Бензин з Білорусі: що означатиме зупинка поставок А-95 та чому потрібно говорити про безпеку
У ЗМІ пишуть про те, що ЗАТ Білоруська нафтова компанія й досі не підтвердило плани щодо постачання бензину марки А-95 в Україну.
Деякі експерти кажуть, що це – лише затримка, яка не вплине на можливість закупити бензин А-95 у Білорусі.
А учасники ринку говорять, що взагалі не варто очікувати поставок А-95 з Білорусі.
Факти ICTV розповідають, чи варто очікувати зупинки частини поставок бензину з Білорусі і як ця ситуація вплине на ринок в Україні.
Передумови зупинки
Рішення Білорусі, яка перебуває під санкціями, про зупинку поставок – досить дивне. Як пише директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн, нині близько 50% українського ринку користуються білоруським А-95.
Тобто закрити поставки – це не лише втрати для України, але й для Білорусі. Тим не менш, можлива певна турбулентність на ринку.
– В найгіршому випадку ми просто привеземо бензин з іншого джерела. Можлива невеличка турбулентність. Але я не думаю, що це буде дефіцит або значний зліт цін. Думаю, що ми пройдемо цей етап, – сказав Фактам ICTV Куюн.
За словами члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, ситуацію з можливою зупинкою постачань А-95 з Білорусі не варто пов’язувати з посадкою літака Ryanair та відповіддю на це України.
– Білоруські заводи стали на реконструкцію ще три тижні тому, причому обидва. Потрібно розуміти, що ані реконструкція, ані переробка, ані постачальники та отримувачі нафтопродуктів – це не питання для вирішення на рівні Мінська.
Ці речі жорстко вирішуються Роснафтою. Якщо Мінськ дозволятиме собі будь-які відхилення від “генеральної політики партії”, то для Мінська одразу перекриється можливість постачання нафти на переробку, – пояснює Пендзин.
Тобто справа може реально бути лише в тому, що заводи Білорусі не розрахували втрат під час реконструкції і нині не ризикують поставляти А-95 в Україну.
Водночас нам все одно доведеться шукати нові шляхи постачання нафтопродуктів, що може стати досить важким завданням.
Зміна ситуації
Експерти сходяться на думці, що проблем з дефіцитом бензину на українському ринку не буде. Так, завдання – вдовольнити попит на А-95, значна частина поставок якого під загрозою.
На думку Куюна, це не те, з чим не зможе впоратися Україна.
– Ми можем привезти білоруські бензини морем, через наш морський перевал. Крім того, ми маємо потужності Кременчуцького нафтопереробного заводу. Вони заявили, що готові це зробити.
Проблема в тому, що це може статися несподівано. Якщо б це було планово, то всі б підготувалися, законтрактувалися і привезли. А коли за кілька днів до наступного місяця кажуть, що його (бензину А-95, – Ред.) не буде – це викликає дискомфорт, – пояснює Куюн.
Та ця ситуація порушує ще одне питання – енергетичної безпеки України. Справа в тому, що значна частина постачальників на ринок бензину України належить до Росії й Білорусі (більше 50%).
За словами Пендзина, частково це зумовлено тим, що в Україні використовується застарілий стандарт дизелю, який на сьогодні виробляють лише Росія та Білорусь.
– Європейські та прибалтійські заводи виробляють дизель євро-5 та євро-6. В українських танках зі старими двигунами, тепловозах Укрзалізниці плещеться дизель євро-2 та євро-3…
Українська модернізована військова техніка ґрунтується на тягових потужностях, які успадковані від Радянського Союзу. Євро-6 просто не можна залити в цей двигун. Ну і євро-5 та євро-6 вдвічі дорожче, – пояснює експерт.
Звичайно, оновити техніку ми так швидко не зможемо. Крім того, це дуже затратна акція для нашої держави. Але енергетичної залежності від РФ та Білорусі можна було б позбавитися за допомогою виробництва дизелю на власних потужностях.
Та найближчим часом нам потрібно буде вирішувати не лише бензинову проблему.
Лише початок?
Разом з інформацією про припинення поставок бензину А-95 в Україну, з’явилася й новина про те, що Білорусь збирається також керувати ввезенням українських товарів.
– За оперативною інформацією, Білорусь запровадила режим індивідуального ліцензування на імпорт низки українських товарів: кондитерські вироби, шоколад, соки, пиво, плити ДСП і ДВП, шпалери, туалетний папір і пакування, цегла, керамічна плитка, скляні ампули, сільгосптехніка для сіяння, пральні машини та меблі.
Це рішення затверджене постановою Ради міністрів Білорусі від 26 травня №292, – пише заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка.
Ситуацію можна вважати проблемною, але не критичною, якщо йдеться про експорт товарів у Білорусь. Пендзин каже, що ми в основному постачаємо туди продукти харчування.
Хоча жорсткий контроль експорту для нас – неприємний сигнал, навряд чи станеться так, що ми не знайдемо, куди продати свої товари.
– Якщо Білорусь зараз для нас “закриють”, ми завжди знайдемо шляхи для того, щоб продати товари. Сьогодні на світовому ринку немає питань щодо продажу продукції аграрного сектору. Нічого трагічного не буде, хоча й варто очікувати певних проблем для постачальників, – каже член Економічного дискусійного клубу.
Куди гірше, якщо Білорусь заборонить експорт товарів в Україну. В такому випадку ми можемо залишитися без кількох критичних ресурсів, які важко буде замінити. Зокрема у позиціях енергоносіїв та продукції машинобудування.
Та важко уявити, що Білорусь піде на такий крок, адже нині вона отримує прибуток від торгівлі з Україною. І знову ж таки, оскільки Білорусь перебуває під санкціями, для неї це стане відчайдушним кроком.
Загалом, потрібно ще дочекатися офіційних заяв Білорусі як щодо бензину, так і щодо імпорту українських товарів.
Зрозуміло одне – рішення щодо бензину є скоріше намаганням перестрахуватися, щоб у подальшому не залишити власну країну без бензину. Та навіть якщо його ухвалять, то навряд чи воно буде довготривалим.