Чому утворився дефіцит пального в Україні і чи можна його подолати
Протягом останніх днів в Україні спостерігається дефіцит пального. На деяких заправних станціях не можна купити А-95, а влада закликає українців менше їздити на особистому транспорті.
Факти ICTV розповідають про причини нестачі пального в Україні та чи може ситуація змінитися найближчим часом.
Україна втратила ринок
Ситуація з пальним в Україні протягом березня була досить непоганою, враховуючи усі обставини.
Але нині у всіх містах країни спостерігається дефіцит пального, через що влада навіть закликає обмежити пересування особистим транспортом.
– У нас на сьогодні інші пріоритети забезпечення пальним, ніж просто городян, які приїхали, і їм треба кудись переміщатися. Сьогодні немає проблем із використанням громадського транспорту.
З іншого боку, не бачу великої потреби на сьогодні переміщатися містом, – заявив в ефірі телемарафону перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Справді, частково дефіцит викликаний тим, що більшість пального йде на забезпечення військових та логістичних ланцюгів.
Крім того, на початку квітня було зруйновано інфраструктуру Кременчуцького нафтопереробного заводу, що сильно вплинуло на можливість забезпечення України пальним.
– 75% нафтопродуктів українського ринку були з Росії та Білорусі. З початку війни цей ринок закрився. Також були можливості отримати танкери з Азербайджану. Нині цей варіант також заблокований.
25% українського ринку був Кременчуг (Кременчуцький НПЗ, – Ред.), в який двічі прилітали ракети, і який тепер не працює… Нині в нас абсолютно все пальне – імпорт з Європи, який є досить дорогим, – пояснює член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
На ситуацію в Києві, наприклад, вплинуло ще й повернення громадян. Місто почало оживати, водночас і попит на пальне зріс, через що деякий дефіцит міг спостерігатися, навіть якби Кременчуцький НПЗ працював і сьогодні.
А ті логістичні ланцюжки, які вдалося вибудувати зараз, мають набагато меншу пропускну здатність.
Гендиректор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн пише, що до проблем додалася нестача цистерн та бензовозів для доставки пального з Європи в Україну.
Також зберігається держрегулювання цін на пальне.
– Через дефіцит оптові ціни стали вищими за роздрібні, а чимало імпортних ресурсів, особливо які везуть автотранспортом, також дуже дорогі, – наголошує експерт.
Невтішні перспективи
Перспективи для українського ринку нині далеко не найкращі.
Парламент найближчим часом може скасувати зниження податків на пальне, що різко підштовхне ціну бензину.
– Розрахунок по формулі Мінекономіки показує, що гранична ціна на бензин буде 45 грн/л (зараз 34,10), дизпальне – 48 грн/л (38,7 зараз)…
Пального нема, що змушує окремих учасників ринку забити на “рекомендації” уряду. Тому бензин реально вже 40, а дизпальне – 45 грн/л. Тобто з повною ставкою податків реальна ціна злетить мінімум до 52 та 55 грн/л, – пише Куюн.
Не треба розраховувати й на те, що якісь швидкі рішення Верховної Ради або Кабміну виправлять ситуацію у короткостроковій перспективі.
Дефіцит вже є і під час війни навряд чи зникне. Тому й обмежень найближчим часом очікують більше – від зменшення кількості бензину в “одні руки” до навіть обмеження на продаж.
– Найбільша проблема в Україні – знайти доступний ресурс. Все, що приїжджає – одразу розходиться через відповідні засоби транспортування.
Не працюють нафтобази. А там, де вони були – потрапляли ракети, – каже Пендзин.
Водночас, перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко пообіцяла, що дефіцит ліквідують протягом наступного тижня.
– Впродовж наступних семи днів дефіцит буде ліквідовано, адже оператори мають законтрактовані обсяги пального на території Західної Європи. Найближчим часом вирішиться питання їхнього завезення на територію України. Це приведе до незначного росту цін, – заявила вона.
Дефіцит або неймовірні ризики
За поточних обставин мало які кроки влади здатні врегулювати ситуацію з високими цінами. Максимум – послабити державне регулювання, щоб дозволити продавати пальне ще дорожче, але й дозволити імпортерам отримувати прибуток і спробувати наростити постачання.
Та поки що важко сказати, чи піде на такий крок держава.
За словами Пендзина, нині на українські АЗС пальне постачають напряму, адже його скупчення на нафтобазах – ціль для ворога.
Через це реальних шансів змінити ситуацію достатньо мало.
Єдиний надійний метод – відновлення нафтосховищ, але в сучасних реаліях це може бути непосильним завданням.
– Потрібно відновлювати нафтобази як центри скупчення і наражатися на величезні ризики атак, або зрозуміти, що подібна ситуація буде доти, доки не зміниться безпекове питання, – наголошує Пендзин.
Треба звикати до того, що дефіцит деяких товарів є нормальним становищем під час масштабної війни.
Пальне зараз найбільш потрібне трошки для інших цілей держави, ніж забезпечення ним населення. Воно йтиме на потреби армії, забезпечення логістики, і лише після цього – громадянам.
