Ненависть, яку українці зараз відкривають в собі, – це звільнення від рабства – психолог

Факти ICTV поспілкувались із відомим соціальним психологом, професором Віталієм Климчуком про імперіалізм росіян, про те, чи настане у них коли-небудь прозріння щодо скоєних злочинів, та як народжується українська гідність.
– Пане Віталію, вже понад місяць війни, а підтримка росіянами свого диктатора все зростає, і хоча тамтешні соціологи можуть намалювати будь-які цифри, зрозуміло, що антиукраїнський “угар” серед росіян на піку… Що з цим суспільством не так?
– Насправді нічого дивного в цьому немає, це імперська психологія. Якщо інші імперії розпадалися, ця ніколи не припиняла свого існування в тому чи іншому вигляді. Мільйони людей живуть лише з дозволу однієї людини, яку вони не обирали, яку їм призначили і надовго. Їхній мозок налаштований на імперське сприйняття світу. Насамперед це страх – перед імператором, царем, будь-ким, хто над тобою, хто там наверху. А друге – і це набагато страшніше – це ЛЮБОВ до цього царя. У раба страх переростає в ЛЮБОВ! Мовляв, цар мене утримує, лише завдяки йому я живу, я йому вдячний, я не знаю іншого життя (70% росіян ніколи не були за кордоном) і не хочу знати. Їм так зручно. Це як ніколи не бачити зеленого кольору. Реальність вони сприймають крізь призму всього того що, їм кажуть зверху, що їм кажуть з телевізора. Навіть якби зараз з’явилися незалежні ЗМІ, нічого не змінилося б. Зміни в імперії неможливі. Зміни можливі лише у разі розвалу імперії.
– Однак навіть у цій дрімучій імперії ХХІ століття є освічені люди з сучасним мисленням, які бували за кордоном і змогли добре там освоїтися. Проте й вони в своїх численних інтерв’ю, коли скаржаться на нинішнє життя і на те, що весь світ ненавидить все російське і вводить драконівські санкції, не говорять ані слова про вбивства дітей, знущання і знищення цілого народу російською армією?
– І не скажуть! У них на місці, де інстальована свобода, чесність, відповідальність, жалість і справедливість – у них там дірка, вони всю відповідальність віддали царю – Путіну, місця для власної відповідальності не лишилося. А особливо, якщо це багаті росіяни, які розкошують, зокрема, завдяки царю. Ось цим і пронизані всі слова “я ні за що не відповідаю, відповідає той, хто мною керує”.
– Є надія що колись ця дірка зникне і настане прозріння?
– Вони живуть в цьому сотні років, у них момент демократії ранніх 90-х зафіксований у свідомості як найгірший момент життя. А для Путіна розвал СРСР і маленька надія на демократію стали особистою трагедією. Світогляд не міняється малими кроками, він міняється через потрясіння, кров, біль, страждання і втрати! Мають пройти сотні років після розпаду імперії.
– Довго доведеться нам чекати каяття росіян. Натомість чимало українців зараз виявляють у собі нове, непритаманне їм раніше почуття – ненависть.
– Це значить, що ми, нарешті, перестали бути рабами. Коли нападають на раба, він відчуває страх, коли нападають на вільну людину – вона відчуває ненависть. Це те, що робить нас сильними і незламними в бажанні перемогти і розірвати ворога. Всі революції, які українці вже пройшли, – на граніті, Помаранчева, Революція Гідності, все це цементувало нашу волю, нашу непохитність, щоразу ми дедалі більше зміцнювали відчуття власної гідності. Це продуктивна ненависть, і ми точно знаємо, куди її спрямувати.
– Після ненависті, навіть продуктивної і корисної, чи зможуть українці колись пробачити росіян за їхні звірства?
– Насправді українці – дуже добрі люди, і якщо вони побачать, що ворог перестав бути ворогом, що він щиро кається, українці зможуть пробачити. Але це буде років за 300. Це марафон на століття…