Річниця вбивства Ірини Фаріон: усе про розгляд справи у суді та нові деталі

Сьогодні, 19 липня, минає рік із дня вбивства відомої професорки, мовознавиці, народної депутатки VII скликання та громадської діячки Ірини Фаріон.

Що відомо про хід справи, обвинуваченого та які нові деталі справи – читайте в матеріалі. 

• Що відомо про вбивство Ірини Фаріон
• Вшанування пам’яті Фаріон
• Що передувало замаху на Фаріон
• Як затримували підозрюваного у вбивстві
• Що відомо про В’ячеслава Зінченка
• Хід справи щодо вбивства Ірини Фаріон

Що відомо про вбивство Ірини Фаріон

Замах на Ірину Фаріон скоїли 19 липня 2024 року о 19:22 за київським часом у місті Львів на вулиці Томаша Масарика. Вона дістала поранення в голову та була госпіталізована в реанімацію до лікарні святого Пантелеймона. 

Мовознавицю терміново прооперували, стан був критичним. Однак уже за кілька годин, о 23:20 того ж дня, стало відомо, що Ірина Фаріон померла. 

За кілька днів, 22 липня 2024 року, у Львові відбувся похорон Ірини Фаріон. Прощання провели у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. 

Громадську діячку поховали на Личаківському цвинтарі, на центральній алеї, неподалік від могили Володимира Івасюка. На процес поховання прибули близько 5 тис. людей.

Вшанування пам’яті Фаріон 

Уже на дев’ятий день після смерті Ірини Фаріон Укрпошта на замовлення її близьких виготовила неофіційну авторську марку та конверт її імені. Пізніше ця марка накладом у 250 тис. штук стала доступна для купівлі, але тільки в київській дільниці Власна марка. 

Пізніше, 2 серпня 2024 року, в Івано-Франківську перейменували на честь Ірини Фаріон вулицю Гвардійську. 

У Львові 1 січня 2025 року також відкрили вулицю імені Ірини Фаріон. До цього вона називалась Технічна. Ця вулиця пролягає від Матейка до місця з’єднання Устяновича та Бібліотечної. 

Крім того, у місті Лева відкрили меморіальні таблиці Ірини Фаріон – на фасаді будинку, де вона мешкала, та на ліцеї імені Лесі Українки № 75, де вона навчалася. 

Що передувало замаху на Фаріон

Мовознавиця була широко відома в Україні, але не тільки за свої освітні праці, премії та громадські здобутки. Почасти через висловлювання та дії, що викликали обурення в суспільстві.  

Так, вона робила різкі заяви, в яких називала жителів східних регіонів “авторами війни” і звинувачувала їх у нападі Росії на Україну з метою нібито захисту російськомовних. 

У 2023 році вона говорила в інтерв’ю Еммі Антонюк, що захоплення Маріуполя російськими військами є “кармічністю” і “законом детермінізму”.

У розмові з Яніною Соколовою у листопаді 2023 року Фаріон повідомляла, що не може називати російськомовних військових Збройних сил України українцями. 

Крім того, 8 листопада 2023 року Ірина Фаріон опублікувала низку листів підтримки від українців, серед яких опинився запис Максима Глєбова, що представився студентом у тимчасово окупованому Сімферополі. У коментарях до неї звернулись із проханням приховати персональні дані хлопця, адже це може йому нашкодити, проте мовознавиця відмовилась. 

Через кілька днів стало відомо, що представники окупаційної влади затримали хлопця і змусили його публічно просити вибачення за підтримку України на камеру. 

Ірина Фаріон так і не визнала своєї провини за те, що сталось із кримцем, а пізніше навіть звинуватила його самого в тому, що не приховав своє ім’я. 

У зв’язку з цим екснардепку критикувало представництво президента в АР Крим, журналісти, військові та правозахисники. 

Як затримували підозрюваного у вбивстві

Правоохоронці оприлюднили зовнішність людини, яка може бути причетна до вбивства, 21 липня 2024 року. Тоді ж молодого чоловіка оголосили у розшук. 

Поліція також знайшла дачний будинок у лісовій місцевості урочища Голоско в Шевченківському районі Львова, де, за її версією, міг переховуватися підозрюваний. 

Під час обшуку в будинку знайшли речі, що могли належати нападнику, – попільничку, подушки, пластиковий посуд тощо. 

Свідки повідомляли, що підозрюваний за кимось стежив ще починаючи з 11 липня. Він сидів біля сусіднього під’їзду і полишав своє місце лиш на кілька годин в обід. Періодично він брав із собою сумку. На думку слідства, в ній він міг переносити зброю. 

За кілька днів, 24 липня, відповідальність за вбивство Ірини Фаріон взяло на себе російське неонацистське угруповання NS/WP Crew. Вони написали, що вбили екснардепку як “шкідницю та расову зрадницю”. 

Вони також опублікували 10-секундний відеоролик, на якому нібито видно момент самого вбивства. До нього прикріпили маніфест, що вбивство мотивоване тим, що Фаріон нібито розпалювала ненависть за мовною ознакою всередині українського суспільства.

Через шість днів після вбивства, 25 липня 2024 року, підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон врешті затримали у Дніпрі. Ним виявився на той момент 18-річний В’ячеслав Зінченко, чию особу встановили після перегляду фото та зображень із камер відеоспостереження. 

Під час розслідування слідчі перевірили маршрут вбивці, оглянули 100 га лісу. Виявилося, що Зінченко орендував у Львові щонайменше три квартири. 

Вважається, що Владислав Зінченко може бути виконавцем злочину, у якого ще є замовник. 

Одна з камер зафіксувала зображення підозрюваного за пів хвилини до пострілу. Інша – процес його перевдягання. Крім того, одяг, який він міг замовити для маскування (окуляри, панама, сумка), він відправив у Львів із Дніпра за допомогою Нової пошти. 

Що відомо про В’ячеслава Зінченка

Підозрюваний у вбивстві Ірини Фаріон народився у 2006 році. Він закінчив Дніпровську гімназію №62 у 2023 році, після чого вступив до Дніпровського університету внутрішніх справ на заочне навчання. 

У його телефоні після затримання знайшли ненадіслану прощальну записку батькам, частину якої правоохоронці оприлюднили. Проте батьки не вірять, що їхній син може бути причетним до вбивства Ірини Фаріон – батько Зінченка, що перебуває на фронті, називає сина патріотом, який не має українофобських поглядів. 

Мати ж, яка працює у навчальному закладі у Дніпрі, зазначила у коментарі, що її син не міг вистрілити, адже не мав ні мотиву, ні досвіду. Крім того, вона стверджує, що не впізнає людину на фото, де зафіксований вбивця, і це не може бути її син. Жінка додала, що В’ячеслав хотів стати військовим і закінчив курси операторів БпЛА в березні 2024 року. 

Водночас ЗМІ повідомляють, що Зінченко публікував заяви в соцмережах, якими критикував “євреїв на чолі України” та стверджував, що “українські праві рухи воюють за інтереси євреїв в обмін на заохочення”.

Підозрюваний не визнає своєї вини. На запитання журналістів про вбивство він відреагував коментарем про те, що це все “нудятина”.

Хід справи щодо вбивства Ірини Фаріон

Після затримання Зінченка його справу передали на розгляд у Галицький районний суд Львова. 26 липня 2024 року підозрюваному обрали запобіжний захід – тримання під вартою без права внесення застави на 60 діб до 22 вересня. 

Адвокат Зінченка з таким запобіжним заходом не погодився, тож 31 липня 2024 року захист подав апеляцію. Проте суд залишив своє рішення без змін. 

19 вересня 2024 року Галицький районний суд Львова продовжив запобіжний захід для підозрюваного у вигляді тримання під вартою без застави на 60 діб, до 17 листопада, потім була низка засідань, на останньому з яких суд знову продовжив арешт без визначення розміру застави до 4 серпня 2025 року включно. 

У грудні справу перекваліфікували на підставі зібраних доказів – Зінченка підозрюють в умисному вбивстві, пов’язаному з виконанням громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості (п. 8, 14 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України) та незаконному володінні вогнепальною зброєю (ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України).

Зазначимо, що під час суду у Львові 25 червня переглядали відео за 20 та 21 липня 2024 року, відео затримання Зінченка та обшуку його квартири в Дніпрі.

У телефоні підозрюваного знайшли пошуковий запит графіків відключення світла у Львові, зокрема на вулиці Масарика. 

Також у пристрої знайшли 52 російські книги з криміналістики, психології й суміжних тем, що могли допомогти йому підготуватися до злочину.

Через обліковий запис Зінченка у Google слідство виявило, що він шукав і часто відвідував форум зброярів, у яких питав про способи переробити стартовий пістолет на бойовий, був підписаний на дві ксенофобські групи в месенджері, одна з яких пов’язана з російською неонацистською організацією. 

Прокурор повідомляв, що у мобільному пристрої В’ячеслава були фото з логотипом ФСБП, нацистськими символами, Z-ками, георгіївською стрічкою, Адольфом Гітлером та військовими Третього Рейху. 

Сам Зінченко пояснював, що нібито не поділяє цих поглядів і ці матеріали зберігав як меми. Частину з таких матеріалів він, за його словами, збирався використати для аматорського відео. Він звертав увагу слідства, що у його телефоні були й картинки з висміюванням проросійських наративів. 

За даними слідства, у березні 2024 року Зінченко погодився купити зброю за 3 100 грн, а у квітні – перероблений пістолет за 4 тис. грн. 

Збереглися і дані про продавця разом із його іменем, прізвищем та номером телефону. 

У нотатках Зінченка знайшли інструкції щодо стеження за людьми, уникнення викриття, а в його хмарному сховищі – досьє на Ірину Фаріон, блогера Сергія Стерненка, мера Дніпра Бориса Філатова та бізнесмена Геннадія Корбана. 

Наразі розгляд справи про можливе вбивство Ірини Фаріон В’ячеславом Зінченком триває.