10 років відрізані від світу! Жителі Лазещини почали відновлювати переправу самостійно

Гумові чоботи – весною, літом та восени, а взимку – санчата. Без них жителі закарпатського села Лазещина з дому не виходять. Вже 10 років частина села відрізана від цивілізації. У магазин чи лікарню – або вбрід річкою або кілька кілометрів підвісним мостом. Люди втомилися чекати нормальної переправи і взялися будувати її самостійно.

У пані Марії шість пар гумових чобіт. Як і більшість місцевих, річку переходить убрід. Взимку чи влітку – люди ідуть у воду за будь-якої погоди.

Якщо потік мілкий, через нього їдуть навіть машинами. Утім, кожна злива блокує проїзд.

Дістатися на протилежний берег можна іншого дорогою – в об’їзд кілька кілометрів. Попереду підвісний міст і він лише пішохідний, нарікають місцеві.

Читайте: По 500 грн з будинку. На Івано-Франківщині люди відбудовують міст

На тому березі на горбах розкинулося понад 40 будинків. Серед жителів діти і немічні. Швидка сюди не заїде – хворих до головної дороги виносять на руках. Хоронити покійників ще важче.

Міст, що єднав горян із селом, зруйнувала повінь ще 11 років тому. Втомившись від поневірянь, люди взялися самотужки відновлювати переправу. Вже укріпили берег і встановили основу.

Тепер потрібно прокласти дошки – з цим обіцяв допомогти сільський голова. Він визнає, збудувати міст за бюджетні гроші майже нереально, через бюрократичні перепони та численну документацію, і проектна вартість переправи потягнула б щонайменше на мільйон.

З бюджетом у два мільйони гривень село обслуговує 15 переправ через річку. На гроші з районного бюджету розраховувати не доводиться. Рахівщина – район дотаційний. На ремонт і будівництво мостів треба понад 50 млн грн, цьогоріч отримали лише мільйон.

Факти ICTV раніше писали про те, що на Закарпатті селяни самотужки полагодили міст.