Один учень, газу та лікарів немає. Як живуть села-примари в Україні

Село з однією вулицею та всього двома заселеними хатинами – такою є Судівка на Дніпропетровщині. Там немає централізованого газо- та водопостачання і ніколи не було жодного інфраструктурного об’єкту. Ніхто навіть не знає офіційної дати заснування населеного пункту. Та покидати рідні домівки місцеві не хочуть.

У Судівці живуть лише тракторист Сергій Житник з сім’єю та пенсіонерка Марія Сенченко.

До цього села не їздять лікарі. Щоб отримати медичну допомогу, треба подолати 7 кілометрів. Дістатися клініки можна шкільним автобусом, що возить єдиного учня – дитину Сергія – на уроки. Або маршруткою, яка приїжджає лише в п’ятницю. У пошуках роботи люди виїхали із селища.

Про добрі часи, коли в селі було 80 хат, нагадують тільки фотографії. На полях, які нині порожні, були величезні господарства. Землю в селі викуповують за копійки жителі довколишніх міст. Будують дачі та з’являються в Судівці вкрай рідко.

Читайте: Соціальне село на Харківщині: як волонтери допомагають неблагополучним сім’ям

Селище Зірка розташоване за 100 кілометрів від Одеси і за 7 – від траси Одеса-Київ. Ще 2013-го року там жили 7 сімей. Тепер же – кози та цуценя – єдині мешканці Зірки, нині там суцільна пустка.

Колись там вирувало життя, було понад півтори сотні дворів. Навчалася місцева малеча в сусідньому селі, по вищу освіту їхали до райцентрів чи Одеси. Та залишалися там. Нині там доглянутий лише один будинок, де влітку відпочивають родичі вже покійної останньої мешканки села.

До слова, Факти ICTV розповідали про те, як врятувати село Леміщине від занепаду.