Створення нової архітектури безпеки: чому Київ знову згадав про Будапештський меморандум
Днями президент України Володимир Зеленський, виступаючи в Мюнхені на конференції з питань безпеки, зробив резонансну заяву з приводу Будапештського меморандуму – документа, в рамках якого наша держава відмовилася від третього за розміром у світі ядерного арсеналу.
Факти ICTV поцікавилися у політологів, як можна розцінювати заяву глави держави, та чи може Україна анулювати свої зобов’язання в рамках меморандуму та відновити ядерний статус.
Що заявив президент про Будапештський меморандум
У суботу, 19 лютого, в Мюнхені Володимир Зеленський оголосив, що Україна ініціює скликання консультацій держав-гарантів Будапештського меморандуму.
Як відомо, на момент його підписання 5 грудня 1994 року в Будапешті гарантами виступили США, Велика Британія та Росія. Остання в 2014 році грубо порушила всі зобов’язання, захопивши український Крим та розпочавши війну на Донбасі. Згодом до меморандуму приєдналися Франція і Китай.
Володимир Зеленський під час виступу зазначив, що з 2014 року Україна тричі намагалася скликати консультації держав-гарантів меморандуму, і ці спроби не увінчалися успіхом. Зараз же наша держава ініціює подібні консультації востаннє.
– Якщо вони (консультації, – Ред.) знову не відбудуться або за їхніми результатами не будуть прийняті конкретні рішення щодо гарантій безпеки для нашої держави, Україна матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює, і всі пакетні рішення 1994 року поставлені під сумнів, – наголосив президент.
Наступного дня роз’яснення з приводу заяви глави держави дав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він зазначив, що Україна очікує від світових держав конкретних гарантій своєї безпеки. Саме тому Київ хоче перевірити, чи працює система безпеки, створена Будапештським меморандумом.
У понеділок, 21 лютого, з’явилася інформація, що Дмитро Кулеба направив офіційний запит у рамках Будапештського меморандуму до країн-членів Радбезу ООН “з вимогою негайно провести консультації щодо невідкладних дій зі зниження напруги та практичних кроків гарантування безпеки України”.
Ядерний статус України: чи можливе відновлення
Політологи, з якими поспілкувалися Факти ICTV з приводу заяви президента, зазначили, що на теоретичне відновлення ядерного потенціалу Україні знадобилися б роки та значні фінансові ресурси.
Більш того, якби Київ пішов на такий крок, це б спровокувало вкрай негативну реакцію західних партнерів України.
Як наголосив політолог, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович, підписанню Будапештського меморандуму передувало приєднання нашої держави до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Це сталося 16 листопада 1994 року.
– У Будапештському меморандумі це чітко зазначено: що Україна приєднується до цього договору, а далі вже країни-підписанти надають певні гарантії, але ці гарантії надаються в контексті консультацій, – пояснив політолог.
За словами Рейтеровича, теоретично Україна може визнати меморандум таким, що не виконується, адже фактично так і є: країна-підписант, Російська Федерація, його неодноразово порушувала.
Водночас політолог наголосив, що про відновлення ядерного потенціалу не може йтися. По-перше, є питання матеріально-технічного характеру: такий крок потребуватиме багато коштів, відповідної наукової бази, створення полігонів, могильників тощо.
А, по-друге, і це найголовніше: стосовно навіть теоретичного відновлення ядерного статусу України виступатимуть категорично проти всі наші західні партнери.
Рейтерович звернув увагу на той факт, що для Заходу Договір про нерозповсюдження ядерної зброї є надзвичайно важливим, і постійно здійснюються спроби його максимально наповнити новим змістом.
На думку політолога, заяву Володимира Зеленського слід сприймати як заклик до створення нової архітектури безпеки в Європі та в світі, з чіткими гарантіями для України.
– Тому я не сприймаю заяву президента як якусь погрозу відновити ядерний статус. Це більше, мабуть, про створення нової архітектури безпеки в Європі та в світі, і там чітко повинно бути прописано місце України, причому не такими положеннями, які були в Будапештському меморандумі. А грати в ігри з відновленням ядерної зброї – це опинитися серед країн-вигнанців… Ми повинні чітко розуміти, що зараз ядерна зброя нам не дозволить взагалі ніяк вирішити ситуацію, яка є на Сході України або в окупованому Криму, – наголосив Ігор Рейтерович.
Згоден із цим твердженням і політичний консультант, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. Він також нагадав, що в 1994 році Україна взяла на себе зобов’язання в рамках Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Йдеться про те, що на території нашої держави заборонено виготовлення та розміщення будь-якої ядерної зброї та матеріалів, які можуть бути придатними для її виробництва.
– Ми виконували і виконуємо взяті на себе зобов’язання за цим договором. І я маю надію, що будемо виконувати, що нікому не прийде в голову виходити з цієї угоди, тому що це може викликати негативну реакцію міжнародного співтовариства, – пояснив Мусієнко.
Гарантії безпеки та майбутнє Будапештського меморандуму
Як зазначив у коментарі Фактам ICTV голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко, Будапештський меморандум де-факто вже не діє та був зруйнований Росією в 2014 році.
За словами політолога, заяву Володимира Зеленського слід розцінювати як заявку на те, що Україна має право переглядати подібні несправедливі документи, які на практиці виявилися нікчемними. В цьому контексті наша держава вимагає для себе вагомих гарантій безпеки.
– І суть не в тому, що ми можемо відмовитися від Будапештського меморандуму. Він і так уже не працює. Він втратив свою актуальність ще вісім років тому. Тут заява про інше: нам гарантії безпеки потрібні більше, ніж Росії. Ось у цьому головний сенс заяви Зеленського. Не в ядерній зброї, а в тому, що ми вимагаємо нових вагомих гарантій безпеки, – наголосив Фесенко.
Політолог уточнив, що теоретична відмова від Будапештського меморандуму чи заява про його скасування не означає, що Україна відразу почне створювати ядерну зброю.
– Ми повернули б собі право на це. А щоб створити ядерну зброю, потрібні роки і величезні фінансові ресурси, – додав Фесенко.
А політичний консультант Олександр Мусієнко виклав своє бачення того, як могла б вчинити Україна на фоні військової ескалації з боку Росії та порушення положень Будапештського меморандуму. На думку політолога, варто не виходити з меморандуму, а розширити його.
Олександр Мусієнко нагадав про неодноразові повідомлення, що в окупованому Криму РФ розміщує або може розміщувати ядерну зброю. Це є прямим порушенням Будапештського меморандуму, оскільки окупований півострів – українська територія.
– Саме тому я б запропонував ініціювати консультації, на яких партнерам, США і Великій Британії, іншим державам, які, можливо, хочуть доєднатися – Польщі, Балтійським країнам, Німеччині, Франції, запропонувати підписати додатковий протокол до цього меморандуму, або додаток, або розширити його, вписавши наступну формулу: що, по-перше, на території окупованих Криму чи Донбасу заборонено розташування і використання будь-якої ядерної зброї. І, по-друге, зафіксувати додаткові гарантії щодо безпеки України. Які – це вже виходить з того, що ми запропонуємо в рамках європейської безпеки, про яку говорив президент, – наголосив Мусієнко.
Крім того, політолог вважає, що Київ мав би ухвалити до меморандуму окрему заяву, в якій потрібно описати нинішню ситуацію довкола нашої держави та зазначити, що, “дивлячись на Україну, в світу буде мало бажання роззброюватися”.
– Тому ми як держава, яка відмовилася від ядерної зброї, прагнемо мирного і стабільного світу без розповсюдження зброї масового знищення. І тому ми виступаємо за те, щоб країнам, які відмовилися (від такої зброї, – Ред.), надавалися додаткові гарантії безпеки, які б підтверджували їхню територіальну цілісність, суверенітет і право невтручання в їхні внутрішні справи. Розпочати із такої заяви та надати її для підпису усім, хто забажає підписати. Й далі рухатися таким шляхом. Тобто ми не пропонуємо припинити дію меморандуму, ми пропонуємо його дещо змінити, враховуючи поточну ситуацію. І пропонуємо дійсно напрацювати систему гарантій для світової безпеки, яка буде походити якраз із України, – підсумував політолог.
