Газові рекорди: як подорожчання блакитного палива в ЄС вплине на українців

Чи будемо взимку із газом? І якими будуть ціни на газ? Ці традиційні запитання турбують українців щороку. Проте цей сезон став особливим через рекордне подорожчання газу в Європі. Станом на середину вересня ціна на тамтешніх хабах перевищувала $960 за 1 тис. кубометрів.

Для порівняння, іще 20 серпня вартість газу була майже вдвічі нижчою – $495 за 1 тис. куб. м. А в січні цього року газ у Європі взагалі коштував менш ніж $300 за 1 тис. куб. м.

Таке рекордне подорожчання фахівці пояснюють штучним дефіцитом газу в Європі. До його формування, зокрема, долучився й російський Газпром. Він свідомо обмежив обсяги постачання газу до ЄС, прагнучи добудувати та сертифікувати Північний потік-2.

20 вересня Газпром вчергове відмовився бронювати додаткову транзитну потужність через Україну, а також викупив лише третину від запропонованої транзитної потужності газопроводу Ямал – Європа. Крім того, російський монополіст виснажив європейські підземні сховища.

— Газпром використовував газ з підземних сховищ Європи – фактично, не закачував влітку газ, а відкачував газ зі своїх сховищ на території ЄС, щоб не використовувати наші потужності та не збільшувати постачання газу в Європу, – розповів в ефірі програми Факти тижня генеральний директор Оператора ГТС України Сергій Макогон.

Через дорогий газ зупиняють заводи

Минулого тижня вартість газу на європейських біржах досягла $964 за 1 тис. кубометрів. Це рекорд, який призвів до зростання вартості газу, електрики та опалення у країнах ЄС та вже спричинив зупинку деяких заводів.

Так, британська компанія CF Industries Holdings повідомила, що зупиняє два своїх заводи з виробництва хімічних добрив. Причина – якраз рекордно високі ціни на газ у Європі. І коли заводи запрацюють знову, наразі невідомо.

Зростання європейських цін вплинуло й на Україну. За даними Української енергетичної біржі, середньозважена ціна газу для промислових споживачів на жовтень перевищила 28,6 тис. грн за 1 тис. кубометрів.

Фото: Depositphotos

Це неминуче тиснутиме на вартість товарів та послуг. Для кінцевих споживачів, нас із вами, вони так само здорожчають. А для підприємств, де газ є насамперед сировиною, а не просто паливом, економіка взагалі стала непосильною.

Так, Одеський припортовий завод повідомив, що зупиняє виробництво через різке зростання ціни на газ, а також борг держпідприємства перед газорозподільною компанією Одесагаз.

Аби запобігти зайвим витратам оборотних коштів заводу, менеджмент ОПЗ ухвалив рішення зупинити підприємство. А на період тимчасової зупинки виробництва карбаміду Одеський припортовий завод має намір зосередитися на перевантаженні аміаку, що надходить через аміакопровід.

Населення не постраждає

Попри цінові рекорди в Європі, побутові споживачі (населення) України прямих цінових шоків уникнуть. Адже до кінця опалювального сезону діятимуть річні фіксовані ціни – від 7,80 грн до 13,5 грн за кубометр, залежно від компанії. Проте переважна більшість споживачів нині купують газ не дорожче 8 грн за 1 куб. м.

Крім того, газопостачальні компанії пропонують так звані сезонні продукти з рівномірною оплатою, тобто можливістю сплачувати за паливо рівномірними частинами щомісяця.

Вартість кубометра газу при цьому обіцяють однакову до самого кінця опалювального сезону. Таким чином можна уникнути пікового навантаження на сімейний бюджет у найхолодніші зимові місяці, рівномірно розподіливши витрати на решту місяців.

Що стосується вартості кубометра газу у цих сезонних пропозиціях, то вона – ідентична річній базовій. Зважаючи на рекордне подорожчання газу у світі, запропонувати нижчі ціни, аніж у річних фіксованих контрактах, постачальники не змогли.

Чи здорожчає тепло?

А для потреб підприємств теплокомуненерго на виробництво тепла для населення державний Нафтогаз запропонував спеціальну ціну – 7,42 грн за кубометр.

Така ціна не мала б спричинити різкого зростання тарифів на тепло, вважають експерти. Однак конкретний розмір платіжки віднині визначають на місцях.

Цього року право встановлювати тарифи на теплову енергію передали від НКРЕКП до органів місцевого самоврядування.

— Тепер усі ліцензіати з виробництва, постачання тепла ліцензуються на місцях, тарифи також встановлюються на місцях. Для ТЕЦ уже встановлені тарифи.

Водночас вони диференційовані – для бюджетних та інших споживачів газ враховується на рівні близько 12 тис. грн за 1 тис. кубометрів, а для населення – 7,42 грн за кубометр, – пояснив екс-член НКРЕКП Євген Магльований.

Хоча в Асоціації міст України вважають, що навіть за ціни 7,42 грн за 1 куб. м тарифи можуть зрости на 30-40%. Наприклад, столичне комунальне підприємство Київтеплоенерго вже попередило, що тарифи на тепло та гарячу воду для жителів столиці через подорожчання газу цієї осені можуть зрости на 40%.

Адже НКРЕКП два роки майже не переглядала тарифи на тепло. А ринкова ціна газу для промислових споживачів та бюджетних установ за цей час зросла у декілька разів.

— У місцевої влади таке право з’явилося лише з липня цього року, коли регулятор, виконуючи доручення Кабміну, передав це питання муніципалітетам.

Зараз інтереси щодо тарифів для місцевої та центральної влади збігаються. Ані ми не хочемо їх підвищувати, ані вони. Але тариф повинен коригуватися, – заявив в одному з інтерв’ю виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

Низка міст уже виступила з заявами про ризики різкого зростання тарифів на тепло чи навіть зриву опалювального сезону. Проте фахівці запевняють, що до зриву справа не дійде. Адже технічно підприємства ТКЕ до зими готові, а кошти для фінансування підприємств ТКЕ на місцях є.

Тому, якщо місцева влада не бажає перекладати ці витрати на ТКЕ на гаманці споживачів, вона має змогу компенсувати ці кошти з місцевих бюджетів.

— Влада на місцях має відповідально поставитися до цього. Так, це виклик. Але й бюджети міст зросли удвічі. Так, існують міста, що є дотаційними, яким потрібні гроші для закупівлі газу і проходження опалювального сезону.

Такі міста визначає Міністерство розвитку громад і територій – вирішує, кому потрібні субвенції з державного бюджету, – нагадав голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій Щербенко.

Водночас експерти наголошують, що тарифи на тепло все ж мають бути економічно обґрунтованими, адже на їхній розмір впливає не лише ціна на газ. Вагомі складові тарифу – вартість електроенергії, води, а також заробітна плата персоналу та інші адміністративні витрати.

Крім того, системи централізованого опалення гостро потребують інвестицій у реконструкцію та модернізацію. Але кожне підприємство ТКЕ і місто мають самотужки порахувати всі складові, затвердити та оприлюднити актуальний тариф.

Єдиний шанс зменшити тарифи – споживати менше

Якщо місцева влада все ж прагне зменшити тарифне навантаження на громадян, фахівці радять зробити ставку не на популізм та проїдання субвенцій, а на енергоефективність.

— Ми як споживачі ніколи не зможемо контролювати вартість газу чи тариф на тепло. Ми – енергодефіцитна країна, яка імпортує енергоресурси. Ми залежатимемо від цін на них за кордоном. Єдиний спосіб, яким можна контролювати наші платіжки, це контролювати об’єм споживання.

Для цього треба зайнятися енергоефективністю, та робити це системно. Енергоефективність – той інструмент, який допоможе споживачам скоротити свої рахунки, – зазначив директор асоціації Енергоефективні міста України Святослав Павлюк.

За його словами, є випадки, коли проста заміна котла в будинку дає економію на газі 37%. А разом з модернізацією теплового пункту економія сягає цілих 70%.

Фото: Pexels

Проте дотепер енергоефективні заходи на місцях не мали належного попиту серед органів місцевого самоврядування, адже це довга робота на перспективу. Результати цієї роботи непомітні одразу, а дають ефект лише через 5-10 років.

Втім, фахівці вважають, що навіть поточний опалювальний сезон продемонструє – мерам, які раніше думали про енергоефективність, буде легше пройти зиму.

— Заходи з енергоефективності потрібно було робити вже. А якщо цього не робилося, то саме час зробити це зараз. Це довга історія, не на один рік. Поки місцева влада не почне розбиратися у проблемах теплопостачання, ми не зрушимо з місця.

Допоки у цій галузі буде багато політики та популізму, буде багато проблем. Лише шляхом заходів з енергоефективності можемо стати енергонезалежною країною. Нам вистачатиме того газу, який видобуває Нафтогаз, – констатував Віталій Щербенко.

Скільки газу в підземних сховищах?

Станом на 20 вересня у підземних сховищах країни накопичили 18,5 млрд кубів. Але сезон закачування ще триває – до зими там планують мати понад 19 млрд кубів.

Тому в Нафтогазі переконують, що цієї зими блакитним паливом забезпечать усіх споживачів, включно із населенням, тепловиками та бізнесом.

Крім того, газовики збираються підстрахувати навіть теплові електростанції, які зіштовхнулися з гострим дефіцитом свого основного палива – вугілля. Саме для цього у підземні сховища планують закачати додатковий, 19-й мільярд кубів палива.

Фото: Depositphotos

Таким чином дефіциту палива не буде за жодних обставин. За потреби всі 19 млрд кубометрів обіцяють оперативно підняти та доставити споживачам. Технічно наші ГТС та ПСГ до цього готові. А для покращення роботи обладнання газосховища нині модернізують.

Так, вже завершують реконструкцію газозбірного пункту Богородчанського ПСГ, реконструюють та автоматизують установку осушування газу Дашавського ПСГ. А на Більче-Волицько-Угерському ПСГ розпочали реконструкцію компресорного цеху.

Ці та інші роботи мають продовжити термін безпечної та ефективної експлуатації сховищ та зробити їх більш сучасними та екологічними.

— Ми задоволені процесом підготовки, бачимо, що все працює, як потрібно. А тому ми упевнено дивимося в майбутнє – опалювальний сезон пройде нормально, а українці будуть із газом, – резюмував голова правління НАК Нафтогаз України Юрій Вітренко.