Як пояснюють в Офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, головна мета цього закону захистити право кожної людини на приватність. Іншими словами, жодна організація чи компанія не може безпідставно збирати або використовувати інформацію про вас лише тому, що їй так зручно.
Закон про персональні дані в Україні встановлює правила, яких повинні дотримуватися всі, хто працює з особистою інформацією людей, зокрема це державні органи, банки, лікарні, навчальні заклади, роботодавці, інтернет-магазини та інші установи.
Що входить в перелік персональних даних
Багато людей помилково вважають, що персональні дані — це лише паспорт або ідентифікаційний код. Насправді цей перелік значно ширший.
За роз’ясненнями Омбудсмана, персональними вважаються будь-які відомості, за допомогою яких можна прямо або опосередковано встановити особу.
До таких даних належать:
- прізвище, ім’я та по батькові;
- дата і місце народження;
- адреса проживання;
- номер телефону;
- електронна пошта;
- паспортні дані;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- фотографія або відеозапис людини;
- дані про освіту, місце роботи чи сімейний стан;
- інформація про місцезнаходження, якщо вона дає змогу ідентифікувати конкретну особу.
Вичерпного списку персональних даних у законі немає. Все залежить від конкретної ситуації. Якщо певна інформація дозволяє встановити, про яку саме людину йдеться, вона також може вважатися персональними даними.
Що передбачає закон про персональні дані
Головний принцип закону полягає в тому, що ніхто не може безпідставно використовувати особисту інформацію про іншу людину.
Саме тому закон про персональні дані визначає правила обробки таких відомостей. Збирати, зберігати, змінювати, передавати або поширювати персональні дані можна лише за наявності законних підстав.
Найчастіше такою підставою є добровільна згода самої людини. Однак є й випадки, коли закон дозволяє обробляти персональні дані без окремої згоди.
Наприклад:
- якщо цього вимагає інший закон,
- це необхідно для виконання трудового договору,
- надання медичних послуг,
- здійснення правосуддя чи виконання повноважень державних органів.
При цьому організація або установа має право збирати лише ті відомості, які дійсно необхідні для виконання конкретної мети. Вимагати зайву інформацію “про всяк випадок” законодавство не дозволяє.
Які права має людина щодо своїх персональних даних
Часто українці думають, що після того, як підписали згоду на обробку персональних даних, вони вже не можуть контролювати, що відбувається з їхньою інформацією. Насправді це не так.
Як пояснюють в Офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, кожна людина має низку прав щодо своїх персональних даних.
Зокрема, можна дізнатися, хто саме зберігає ваші персональні дані, з якою метою їх збирають і як довго планують використовувати. Ба більше, людина має право отримати доступ до цієї інформації, якщо вона не належить до випадків, коли доступ обмежений законом.
Якщо персональні дані виявилися неточними, застарілими або були зібрані незаконно, громадянин може вимагати їх виправлення, оновлення чи видалення. Також людина має право відкликати свою згоду на обробку персональних даних, якщо саме вона була підставою для їх використання.
Але відкликання згоди не завжди означає автоматичне видалення всієї інформації. Якщо закон зобов’язує установу зберігати певні відомості, наприклад бухгалтерські документи чи кадрові матеріали, вона має право робити це протягом строку, визначеного законодавством.
Що передбачає закон про персональні дані і як їх захистити
Багатьох українців цікавить не лише, що передбачає закон про персональні дані, а й як убезпечити себе від витоку особистої інформації.
Варто уважно ставитися до того, кому і які відомості ви передаєте. Якщо у вас просять надати копію паспорта, ідентифікаційного коду чи інших документів, слід поцікавитися, навіщо це потрібно і на підставі якого закону або договору збираються ці дані.
Також не варто залишати свої персональні дані на сумнівних сайтах або передавати їх незнайомим людям телефоном чи в месенджерах. Перед тим як вводити будь-яку інформацію, бажано переконатися, що ви користуєтеся офіційним ресурсом або сервісом.
Якщо ж ви вважаєте, що ваші персональні дані використовують незаконно, насамперед можна звернутися до організації, яка їх зберігає, і вимагати пояснень. Якщо проблему не вдалося вирішити, громадянин має право подати скаргу до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини або звернутися до суду.
Хто контролює дотримання закону
Контроль за тим, як в Україні дотримуються законодавства про захист персональних даних, здійснює Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Саме до Омбудсмана можна звернутися, якщо людина вважає, що її право на захист персональних даних було порушено. Фахівці Офісу Уповноваженого розглядають звернення громадян, проводять перевірки та можуть вимагати усунення порушень.
Водночас в Офісі Омбудсмана наголошують,що захист персональних даних — це відповідальність не лише держави чи компаній, а й кожної людини. Тому перед тим як залишати свої особисті дані, варто переконатися, що вони дійсно потрібні, а організація, яка їх збирає, має на це законні підстави.
Саме тому варто не поспішати підписувати документи, не читаючи їх змісту. Кілька хвилин, витрачених на ознайомлення з умовами обробки персональних даних, можуть допомогти краще зрозуміти, як саме використовуватиметься ваша інформація і хто нестиме відповідальність за її захист.
Як захистити свої персональні дані: практичні поради адвоката
Адвокат Сергій Возний звертає увагу, що сьогодні більшість українців щодня залишають свої персональні дані в інтернеті. Це відбувається під час користування соціальними мережами, мобільними банкінгами, державними сервісами чи онлайн-магазинами. Саме тому важливо знати не лише свої права, а й елементарні правила безпеки.
За словами юриста, право людини на приватність гарантує стаття 32 Конституції України. Вона передбачає, що особисту інформацію не можна збирати, зберігати чи передавати без згоди людини, окрім випадків, прямо визначених законом.
Закон України Про захист персональних даних дає громадянам низку важливих прав. Зокрема, кожна людина може дізнатися, хто саме обробляє її персональні дані, з якою метою це робиться, а також вимагати видалення інформації або оскаржити її незаконне використання.
Як свідчить адвокатська практика, найчастіше українці стикаються зі зламом акаунтів у соціальних мережах і месенджерах, шахрайством, пов’язаним із банківськими застосунками, або незаконною передачею особистої інформації третім особам.
Щоб зменшити ризик таких ситуацій, Сергій Возний радить насамперед подбати про безпеку своїх облікових записів. Для цього варто використовувати складні, унікальні паролі та обов’язково вмикати двофакторну автентифікацію. Не варто передавати свої персональні дані стороннім особам і перед реєстрацією на будь-якому сервісі звертати увагу, як саме він збирає та використовує інформацію про користувачів.
Якщо ж ви підозрюєте, що персональні дані використовують без вашого дозволу або вони потрапили до рук шахраїв, адвокат радить не зволікати із захистом своїх прав. У такій ситуації варто звернутися до юриста або до уповноваженого органу, який розглядає питання захисту персональних даних.
