Ринок переорієнтовується на ЄС: експерт про наявність бензину в Україні та ціни на АЗС
До війни паливний ринок України був зав’язаний здебільшого на Росії і Білорусі, а з початку повномасштабного вторгнення російські війська знищили близько двох десятків нафтобаз. Це спричинило великий дефіцит і стрибок цін на бензин, дизель та газ.
Як уряду вдалося стабілізувати ціни, чи довго вони протримаються, чи забезпечені паливом Збройні сили України, як вплине нестача палива на посівну кампанію і чи має Україна нові контракти – директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн розповів в інтерв’ю Фактам ICTV.
– На роздрібному ринку пального вдалося стабілізувати ціни на бензин. Приміром, на заправках можна придбати літр 95-пульс за 35,56 грн, хоча в пікові дні ціна за літр сягала близько 47 грн. Як вдалося досягти стабілізації?
– Що стосується цін – це дозволило зробити зниження урядом податків на пальне. Зокрема, на бензин, дизпальне та скраплений газ був анульований акцизний збір повністю, а податок на додану вартість знижений з 20% до 7%.
Це було зроблено у середині березня і дозволило знизити ціну на 12-13 грн. Саме стільки становило податкове навантаження. Я думаю, якби цього не було зроблено, ціна сягнула б 50 грн за літр.
– Чи надовго ціна зупинилася?
– Зараз, коли податків взагалі немає, це буде повністю залежати від закупівельної вартості, а вона, своєю чергою, продиктована світовим ринком. Світовий ринок дуже нестабільний, причина одна – війна в Україні. В березні ми фіксували зростання на 40% порівняно з початок війни, потім ціна трошки знизилась, але зараз знову починає зростати.
Я думаю, що коливання будуть, але сподіватимемось, що все ж таки незначними. Зростання можливе, адже ситуація від нас не залежить, і зараз із дорожнечею нафти бореться весь світ. Сполучені Штати Америки розконсервували свої нафтові запаси, за словами Байдена, ще 30 країн це зроблять або вже роблять. Тому бачимо, що це питання навіть не України, а всього світу, тому що від високих цін сьогодні потерпають всі – і Європа, і Сполучені Штати. Будемо сподіватися, що їм вдасться стабілізувати цю ситуацію.
– “Звичайний” 95-й бензин придбати важче, є заправки, які й досі продають його лише за талонами, є обмеження на продаж не більше 20 літрів у руки. На Сході країни його взагалі не придбати, також майже зник 92-й, чому?
– Ситуація на ринку складна, тому що ринок вимушений перегруповуватись. До війни майже 100% нашого імпорту йшло з Росії, з Білорусі, також морем. Сьогодні ці напрямки закриті й, відповідно, ринок повністю переорієнтовується на постачання з Європейського Союзу. Цей процес складний через те, що ніхто нас особливо не чекав. Це зрозуміло, якщо нас ніколи не було на тому ринку, то хто б нас там чекав!
Зараз все відбудовується з нуля, почалося все в березні з пошуку ресурсів. Зараз ці ресурси вже зрозуміло звідки можна брати, але основна проблема – логістика, тобто європейська транспортна система не готова до великих постачань у бік України. Українські трейдери стимулюють, скажімо так, європейців для того, щоб вони теж налаштовувались на довгострокове постачання в Україну. Адже ми розуміємо, що навіть після завершення війни все одно в нас не буде повернення до Росії та Білорусі.
Зараз є складнощі і з портовими потужностями, і з логістичними – це залізничний транспорт, це потребує вагоноцистерн і так званої тяги – локомотивів, є певні проблеми з автомобільним транспортом, тому що в Європі дуже жорсткі вимоги до бензовозів. І оце все ринок вимушений зараз вирішувати.
Обмеження на бензин і заправки, які незвично працюють – це все наслідок того, що в нас недостатнє постачання нафтопродуктів.
Але я бачу, що і споживачі, і ринок вже якось адаптувалися до цього. Ці обмеження дозволяють розподілити пальне серед максимальної кількості споживачів, і я не бачу якогось сильного ажіотажу та особливих проблем.
Чим ще зумовлена така ситуація – в Україні йде посівна кампанія, аграрії почали споживати пальне достатньо активно. Найбільш складна ситуація нині з дизпальним, адже це майже 60% від споживання всіх моторних палив в Україні. Проблема здебільшого через те, що дуже повільно йде імпорт із нових напрямків, але сподіваємось, що ці проблеми будуть вирішені.
– А чи не вплине брак дизельного пального на посівну кампанію? Чому така висока ціна на нього, воно зараз дорожче за 95-й бензин?
– Це зумовлено тим, що прибрали податки, раніше 95-й бензин був дорожчим, бо акцизний податок на нього був вдвічі більший, ніж на дизпальне. А коли податки прибрали, дизпальне стало дорожче.
В чому ще проблема – є держрегулювання, яке тримає ціни на тому рівні, які ми бачимо. Але воно серйозно заважає постачати більші партії. Тому що на гуртовому ринку та під час закупівлі дизпаливо сьогодні дорожче, ніж встановлена гранична ціна, і, відповідно, ринок не дуже хоче його завозити, він побоюється збитків, що ти привезеш пальне і не зможеш його продавати!
От сьогодні гуртові партії дизпального коштують 40-43 грн за літр, а на колонках обмеження – 38 грн, преміальні марки – 39-39,5 грн. Це створює комерційні ризики. Ринок і так дуже втратив від війни, багато нафтобаз зруйновано, багато заправних станцій зруйновано. І коли ти бачиш, що те, що ти купиш, потім не зможеш продати – це не стимулює до постачання, ці ризики ніхто не хоче на себе приймати.
Тому уряду, думаю, треба подумати над тим, щоб хоча б тимчасово відмовитись від держрегулювання, щоб ринок скоріше наповнювався, щоб зняти цей ризик, бар’єри. Я впевнений, що ми не отримаємо якогось стрибка цін, тому що всі розуміють, в якій ситуації ми всі опинилися. Ціни на нафтопродукти легко проаналізувати і зрозуміти, чи є там зловживання, чи їх немає.
– Наскільки великий цей дефіцит, чи не під загрозою робота комунальних служб, та ж посівна? Чи є для цього пальне?
– Все, що стосується критичної інфраструктури – військові, муніципальні органи влади, інші силові відомства, вони забезпечуються в першу чергу, з цим проблем немає. Я бачу, достатньо нормально йде постачання на аграріїв – так, вони купують гуртом, там ціна не регулюється, вона вища, ніж сьогодні на заправних станціях – саме через дефіцит, але це пальне є. Так, його немає зайвих обсягів, але воно доступне, деякі запаси були в самих селян, і це сьогодні дозволяє проходити весняний пік споживання.
– Окупанти підірвали зо два десятки нафтобаз, наскільки великий дефіцит палива через це, можна сказати у відсотковому відношенні?
– Складно оцінити, тому що якщо зняти обмеження ті ж по 20 літрів, то люди почнуть просто більше купувати, вони будуть купувати не 20, а 50 літрів, заправлятися до повного бака, і тоді споживання може зрости у два рази. Але чи можна це вважати дефіцитом – я не думаю. Якщо ринок відкрити, зникнуть обмеження, і буде відкриватися більше заправних станцій, які сьогодні не працюють, зокрема й через брак пального.
– А щодо нових контрактів – які країни готові постачати в Україну паливо?
– Це і Румунія, і Польща, і Австрія, і Німеччина, і навіть знаю, що з Нідерландів пальне було законтрактовано. Треба розуміти, якщо є вихід до моря – є польські порти, румунські, італійські порти, то ти можеш привезти скільки завгодно пального, воно може бути навіть з інших континентів, наприклад, ми зараз чекаємо, що почне реалізовуватися контракт, про який говорили в нашому Міненерго – це Штати готові реалізувати постачання дизпального нам, але там теж є свої, знову ж таки, логістичні нюанси, які вони зараз вирішують. Проблеми з пальним немає, є проблеми з його транспортуванням.
– Чи погіршилась якість палива, адже уряд тимчасово дозволив обіг пального нижчої якості?
– Ми бачимо, що на ринок надходить пальне Є-4. Скажу так, що простий споживач не відрізнить Євро-4 від Євро-5. Різниця між цими стандартами полягає у вмісті сірки в дизпальному, в бензинах, це фактично не впливає на експлуатаційні характеристики його використання, а впливає більше на екологічні характеристики.
Тут теж виправданий крок, тому що це розширило коло пошуку цих ресурсів, тому що в Європі є і такі марки нафтопродуктів. Тут не можна говорити про погіршення якості, в принципі, це абсолютно нормальне, сучасне пальне.
