Чому Україна так потребує закритого неба та чого боїться НАТО
Вже другий тиждень не вщухає дискусія всередині НАТО про те, чи варто надавати нашій країні бойові літаки МіГ, що належать низці країн Альянсу (зокрема Польщі).
Цей варіант розглядається як альтернатива закритому небу, в якому НАТО свідомо відмовляє Україні.
Там побоюються, що це виведе конфлікт на новий рівень і розв’яже руки Путіну щодо можливого використання ядерної зброї або ж розширення театру бойових дій на територію країн Балтії (Литви, Латвії, Естонії), до чого в Альянсі нині не готові.
Чому ці літаки необхідні
Всього країни НАТО можуть передати Україні 70 літаків: 56 винищувачів МіГ-29 з Польщі, Болгарії, Словаччини та 14 штурмовиків Су-25 з Болгарії.
Це багато чи мало? За даними Military Balance, на 2021 рік Україна мала на озброєнні 32 винищувачі Су-27 та 37 винищувачів МіГ-29.
Тобто за умови передання лише 28 польських МіГів це б фактично подвоїло кількість таких машин на озброєнні українських ВПС.
– Вже маючи той авіапарк, що є, Україна збила за два тижні 120 одиниць військово-повітряної техніки супротивника, він так і не зміг отримати переваги в повітрі і не почувається тут комфортно, – каже військовий експерт Олександр Мусієнко.
Іншими словами, ці літаки допоможуть досягти паритету з РФ у небі над Україною і не давати розвивати ворожій авіації активність.
Крім того, це буде можливість і самим наносити повітряні удари по ворожій техніці.
Важливо і те, що це хоч і радянська техніка, але вона проходила модернізацію та обслуговування в ЄС за стандартами НАТО, а тому доволі в хорошому стані, а головне – вже знайома українським пілотам, тому вони зможуть швидко її освоїти.
– Перевчатися тут не треба, кадри в нас є, багато льотчиків запасу прийшли і готові літати, є персонал, який це може обслуговувати! Тож серйозних проблем з експлуатацією не буде, – впевнений Мусієнко.
Страх перед Росією
Головна проблема у наданні літаків виникла через те, що будь-яке пряме їх доставлення Україні може бути розцінене Росією як втручання в українсько-російську війну – а це те саме, що і відкрите небо, про яке йшлося раніше.
І це не страх НАТО як такий перед Росією, а серйозні побоювання, що лідер РФ, який, очевидно, не дуже себе контролює, може здійснити непередбачувані кроки.
– НАТО не повністю готове до війни з РФ, це треба розуміти, – каже військовий експерт Сергій Грабський.
За його словами, найбільше проблем викликає саме балтійський напрямок.
– Наявні сили в Балтії (Литві, Латвії, Естонії) явно недостатні, щоб втриматись. Глибина країн, на відміну від України, не дозволяє стримати танкові удари армії РФ. А вони можуть статися! І тоді ця війна вийде на якісно новий рівень, – каже Грабський.
Саме це стало причиною того, що країни Альянсу відмовились від ідеї надання літаків, яка виникла ще тиждень тому. Тоді, за повідомленнями окремих ЗМІ, українські пілоти навіть вирушили до Польщі їх отримувати. Але потім польське Міністерство оборони це швидко спростувало. З тієї ж причини.
– Використовувати польські аеродроми – це малоймовірно. Бо ризик того, що проти польської сторони Росія нанесе удар – дуже високий, – каже Грабський.
Пінг-понг із США
Країна, яка готова була виступити посередником в переданні польських МіГів – США. Та польська сторона почала торгуватися, вимагаючи від Штатів надати на заміну їх літаків винищувачі F-16.
На це пішли ті кілька днів, за які Росія продовжувала бомбардувати Чернігів, Харків, Суми та Маріуполь, призводячи до численних жертв. Чи це зрада? На думку експертів – ні.
– Кожен думає спершу про себе, потім про сусіда. Це нормально. Польща робить все для своєї безпеки. Вони хочуть гарантій від США, що отримають нові літаки. Але літак – це не щось, що ти протягом дня підеш і купиш у воєнторзі.
Є така річ, як бюрократія, є певні процедури. Так, нам це пече, і сильно, і наша дипломатія має тиснути на всі больові точки, але ми маємо розуміти і потреби інших країн, – каже Сергій Грабський.
За останні два дні ситуація, здавалося б, вийшла на фінішну пряму. Польща погодилася передати США літаки на базу Рамштайн у Німеччині.
Логіка така – МіГи стають американськими, і вже Штати передадуть їх Україні. Так Польща зняла б із себе відповідальність. Та несподівано від такої схеми відмовились вже у США!
– Ми продовжимо консультації з Польщею та іншими союзниками в НАТО щодо цього питання та складних логістичних проблем, пов’язаних з цією пропозицією Польщі, але ми не вважаємо її прийнятною, – йдеться у заяві прессекретаря Пентагону Джона Кірбі.
І така недипломатична заява викликає здивування – невже західні союзники просто не домовилися заздалегідь?!
– Зволікання та коливання західного світу щодо передання Україні необхідних засобів ППО де-факто демонструє слабкість перед Кремлем та надихає його на нові атаки проти України. Саме так можна прокоментувати пінг-понг партією польських винищувачів МіГ-29.
З одного боку, Сполучені Штати начебто намагаються прискорити постачання цього озброєння в Україну, з іншого – висловлюють побоювання щодо перельоту бойової авіації з території НАТО в зону бойових дій, – каже нам військовий експерт Валентин Бадрак.
На його думку, саме це, а не передання літаків може спонукати російську сторону до ескалації конфлікту.
– Це створюватиме умови для розширення зон злочинної діяльності путінського Кремля. Наразі Путін намагається захопити критичні об’єкти – АЕС, великі дамби тощо – для ефективного шантажу західного світу. Й Альянс недооцінює ці загрози, – каже Бадрак.
Ще одне питання – де ці літаки будуть базуватися? З перших днів війни складається враження, що всі аеродроми в Україні – розбиті. Але це не так, запевняє Сергій Грабський.
– По-перше, не всі військові аеродроми розбиті, по-друге, є резервні. Також є виділені для цього ділянки автотрас, особливо на Заході України. Тому драматизувати тут не варто, – каже експерт.
На думку Олександра Мусієнка, українська авіація може розташовуватись навіть на польських аеродромах.
– Ми можемо обґрунтовувати це необхідністю обслуговування та модернізації літаків там, де вони проходили обслуговування раніше. Це достатня формальна причина для їхньої присутності там, – вважає спеціаліст.
Тож західним союзникам треба поспішати. Адже поки вони вирішують, як все зробити правильно, Кремль сприймає їх дії як слабкість.
Опитані нами експерти кажуть, що в найближчі дні рішення буде знайдено. Втім, кожен цей день російська авіація використовуватиме для подальших ударів по нашій країні.
Додаткові види систем ППО
Очевидно, що авіація з Польщі та інших країн НАТО допоможе нам ефективніше боротися з авіаударами РФ по цивільних об’єктах, але її має доповнювати і сучасна ППО.
Поки все те, що поставляли нам західні союзники – це тактичні засоби, зокрема ПЗРК Стінгер (ручні зенітні системи).
Проте в країни НАТО постачають сучасні антиракетні системи Патріот. Чи можливі такі поставки до нас?
– Системи Патріот – це найвища ступінь складності! Їх не можна поставити просто так. Ми на навчання оператора Байрактара витрачали до півроку. Що вже казати про Патріот! Саме тому поки що нам поставляють тактичні засоби, – каже Сергій Грабський.
Олександр Мусієнко зазначає, що наразі ми маємо певну частину пілотів, навчених літати на винищувачах НАТО А10, тож можемо не тільки старі МіГи використовувати. Це якщо, звісно, НАТО нам передасть в майбутньому і таку техніку.
