Немає стелі, замість м’яча – снаряди. Як виглядає школа в Мар’їнці після обстрілів

Від початку доби російські найманці вже били поблизу Богданівки. Застосували БМП, гранатомети, кулемети та стрілецьку зброю. Минулої доби було ще 2 обстріли, одного бійця поранено. Він натрапив на невідомий вибуховий пристрій. Противник відверто провокує наших бійців, українські, ж воїни, режим тиші не порушують.

До війни там була школа інтернат, в залі діти-сироти займалися спортом. А потім сюди прийшов русскій мір. І тепер тут гупають не м’ячі, а важкі снаряди.

Дитячого сміху тут не чути п’ять років. Давно мовчить і стареньке піаніно посеред розтрощеного актового залу – без вікон і стелі. Підлога колишньої бібліотеки завалена книжками.

У липні 2014 року бойовики хотіли силоміць вивезти сиріт із Мар’їнського інтернату до Росії. Під загрозою розстрілу, директорові вдалося евакуювати дітей на підконтрольну Україні територію.

Читайте: Мріють про синьо-жовтий прапор над Донецьком: 5 років визволення Мар’їнки

Після війни будівлю простіше буде знести, ніж відбудувати, певні бійці, які боронять місто. Але навіть якщо не витримає бетон, наші армійці не відступлять. Бо воюють не за стіни, і навіть не за територію, а за свою землю.

Від туги за рідним домом бійців рятують малюнки. Їх надсилають дітки з усієї України із побажаннями: повертайтеся живими.

Але, трапляється, в стіни прилітають інші подарунки – від ворожих снайперів.

Про ювілейне, 20-те перемир’я бійці хіба що в інтернеті читали. І вже звикли, що ворог його вперто і регулярно порушує.

Армійці, попри все своє бажання, дотримуватися режиму тиші, кажуть, не збираються пробачати ворогові зухвалі атаки. І за будь-якої погоди тримають патрони сухими.

До слова,пПострілами виманюють бійців на відкритий простір – тактика бойовиків у зоні ООС.