Скасування відстрочки від мобілізації: які обмеження пропонують запровадити
В Україні готують зміни до законодавства про відстрочку від мобілізації для громадян, які мають у родині людей з інвалідністю або доглядають за хворими близькими.
Запропоновані нововведення передбачають додаткові умови для отримання відстрочки, зокрема вимоги щодо постійного догляду та відсутності інших родичів, які можуть його забезпечити. Але ідеться поки що про законодавчі пропозиції, а не про ухвалений закон.
Факти ICTV дізнавалися, хто може втратити право на відстрочку по догляду за особами з інвалідністю, які обмеження пропонують запровадити та що відомо про підготовку змін до правил бронювання військовозобов’язаних.
Скасування відстрочки від мобілізації: що планують змінити
Про можливий перегляд правил надання відстрочок повідомила правозахисниця, колишня міністерка соціальної політики та екс уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова у своєму Facebook.
Український центр захисту прав людини, який вона представляє, отримав відповідь Офісу Військового омбудсмана на відповідний запит. Разом із відповіддю організація отримала проєкт законопроєкту, порівняльну таблицю та пояснювальну записку.
За словами Денісової, підготовлений документ передбачає перегляд низки чинних гарантій для родин, у яких є діти або дорослі з інвалідністю.
Частині військовозобов’язаних пропонують встановити додаткові вимоги для отримання відстрочки, а в окремих випадках право на неї може залежати від наявності інших членів сім’ї, здатних забезпечити виховання дитини чи догляд за близькою людиною.
В Офісі Військового омбудсмана, як зазначає правозахисниця, необхідність змін пояснюють відмінностями між підставами для відстрочки від мобілізації та звільнення з військової служби. На думку авторів пропозицій, це створює проблеми з дотриманням принципів рівності громадян і правової визначеності.
Водночас Денісова вважає, що усувати такі відмінності шляхом звуження вже наявних прав родин не варто. Вона також звертає увагу на те, що в отриманих документах немає належної оцінки кількості людей з інвалідністю, які можуть залишитися без підтримки близьких у разі ухвалення запропонованих змін.
Хто може втратити відстрочку по догляду за особами з інвалідністю
Проєкт передбачає перегляд умов відстрочки для кількох категорій військовозобов’язаних. Людмила Денісова оприлюднила основні пропозиції, які містяться в отриманих документах.
Зокрема, зміни стосуються таких категорій:
- Батьки дітей з інвалідністю віком до 18 років. Пропонується встановити додаткові умови для отримання відстрочки. Якщо в родині є одна дитина з інвалідністю та обоє батьків, право на відстрочку за цією підставою можуть обмежити. Серед запропонованих умов для її збереження — відсутність інших осіб, зобов’язаних виховувати дитину, або наявність у сім’ї двох неповнолітніх дітей, одна з яких має інвалідність.
- Батьки дітей із тяжкими захворюваннями, яким не встановили інвалідність. Для них також пропонують додаткові обмеження, пов’язані з наявністю інших осіб, зобов’язаних виховувати дитину, або вихованням двох неповнолітніх дітей.
- Чоловіки та дружини людей з інвалідністю I та II груп. Замість самої наявності такого члена сім’ї як підстави для відстрочки пропонують вимагати фактичного здійснення постійного догляду.
- Чоловіки та дружини людей з інвалідністю III групи. У визначених законодавством випадках, зокрема за окремих онкологічних захворювань, відсутності кінцівок та інших порушень здоров’я, пропонується встановити додаткову вимогу щодо догляду.
- Особи, які мають батька або матір з інвалідністю I чи II групи. Для отримання відстрочки хочуть запровадити вимогу про постійний догляд. Аналогічна умова стосуватиметься догляду за батьками чоловіка або дружини, які мають інвалідність I чи II групи.
- Люди, які доглядають за хворими членами сім’ї. Умови отримання відстрочки можуть змінити так, щоб право на неї залежало, зокрема, від відсутності інших осіб, здатних забезпечити догляд.
- Родичі другого та третього ступенів споріднення, які доглядають за людьми з інвалідністю I або II групи. Для них пропонують переглянути підстави відстрочки, зокрема вилучити окрему підставу для родичів третього ступеня та встановити додаткові обмеження для родичів другого ступеня.
- Опікуни людей, яких суд визнав недієздатними. Умови відстрочки можуть доповнити вимогою про відсутність інших осіб, які здійснюють опіку або піклування.
Чому правозахисниця критикує нові підстави для відстрочки
Людмила Денісова звертає увагу на те, що запропонований підхід може посилити обмеження для сімей, які потребують допомоги через стан здоров’я близьких.
За її словами, Офіс Військового омбудсмана також аргументує необхідність змін тим, що відстрочка через стан здоров’я члена сім’ї без обов’язкового здійснення догляду може створювати можливості для ухилення від військової служби.
Проте правозахисниця наголошує, що людина з інвалідністю може потребувати регулярної допомоги рідних навіть тоді, коли офіційно не встановлено потребу саме в постійному догляді.
Денісова також нагадала про законопроєкт № 15057, який обговорювали влітку. Він передбачав розширення можливостей звільнення з військової служби батьків дітей з інвалідністю.
За інформацією, яку організація отримала від Міністерства оборони, на той момент у ЗСУ та військових частинах, безпосередньо підпорядкованих відомству, служили близько 2 тис. військовослужбовців, які мали дітей з інвалідністю віком до 18 років.
На думку правозахисниці, замість розширення гарантій для військовослужбовців із такими сімейними обставинами в нових пропозиціях розглядають обмеження права на відстрочку для інших батьків.
Український центр захисту прав людини планує звернутися до профільного комітету Верховної Ради із зауваженнями до запропонованих змін.
Чи скасують чинні відстрочки від мобілізації
Наразі підстав говорити про скасування чинних відстрочок немає. Як окремо наголосила Людмила Денісова, документи, отримані від Офісу Військового омбудсмана, стосуються законодавчих пропозицій, а не вже ухваленого закону.
Отже, поки триває підготовка можливих змін, чинні підстави для відстрочки залишаються в силі. Для того щоб нові вимоги почали діяти, відповідні законодавчі зміни мають пройти передбачену процедуру ухвалення.
Зміни в бронюванні від мобілізації: що готує Кабмін
Уряд працює над переглядом правил бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств. Про підготовку відповідного проєкту повідомило РБК-Україна з посиланням на власні джерела.
За даними видання, уряд опрацьовував зміни до постанови, яка регулює бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного часу.
Джерела РБК-Україна повідомили про роботу з профільними відомствами, однак остаточного рішення щодо нових квот на той момент не було. Критичні зауваження до пропозицій, за інформацією видання, висловили Міністерство оборони та Міністерство енергетики.
Народний депутат Ярослав Железняк також оприлюднив у своєму ТГ-каналі основні положення проєкту, який, за його словами, надійшов від джерел у вигляді розсилки від 9 жовтня. Він зазначив, що справжність документа підтвердили джерела.
Серед ключових пропозицій — зменшення граничної кількості працівників, яких дозволено бронювати в окремих галузях, зміна розрахунку стандартної квоти та створення нового Координаційного центру при Кабміні.
Для яких підприємств хочуть скоротити бронювання
За інформацією Ярослава Железняка, проєкт передбачає такі зміни до граничних квот:
- Оборонно-промисловий комплекс та енергетика. Максимальну частку заброньованих працівників пропонують зменшити зі 100% до 85%.
- Комунальні підприємства. Для підприємств, які забезпечують теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також вивезення побутових відходів, ліміт хочуть скоротити з 75% до 60%.
Проте представники оборонної промисловості виступають проти зменшення квоти для підприємств, які виконують критично важливі завдання для фронту.
У заяві об’єднання Технологічні сили України наголошується, що виробництво зброї потребує кваліфікованих працівників, тому для критично важливих підприємств ОПК необхідно зберегти бронювання на рівні 100%.
В організації зазначають, що український оборонно-промисловий комплекс об’єднує понад 900 компаній із більш ніж 300 тис. працівників.
Галузь уже стикається з нестачею кадрів, а підготовка окремих спеціалістів займає місяці. Тому втрата навіть одного фахівця може призвести до зупинки певної виробничої ділянки та затримок у постачанні зброї.
Як зміниться розрахунок квоти на бронювання
Ще одна пропозиція стосується визначення кількості працівників, від якої розраховують стандартну квоту бронювання на рівні 50%.
Як пояснив Железняк, до розрахункової бази більше не планують включати працівників, які вже мають відстрочку з інших підстав. Ідеться, зокрема, про студентів, осіб, які здійснюють догляд, та батьків трьох і більше дітей.
Для підприємств це означатиме зменшення кількості працівників, яких можна буде забронювати за стандартною квотою.
Наприклад, якщо на підприємстві працюють 100 осіб, із яких 20 вже мають відстрочку, за запропонованою формулою базу для розрахунку становитимуть 80 працівників. Відповідно, за квоти 50% підприємство зможе забронювати 40 осіб замість 50 за попереднім принципом розрахунку.
Хто визначатиме критичність підприємств
За даними Железняка, проєкт також передбачає створення при Кабміні Координаційного центру з 17 учасників. До його складу мають увійти представники СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки та Національної поліції.
Центру пропонують надати повноваження рекомендувати надання підприємству статусу критично важливого, погоджувати ліміти бронювання понад 50%, а також ініціювати позбавлення підприємства вже наявного статусу.
Як стверджує нардеп, без рекомендації нового органу підприємство не зможе отримати статус критично важливого або погодити бронювання понад стандартну квоту.
У проєкті, на який посилається Железняк, не визначено чітких строків розгляду питань, фіксованих критеріїв ухвалення рішень та процедури їх оскарження.
Також до 20 жовтня 2026 року профільні міністерства й обласні державні адміністрації мають переглянути та оновити галузеві критерії, за якими підприємства визнають критично важливими.
Що кажуть у Міністерстві оборони
Міністр оборони України Євгеній Хмара заявив, що відомство виступає за максимально можливе бронювання працівників оборонно-промислового комплексу.
Під час зустрічі з журналістами він пояснив, що підприємства, які отримують державні контракти на виробництво систем, необхідних для фронту, повинні мати умови для виконання замовлень. Для цього, за його словами, держава має забезпечити збереження необхідного кадрового потенціалу.
Також Хмара зазначив, що система бронювання повинна враховувати реальний внесок кожного підприємства в забезпечення Сил оборони та бути справедливою.
Отже, позиція Міністерства оборони щодо збереження кадрового потенціалу ОПК відрізняється від запропонованого в проєкті скорочення максимальної квоти до 85%.
