Головні події 2023 

Після того як Німеччина ще у 2022 році оголосила про надання Україні танків Leopard 2 та про дозвіл іншим країнам передавати німецькі танки для ЗСУ, все більше держав вирішили долучитися до танкової коаліції.

Крім самої Німеччини, танки Leopard 1 та Leopard 2 надіслали нам Польща, Іспанія, Португалія, Нідерланди.

У січні армія Марокко передала Україні танки Т-72Б, які пройшли модернізацію на заводі в Чехії. Крім того, сама Чехія впродовж січня-травня передала Україні 24 танки Т-72. А восени чехи спільно з Данією та Нідерландами відправили для ЗСУ 15 модернізованих бойових танків Т-72ЕА. У березні Франція передала 14 одиниць легких колісних танків AMX-10 RC.

Наприкінці травня 2023 року близько 200 військовослужбовців ЗСУ розпочали навчання на американських танках M1 Abrams у Німеччині. А 25 вересня президент Володимир Зеленський повідомив, що перші абрамси вже в Україні.

Швеція передала Силам оборони 10 танків Stridsvagn 122 (це ліцензійний варіант німецького Leopard 2).

Одним із найрішучіших наших партнерів є Велика Британія. У березні британці надіслали нам свої танки Challenger 2, які одразу розпочали виконання бойових завдань. Зауважимо, що про перший знищений у бою Challenger стало відомо аж на початку вересня. На щастя, екіпаж танку живий.

Танкова коаліція – це “сталевий кулак” України для знищення ліній оборони російських військ. Західні танки стримують ворога та забезпечують просування Сил оборони. Крім того, сучасна броня мінімізує втрати особового складу ЗСУ.

Про важливість оновлення радянського парку літаків неодноразово наголошував президент Володимир Зеленський. За його словами, в умовах великої війни Україна потребує захисту неба, зокрема сучасних винищувачів, таких як американські F-16.

У травні стало відомо, що Португалія погодилася приєднатися до авіаційної коаліції та готова тренувати українських пілотів і механіків. Також Данія висловила готовність навчати наших пілотів літати на F-16.

А в Міноборони Німеччини заявили, що для них не стоїть питання участі в авіаційній коаліції, бо країна не є власником відповідних технологій, не має літаків, які могла б передати Україні, та навіть не має можливостей навчати пілотів. Проте Німеччина цілковито вітає створення авіаційної коаліції.

У червні стало відомо про приєднання Канади до коаліції, зокрема у тренуваннях українських пілотів та обслуговування авіамашин. 20 серпня Нідерланди та Данія оголосили про рішення передати Україні винищувачі F-16.

Станом на 21 вересня до повітряної коаліції приєдналося 14 країн, повідомив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква. Загалом у заявах західних політиків, окрім F-16, звучали назви літаків Eurofighter Typhoon, JAS 39 Gripen. Проте щодо останніх двох поки не відомо, чи погодяться Британія та Швеція їх передати.

За словами президента Володимира Зеленського, українським Повітряним силам потрібно близько 160 винищувачів. Сучасні бойові літаки допоможуть тримати російську авіацію далеко від українських кордонів, чим вбережуть міста і села від бомбардувань.

11 грудня Велика Британія та Норвегія офіційно оголосили про створення Коаліції морських сил і засобів для зміцнення обороноздатності України.

Економіка України дуже сильно потерпає від неможливості повноцінно експортувати продовольство морем. Велику небезпеку для суховантажів становлять морські міни. Саме для боротьби з ними Лондон передасть Україні два протимінні кораблі класу Sandown (MCMV).

Крім того, Київ отримає 20 транспортних засобів-амфібій Viking та 23 швидкісні рейдові човни.

Нова морська коаліція має на меті зробити український флот оперативно сумісним із силами НАТО й зміцнити безпеку в Чорному морі.

Раніше Данія передала військовим морякам України надводні дрони – автономні гідрографічні комплекси SeaBat T51, обладнані багатопроменевим ехолотом, який з високою чіткістю може передавати інформацію про топографію морського дна.

У 2022 році офіційний Київ подав заявку на вступ до Європейського Союзу. 23 червня Європейська рада надала Україні статус кандидата. Рішення ухвалили на засіданні за участі глав держав та урядів 27 країн-членів.

14 грудня Європейська рада ухвалила рішення про початок переговорів з Україною щодо вступу до Євросоюзу. Це є передостаннім етапом, далі чекатимуть лише формальні процедури.

Проте переговорний етап є чи не найскладнішим і найважливішим. Україні потрібно буде поступово впроваджувати у життя закони та стандарти ЄС, які згодом має оцінити та підтвердити кожна країна – член ЄС.

Після цього Європейська комісія повинна надати висновок щодо готовності України приєднатися до блоку, а лідери країн ухвалити одноголосне рішення закрити переговорний процес. За це має проголосувати Європейський парламент.

Поки складно прогнозувати, коли Україна стане членом ЄС – це може затягнутися і на три, і на сім, і на більше років. Та реалістичним сценарієм для України буде приєднання приблизно до 2030 року.

23 квітня аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) звернули увагу на те, що Сили оборони України могли перейти на лівий – окупований – берег Херсонської області. До цього часу ЗСУ перебували лише на правобережжі області.

Такого висновку американські експерти дійшли після аналізу повідомлень російської сторони – в ISW наголосили, що українські військові зайняли позиції біля міста Олешки. Тоді український Генштаб офіційно не підтвердив початок наступу на лівобережжі і закликав до інформаційної тиші.

З того часу у щоденних зведеннях американського Інституту вивчення війни наголошувалось про ймовірні операції Сил оборони на східному березі Херсонської області. Після звільнення Херсону та сіл на правобережжі минулого року висадження та успішні операції ЗСУ за Дніпром неабияк підбадьорили українців.

За даними порталу DeepStateMAP, станом на 21 грудня карта східного берегу виглядає так:

Ще на початку січня 2023 року повідомлялося, що ЗСУ висадилися на острові Великий Потьомкін, що на південний захід від Херсона. Проте згодом стало відомо, що острів залишається у сірій зоні. А 10 грудня в ISW заявили, що Великий Потьомкін повністю повернувся під контроль України.

Це є важливою операцією, адже ворожа артилерія більше не зможе бити з острова по житлових кварталах Херсона.

Запеклі наземні бої точаться поблизу Кринок (за 30 км на північний схід від Херсона і 2 км від річки Дніпро). Росіяни не полишають спроб вибити бійців ЗСУ із займаних позицій. Російський диктатор Володимир Путін для операцій своєї армії в цьому районі вигадав ефемерне пояснення: начебто поблизу Кринок окупаційні підрозділи застосовують тактику заманювання та відволікання ЗСУ. Щось не дуже успішна тактика в окупантів з огляду на те, що зовсім нещодавно новосформовану 104 гвардійську повітряно-десантну дивізію армії РФ розбили майже вщент.

Також українці утримують позиції біля Антонівського автомобільного мосту на північ від Олешок (7 км на південь від Херсона і 4 км від Дніпра).

22 липня 2022 року Україна уклала угоду з Туреччиною та ООН щодо відновлення експорту нашої агропродукції. Тоді було заблоковано щонайменше 22 млн тонн зерна. З серпня минулого року до березня 2023-го вдалося експортувати понад 25 млн тонн збіжжя.

17 липня 2023 року Росія оголосила про вихід із зернової ініціативи. Це сталося після того, як вранці того ж дня українські морські дрони Sea Baby вгатили по Керченському мосту, зруйнувавши одну його секцію та ще одну пошкодивши. Щоправда, про те, що то були саме українські дрони та українська спецоперація, стало відомо лише згодом, у серпні.

Хай там як, але в Україні та на Заході припустили, що Росія вийшла із зернової ініціативи саме через нові удари по Кримському мосту. Хоча представник Кремля Дмитро Пєсков запевняв, що таке рішення Москва ухвалила набагато раніше.

У ніч проти 19 липня Росія цілеспрямовано випустила ракети по зернових терміналах портів Одеса та Чорноморськ. Руйнувань зазнала зернова інфраструктура міжнародних та українських трейдерів і перевізників Kernel, Viterra та CMA CGM Group.

А ось для продовження зернової угоди Москва висунула нові вимоги:

• знову приєднати Россельхозбанк до SWIFT;
• розблокувати захід до портів західних країн, які запровадили санкції, та страхування для російських суден;
• відновити роботу аміакопроводу Тольятті – Одеса територією України;
• розморозити активи російських компаній, які пов’язані з виробництвом сільгосппродукції та добрив;
• розморозити постачання запчастин для сільськогосподарської техніки.

Також Росії не подобалося те, що українське зерно вивозять переважно до країн із високим рівнем доходів або вище середнього.

Сама ж Росія також продовжує зерновий експорт. Лише у серпні вона відправила морем 7,7 млн тонн зерна – це найвищий показник для цього місяця за останні сім років. Але цей рекорд — за рахунок вкраденого в Україні збіжжя. Наприкінці листопада прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що росіяни вивезли з тимчасово окупованих регіонів зерна щонайменше на $1 млрд. Загарбники мають технічні можливості вивозити по 12 тисяч тонн щодня.

За даними Конгресу США, Росія вкрала майже 6 млн тонн зібраного торік на тимчасово окупованих територіях зерна. Станом на початок вересня РФ експортувала 65 млн тонн пшениці, що на 36,6% більше, ніж у серпні 2022 року.

Після саботажу Росією зернової ініціативи, Україна відкрила нові тимчасові маршрути руху цивільних суден до чорноморських портів. Так, 19 вересня перший балкер Resilient Africa, навантажений 3 тис. тонн української пшениці, вийшов із порту Чорноморська Одеської області. 22 вересня вийшло друге судно з українською пшеницею. Балкер AROYAT під прапором Палау віз 17,6 тис. тонн української пшениці для Єгипту. Згодом до України для завантаження експортним зерном зайшло ще три судна.

Також українське зерно почали експортувати через порти Хорватії, а в перспективі розвиток дунайського експортного коридору.

Від початку 2023 року і до листопада експорт української агропродукції впав на 7% порівняно з аналогічним періодом минулоріч. Саме сільськогосподарська продукція є основою (60%) всього нашого експорту. А ось імпорт продовольства в Україну за 11 місяців навпаки зріс на 16% і сягнув $6,22 млрд.

Найбільше до нас завозять рибу і морепродукти, плодово-ягідну продукцію, алкогольні і безалкогольні напої.

Варто зауважити, що на обсяги нашого експорту погано вплинуло блокування українських перевізників на кордонах з країнами ЄС.

Так, 6 листопада польські перевізники заблокували рух вантажівок біля трьох найбільших пунктів пропуску на кордоні з Україною: Корчова – Краковець, Хребенне – Рава-Руська, Дорогуськ – Ягодин. Поляки вимагають повернення видання дозволів українським перевізникам. Зараз ця норма скасована угодою з Євросоюзом до 30 червня 2024 року. 23 листопада до протестів долучилися польські фермери і заблокували рух вантажного транспорту на пункті пропуску Медика – Шегині поблизу Перемишля.

Згодом до аналогічних акцій приєдналися перевізники Угорщини та Словаччини.

У Нацбанку України повідомили, що експортні втрати нашої економіки через блокади західних кордонів становлять $160 млн. Потік імпорту впав на $700 млн. За два місяці втрати можуть досягти $1,5 млрд.

8 жовтня 2022 року на Керченському мосту пролунав потужний вибух. Здетонувала вибухівка у вантажівці, полум’я з якої перекинулося на поїзд, який у той момент віз цистерни з пальним. Від потужного вибуху обвалились два автомобільні прольоти та було пошкоджено залізничний.

За рік голова СБУ Василь Малюк розповів, що особисто розробляв та керував спецоперацією з ураження мосту.

17 липня 2023 року Кримський міст зазнав ураження вдруге – було пошкоджено два прольоти. Після цього Росія заявила про вихід із Чорноморської зернової ініціативи.

Вночі 4 серпня 2023-го знову пролунали вибухи на Керченському мосту. Тоді рух автотранспорту перекрили. Міст атакували надводні дрони та авіаційні безпілотники.

12 серпня 2023 року на Кримському мосту знову було чути вибухи. Міноборони РФ заявило, що Україна завдала ударів переробленими зенітними ракетами С-200. Так званий голова Криму Сергій Аксьонов запевнив, що російська ППО начебто збила усі ворожі цілі.

Українські удари по Керченському мосту мають на меті перерізати канал постачання озброєння для російських підрозділів на фронті. Саме залізницею йде основний потік військових вантажів. Експерти наголошують, що достатньо зруйнувати один проліт, і тоді вся логістика окупантів зупиниться, а відновлювати міст вони будуть довго, бо ЗСУ продовжать завдавати ударів.

Київ давно прагнув отримати тактичні далекобійні ракети ATACMS для ураження ворога глибоко в тилу, в Криму зокрема. Білий дім відмовлявся надавати ATACMS через побоювання, що Україна буде бити ними по території РФ, а це неминуче призвело б до ескалації війни.

У липні 2023 року видання The New York Times повідомило, що Білий дім веде непублічне обговорення можливого постачання в Україну керованих ракет ATACMS класу земля-земля із своїх запасів. Хоча в Пентагоні запевняли, що Україні не потрібні ракети великої дальності.

17 жовтня під час операції Dragonfly ЗСУ успішно атакували ракетами ATACMS аеродроми поблизу тимчасово окупованих Луганська та Бердянська на Запоріжжі.

За даними Сил спеціальних операцій України, у Бердянську та Луганську знищено:

• дев’ять гелікоптерів;
• спеціальну техніку, яка стояла на аеродромах;
• пускову установку ППО;
• склад боєприпасів.

У Бердянську склад озброєння детонував до 4 ранку, а в Луганську — до 11. Втрати у живій силі противника становлять десятки загиблими та пораненими. Пошкоджено злітні смуги аеродромів.

30 жовтня Україна завдала удару ракетами ATACMS по окупованому Криму. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний зауважив, що Крим залишається найвразливішим місцем російського диктатора, адже півострів є основою проєкту Путіна з “відновлення імперії”.

Вже 1 листопада група американських конгресменів звернулася із листом до президента Джо Байдена із проханням надати Україні більше ракетних систем обмеженого радіусу дії ATACMS.

За даними Генерального штабу, від початку повномасштабної війни Російська Федерація втратила 22 кораблі та катери і ще один підводний човен. Найбільшою втратою для Чорноморського флоту РФ стало потоплення у 2022 році ракетного крейсера Москва. До речі, вартість флагмана, за оцінками, становить близько 750 млн  доларів.

24 травня 2023 року надводні дрони в акваторії Чорного моря атакували розвідувальний корабель Иван Хурс. У Міноборони РФ стверджують, що сталося це приблизно за 140 км від протоки Босфор.

4 серпня в бухті Новоросійська Краснодарського краю Росії морські дрони Sea Baby підбили великий десантний корабель Оленегорский горняк.

13 вересня потужного удару було завдано по Севастопольському судноремонтному заводу. Там якраз стояли великий десантний корабель Минск та підводний човен Ростов-на-Дону.

10 листопада українські військові поблизу Чорноморського в окупованому Криму завдали ударів по двох російських малих десантних катерах проєкту 11770 класу Серна.

4 листопада ЗСУ завдали удару по суднобудівному заводу у Керчі. В результаті пошкоджень зазнав один із найновіших російських малих ракетних кораблів Аскольд. Його орієнтовна вартість — 16 млн  доларів. Цей ракетоносій після випробувань мали вивести в море для завдання ударів по Україні.

До речі, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна створює перший у світі флот морських дронів.

В окупованому Севастополі вдень 22 вересня пролунав потужний вибух – українські ракети влучили у штаб Чорноморського флоту РФ. Будівля по вул. Вороніна, 2 зазнала значних руйнувань, там сталася пожежа.

Перед цим ЗСУ атакували командний пункт ЧФ РФ поблизу села Верхньосадове Нахімовського району Севастополя і російські системи ППО в Криму, щоб розчистити дорогу для основного удару.

На момент влучання у штабі проходила нарада керівництва Чорноморського флоту. За даними української сторони, 22 вересня загинули щонайменше 9 людей із керівного складу штабу, серед яких і командувач ЧФ РФ Віктор Соколов. Саме він віддавав накази завдавати ракетних ударів з кораблів по цивільних об’єктах України.

За інформацією українських партизанів Атеш, знищити штаб Чорноморського флоту РФ в Севастополі допомогли невдоволені російські офіцери, яким постійно затримували зарплати.

4 травня 2023 року над столицею України прогримів потужний вибух. Згодом командувач Повітряних сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук повідомив, що наші оборонці неба збили російську аеробалістичну ракету Х-47 (Кинджал), яку випустив літак МіГ-31К. За його словами, Кинджал знищили американською системою Patriot.

Це вперше Україна змогла збити “невразливу” російську ракету, адже раніше ми просто не мали необхідного озброєння. У 2022 році Росія завдала щонайменше 10 ударів Кинджалами по Україні, і, на жаль, жодного разу ми не змогли перехопити ракети.