У швейцарському місті Лугано протягом двох днів, 4-5 липня, проходила Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC2022). Це перший подібний захід, на якому на міжнародному рівні обговорювалося питання післявоєнної відбудови нашої держави (новітній “план Маршалла”).
У конференції, організованій спільно Швейцарією та Україною, взяли участь представники понад 40 держав світу та більш ніж 20 міжнародних організацій (таких як МВФ, Світовий банк, ЄБРР, ВООЗ, ЮНІСЕФ та інших). Була присутня очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. А президент України Володимир Зеленський відкрив захід за допомогою відеозвʼязку.
Ключовою подією заходу стала презентація українського погляду на післявоєнну відбудову. Йдеться про план відновлення України. Прем’єр Денис Шмигаль озвучив його ключові етапи та орієнтовний кошторис, який станом на зараз становить $750 млрд.
Ключовим джерелом фінансування плану в Києві вважають конфісковані активи країни-агресора РФ та російських олігархів.
Сім принципів відновлення України після війни 42 держави-учасниці конференції закріпили в підсумковій декларації.
Факти ICTV поцікавилися у політологів Володимира Фесенка, Ігоря Рейтеровича та Олега Саакяна, як оцінювати захід у Лугано, чого очікувати Україні та чи реально конфіскувати активи РФ.
Конференція як сигнал віри в Україну
Усі політологи зійшлися на думці, що дводенна конференція в Лугано є позитивним сигналом для України, особливо зважаючи на те, що спровокована РФ повномасштабна війна ще не завершилася.
– У цілому я оцінюю позитивно сам факт такої конференції. Те, що вже зараз, коли війна не закінчилася, і ніхто не знає, коли і як вона може закінчитися, така конференція проводиться – це дуже позитивний сигнал для України. Це означає, що наші партнери вірять в Україну. Крім того, це означає, що є реалістична оцінка непростої ситуації і з нашого боку, і з боку наших партнерів: зокрема, щодо необхідності вирішення проблемних питань взимку, – наголосив політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко.
Він пояснив, що нинішня ситуація кардинально відрізняється від того, що було після початку гібридної війни РФ проти України в 2014-2015 роках. За словами політолога, тоді також відбувалися розмови про “план Маршалла” для нашої держави, лунали навіть певні ідеї. Але розвитку ситуація не набула, і жодні політичні рішення не ухвалювалися.
Політолог, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович також вважає дуже позитивним сигналом проведення конференції в Швейцарії.
– У нас уже є багато звільнених територій, які потрібно відбудовувати. І війна тут не повинна стояти на перешкоді. Потрібно координувати ці зусилля з нашими міжнародними партнерами, показувати їм своє бачення того, як ми це розуміємо, що нам потрібно, які теми є пріоритетними, – пояснив він.
А політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян зазначив, що такий майданчик, як у Лугано, потрібен для того, щоб:
• демонструвати лідерство України в цьому процесі;
• актуалізувати питання України в міжнародному порядку денному;
• закріплювати в певних документах (“на папері”) наміри стосовно майбутньої повоєнної розбудови України і підтримки під час війни.
Підписання підсумкової декларації Лугано політолог також оцінює позитивно.
Як відомо, в цьому документі були закріплені такі сім принципів відбудови України: партнерство (наша держава очолюватиме процес та втілюватиме план разом із міжнародними партнерами); фокус на реформах; прозорість, підзвітність, верховенство права; демократична участь; залучення багатьох стейкхолдерів; гендерна рівність та інклюзія; сталий розвиток.
Establishing early on a common understanding on how to shape the recovery process ???? What we achieved together at the #URC2022 with the #LuganoDeclaration & its 7 principles. I am convinced that this is a key step on the long path to Ukraine’s recovery ???????? https://t.co/FH0zT3VXB6 pic.twitter.com/h10RkQniRr
— Ignazio Cassis (@ignaziocassis) July 5, 2022
Напрацьований Києвом проєкт Плану відновлення України в декларації визнано основним рамковим документом, який задає напрямок усьому процесу.
Крім того, учасники конференції підтримали створення координаційної платформи між урядом України та всіма двосторонніми, багатосторонніми партнерами, міжнародними фінансовими організаціями для реалізації плану.
Було підтверджено, що наступну Конференцію з відновлення нашої держави в 2023 році прийматиме Велика Британія.
План відбудови України – що представив Київ
Проєкт плану представив у перший день конференції прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він розділений на три ключові етапи: перший – негайне відновлення ще під час війни; другий – fast-recovery (швидке відновлення) після завершення воєнних дій (орієнтовно триватиме рік); третій – глобальна, довгострокова трансформація України з урахуванням принципів ЄС.
– Люди, економіка, інфраструктура – ось три основи відновлення України, – зазначив очільник Кабміну під час презентації.
Шмигаль неодноразово наголошував, що євроінтеграція стане одним із ключових векторів плану, так само як національна безпека. Серед інших векторів – діджиталізація та зелений курс (перехід на зелену енергетику).
Під час одного з виступів у Лугано Шмигаль запевнив, що Києву “буде достатньо двох років, щоб імплементувати основні правила Євросоюзу”.
План планується реалізовувати упродовж 10 років, а загальний об’єм відбудови вже оцінюється в $750 млрд. Як зазначив Шмигаль, влада разом “із понад 3 тис. експертів, посадовців, парламентарів” напрацювали реформи та проєкти за 24 напрямками.
Уже зараз Кабінет міністрів формує електронну мапу України, де фіксуються всі збитки, завдані повномасштабною війною. Вона постійно оновлюється, а збитки верифікуються одразу з кількох джерел. Під кожен зруйнований об’єкт буде напрацьовано проєкт відбудови.
Цікаво також те, що під час презентації Шмигаль продемонстрував на мапі, які регіони України відновлюватиме та чи інша держава світу. Наприклад, Італія відповідатиме за відбудову Рівненської області, Німеччина – Чернігівської, Канада – Сумської, США та Туреччина – Харківської області тощо.
За словами Шмигаля, для реалізації плану функціонуватиме платформа з відновлення України під назвою: Об’єднані в захисті – об’єднані у відновленні. Крім того, Кабмін пропонує створити декілька Офісів відновлення: у Вашингтоні, Брюсселі, Лондоні та інших містах. Головний офіс буде в Києві.
План відбудови – оцінки експертів
Коментуючи представлений Києвом план, політолог Ігор Рейтерович виділив два моменти. Перший – що він не пройшов глибоке обговорення всередині країни: зокрема, з представниками громадянського суспільства та зацікавленими сторонами. Наприклад, із громадами, які найбільше постраждали від війни, або з представниками сфер і галузей, на які планується спрямовувати кошти для відбудови, модернізації, трансформації.
– Таке обговорення, звичайно, слід було провести, тому що має бути зворотня комунікація. Врешті-решт, коли цей план почне реалізовуватися, а він почне обов’язково реалізовуватися, будуть виникати запитання зацікавлених сторін: чому це робиться так, а не інакше, чому не врахована ця позиція, можна було якось зробити по-іншому і так далі, – пояснив політолог.
І другий момент, за словами Рейтеровича, полягає в тому, що план відбудови України “десь формувався поспіхом, і деякі моменти є більш декларативного характеру”, тобто не дають чіткі відповіді на конкретні питання, які постали перед країною.
Водночас він зазначив: головне, що визначено дороговказ, і тепер потрібно працювати в робочих групах над більш детальними пропозиціями, під які виділятиметься допомога західних партнерів.
Рейтерович також звернув увагу на те, що країни-партнери детально та глибоко випишуть механізми контролю за розподілом коштів.
– Знаючи, як виділяються подібні кошти навіть у Євросоюзі, – там все одно є якісь контролюючі органи чи певні персони, які є аудиторами, контролерами, – я думаю, що тут буде дуже схожа історія. Гроші достатньо швидко почнуть нам надходити, можливо, не в таких об’ємах, на які ми розраховуємо, але за них потрібно буде звітувати. І тут якраз потрібна комунікація із зацікавленими сторонами. Тому що ті ж західні донори дуже часто дивляться не на документ, який їм готують органи публічної влади, а на документ, який готують організації громадянського суспільства: як вони оцінюють реформу, наскільки все було прозоро, – поінформував експерт.
Політолог Олег Саакян вважає, що запропоновані урядом проєкти для відновлення України “можна розділити на ті, які зможуть відбутися, і ті, які є малореалістичними”.
– Одразу видно, що частину з них готували в рамках центральних органів виконавчої влади, і вони написані з серії “зібрані з того, що лежало в столі”… І є частина, де дійсно присутня комерційна, соціальна додана вартість, яка можлива для реалізації. Як показує практика, зазвичай всі такі великі проєкти в Україні відбувалися частково. Думаю, що і цей проєкт відбудови України спіткає та ж доля. Швидше потрібно було сконцентруватися на певній концептуальній частині, яка б дала спільну візію того, що ми робимо. І тоді вже можна було б переходити до конкретних проєктних ідей, – вважає політолог.
Саакян уточнив, що поки найбільш реалістичною частиною є пакет невідкладної допомоги й заходів, запланованих на найближчий час, ще під час бойових дій.
А політолог Володимир Фесенко наголосив, що досі невизначеним залишається питання моделі економічного розвитку України після війни.
– Відповіді на це запитання поки що немає. Дискусії відбуваються вже зараз, наприклад, навколо фіскальної політики, якою вона має бути. Але нам потрібно буде визначатися з точки зору структури післявоєнної економіки, яким чином долати дефіцит трудових ресурсів, тому що буде явна їх нестача, на яких ринках ми маємо і будемо заробляти гроші, окрім аграрного ринку. Оскільки нам потрібно будувати нову структуру економіки, а не просто відтворювати те, що було раніше, – пояснив політолог.
Фесенко також зазначив, що країни-партнери контролюватимуть кошти, які виділятимуть для України.
Конфіскація активів РФ на відбудову – наскільки це реально
Як відомо, Денис Шмигаль назвав основним джерелом відновлення України конфісковані активи РФ.
Усі експерти, з якими поспілкувалися Факти ICTV, вважають такий сценарій цілком реальним.
Як розповів Ігор Рейтерович, для цього Захід повинен створити судовий прецедент.
– Насправді це дуже реальна історія. Але вона потребує одного кроку, який повинні зробити представники західних країн. Я б навіть сказав: представники західного правосуддя. Потрібен прецедент, тобто рішення суду. Воно не може ухвалюватися на рівні політичного керівництва країн. Тобто якщо уряд якоїсь країни, державний департамент, президент чи парламент ухвалюють рішення про конфіскацію якихось активів – це неправильний крок. Але якщо подібне рішення буде ухвалено західним судом, це створить відповідний прецедент, і на його основі можна буде заморожувати ці кошти по всьому світу, принаймні серед тих країн, які приєдналися до санкцій. Тоді ці кошти можна буде спрямовувати на відбудову України, – розповів експерт.
За словами Рейтеровича, західні країни “певною мірою зацікавлені” в такому сценарії, оскільки тим самим “вбивають двох зайців”: з одного боку, декларують на ділі свою відданість санкціям і тиску на РФ, а з іншого – певною мірою економлять свої кошти.
– Тобто їм не потрібно з власних бюджетів виділяти, вони дають ці кошти за рахунок РФ. Тут є певний елемент навіть вищої справедливості. А питання справедливості в західних суспільствах дуже гарно сприймається. Тому нам потрібно тут дочекатися прецеденту. Якщо таке рішення буде, воно автоматично відкриє шлюзи, і різні країни з чистою совістю зможуть ці гроші конфіскувати і потім передавати Україні, – додав політолог, уточнивши, що потрібно буде ще напрацювати механізм передачі.
На думку Рейтеровича, Україна вже могла б подавати позови у західних судах з приводу того чи іншого майна, щоб запустити процес конфіскації.
Олег Саакян, своєю чергою, зазначив, що світова спільнота рухається до того, щоб конфіскація активів РФ стала “максимально реалістичною”. Проте сьогодні немає відточеного механізму, яким чином забрати російські кошти.
– Але можна сказати, що за останні чотири місяці світ у цьому просунувся кардинально вперед. Найбільш прецедентним прикладом може слугувати Канада, де цей процес фактично виходить на свою фінішну пряму. За нею підтягнуться інші країни. Тому я думаю, що більш ніж реалістично розраховувати на ці кошти. Інша справа, що це не відбудеться просто зараз і ще потребуватиме дуже серйозних зусиль та роботи над цим на міжнародних майданчиках, – розповів експерт.
На юридичний аспект конфіскації активів РФ звернув увагу і Володимир Фесенко. Він наголосив, що Захід ще не вирішив, яким чином їх використати на користь України.
– Тут є проблема, як це не парадоксально, з верховенством права. На Заході підходять до цього дуже скрупульозно. Вони не політично це вирішують, а юридично, – заявив політолог.
На думку Фесенка, в цій ситуації Мін’юст України та українська влада повинні попрацювати із партнерами, щоб поступово подолати всі юридичні перепони та використати активи РФ для відновлення.
Фото: МЗС Швейцарії, Урядовий портал
