Синдром Кесслера: чому РФ загрожує супутникам Starlink та чим це небезпечно
Росія показує можливості, які потенційно становлять загрозу для супутникового угруповання Starlink.
Чи може Росія вдарити по супутниках Starlink, що таке синдром Кесслера та чому ризик масштабного утворення космічного сміття може стримувати застосування протисупутникової зброї, розбиралися Факти ICTV.
Чи може Росія атакувати супутники
4 жовтня 2026 року заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв на своїй сторінці у мережі Х пригрозив знищенням супутників Starlink, якщо хтось намагатиметься заблокувати російську супутникову мережу Рассвет. Він написав, що інакше супутники Starlink “падатимуть як мухи”, а ситуація може призвести до повномасштабної космічної війни.
За даними Reuters, у травні 2026 року чотири російські військові супутники Cosmos 2610-2613 наблизилися до комерційного супутника радіолокаційної розвідки ICEYE. Цей фінський апарат надає розвідувальні дані Україні, США та їхнім союзникам. Про зближення повідомляли Космічні сили США, а компанія ICEYE підтвердила Reuters, що йшлося про її супутник.
Командувач космічного командування Німеччини Міхаель Траут пояснив, що такі маневри показують можливості, які за використання проти великих супутникових угруповань, зокрема Starlink, могли б скоротити термін їхньої роботи та погіршити якість зв’язку.
Для цього Росії не обов’язково безпосередньо знищувати супутники. За описаним Траутом сценарієм, російський апарат може наблизитися до орбіти Starlink і створити ризик зіткнення.
Щоб уникнути небезпеки, супутникам доведеться змінювати траєкторію та витрачати паливо. Часті маневри здатні скоротити строк експлуатації апаратів і вплинути на стабільність послуг.
Чи може РФ вдарити по супутниках Starlink та чого боїться Ілон Маск
Ілон Маск побоюється, що супутники Starlink можуть стати мішенню російської зброї, якщо їх використовуватимуть для наступальних військових атак. Про це американський мільярдер написав у соцмережі X.
У дописі він згадував випробування російської протисупутникової зброї, яке відбулося 15 листопада 2021 року. Тоді Росія запустила ракету Нудол і знищила старий радянський супутник.
Маск пояснив, що ризик удару у відповідь є однією з причин, чому Starlink має залишатися цивільним проєктом. За його словами, супутники можуть використовувати для військової інфраструктури, але їх не слід залучати до безпосередніх наступальних атак, які зроблять систему законною ціллю для противника.
Окремо Маск попередив про наслідки можливого знищення супутників Starlink. На його думку, це може спричинити ланцюгову реакцію руйнувань і призвести до утворення величезної кількості уламків, що поставить під загрозу використання космічного простору.
Чи є загроза синдрому Кесслера
Як розповів у коментарі УНІАН колишній радник голови Державного космічного агентства України, який відповідав у відомстві за аналіз і прогнозування космічної діяльності Андрій Колесник, з 2022 року Росія погрожувала вважати законними цілями комерційні супутники, якщо їх використовують для військових потреб.
Однак Колесник вважає малоймовірним, що Москва наважиться на пряме знищення супутників Starlink. Одним із чинників стримування він назвав ризик для інших космічних систем, зокрема китайських. У разі масштабного утворення уламків наслідки можуть зачепити не лише супутники противника, а й апарати інших держав.
Саме з таким ризиком пов’язаний синдром Кесслера — сценарій, за якого зіткнення та руйнування супутників запускають ланцюговий процес утворення космічного сміття.
Що таке синдром Кесслера
Як розповів Колесник, синдром Кесслера — це сценарій розвитку подій на навколоземній орбіті, за якого зіткнення супутників або уламків спричиняють нові руйнування. Кожне таке зіткнення утворює додаткові фрагменти, які можуть пошкодити інші космічні апарати. У результаті кількість уламків зростає, а ризик нових зіткнень підвищується.
Назва походить від імені американського астрофізика Дональда Кесслера, який разом із Бертоном Кур-Пале у 1978 році описав цей механізм. У разі розвитку ланцюгової реакції окремі ділянки орбіти можуть стати небезпечними для супутників на тривалий час.
Як пояснив Андрій Колесник, уламки зруйнованого апарата здатні виводити з ладу інші супутники, орбіти яких перетинаються з областю поширення цих фрагментів. Нові зіткнення утворюють наступні уламки, і процес може продовжуватися.
Ризики космічного сміття також описує Європейське космічне агентство у звіті про космічне середовище. За оцінкою ESA, кількість супутників на низьких навколоземних орбітах зростає, а апарати, які залишаються на орбіті після завершення місії, можуть зруйнуватися й утворити хмари небезпечних уламків. Чинні заходи зі зменшення космічного сміття поки не зупиняють його накопичення.
Тож загроза синдрому Кесслера пов’язана не лише з можливим навмисним знищенням супутників. Уламки можуть з’являтися й через самовільне руйнування старих апаратів, зокрема внаслідок вибухів залишків палива в баках.
Колесник зазначив, наслідки протисупутникових випробувань уже показали, наскільки масштабною може бути проблема. 15 листопада 2021 року Росія знищила старий радянський супутник під час випробування протисупутникової зброї. Після цього утворилася хмара уламків, яка становила загрозу для Міжнародної космічної станції.
За словами Колесника, наземними радарами ідентифікували майже 1 500 фрагментів, хоча фактична кількість могла бути більшою. Екіпаж МКС тоді перейшов до пілотованих капсул на випадок необхідності терміново залишити станцію.
Тож руйнування одного апарата може створити ризики далеко за межами його початкової орбіти.
Чи буде РФ збивати супутники Starlink у космосі
Андрій Колесник вважає малоймовірним, що Росія наважиться знищувати супутники Starlink. За його словами, з 2022 року Москва погрожувала вважати комерційні супутники законними цілями, якщо їх використовують для військових потреб. Однак такі заяви не означають, що Росія справді піде на прямий удар.
Один із чинників, який може стримувати Кремль, зокрема ризик погіршення відносин із Китаєм. На орбіті працюють китайські супутники, які також можуть постраждати в разі масштабного утворення космічного сміття. Тому знищення апаратів Starlink може мати наслідки не лише для США та України, а й для інших держав, зокрема Китаю.
Колесник розцінює російські погрози радше як демонстрацію сили.
Ще один стримувальний чинник — синдром Кесслера, адже у разі зіткнення або руйнування супутників уламки можуть пошкодити інші апарати й запустити ланцюгову реакцію. Через це небезпечними для використання можуть стати цілі ділянки навколоземного простору.
За словами Колесника, космічні озброєння дедалі більше виконують роль стримування, адже держави розвивають відповідні можливості, але усвідомлюють наслідки руйнування супутників на орбіті. Він також звернув увагу на дискусії в ООН щодо правил відповідальної поведінки в космосі, де країни не дійшли згоди щодо підходів до обмеження космічної зброї.
В коментарі для Фактів ICTV авіаексперт Валерій Романенко пояснив, що Starlink є основою сучасного військового зв’язку, який використовують українські та американські системи. Протидіяти йому складно через величезну кількість супутників на низькій орбіті та можливість передавати дані різними маршрутами. Якщо зв’язок з окремими супутниками порушується, його можуть забезпечити інші.
За словами Романенка, не лише Росія шукає способи нейтралізувати Starlink. У цьому зацікавлений і Китай.
— Проте фізичне знищення супутників розглядають як крайній захід, — розповів Романенко.
Через велику кількість апаратів на орбіті знищення окремих супутників не дасть гарантованого результату, адже їх можуть замінити інші, які продовжать забезпечувати зв’язок.
Тому, як зазначив експерт, Росія зосереджується на пошуку інших способів впливу на систему. Серед них юридичні обмеження, радіоперешкоди та технології, здатні порушувати роботу Starlink без фізичного знищення супутників. Романенко наголосив, що саме знищення супутників самі росіяни вважають малоефективним варіантом.
