Близько 7% мобілізованих мають законне право на відстрочку — Решетилова
- Близько 7% мобілізованих в Україні мають законне право на відстрочку, яке з різних причин не було враховано ТЦК та ВЛК під час призову.
- За словами військової омбудсменки Ольги Решетилової, така неякісна мобілізація не розв'язує проблему поповнення армії, а лише перевантажує оборонну систему та призводить до значних витрат з держбюджету.
Близько 7% мобілізованих в Україні мають законне право на відстрочку, яке з різних причин не врахували під час проведення мобілізаційних заходів.
Про це заявила військова омбудсменка України Ольга Решетилова в інтерв’ю Суспільне Новини.
Решетилова про мобілізованих, які мають право на відстрочку
Журналістка запитала у Решетилової про те, чи намагалася держава оцінити масштаби мобілізації або кількість громадян України, які фактично не здатні нести службу.
– Ми пробували підрахувати і кількість людей, і скільки це вартує державі. Тому що військовослужбовець, який має законне право на відстрочку, але потрапляє на службу, все одно рано чи пізно або буде звільнений, або втече, самовільно залишить частину. Або ж просто буде баластом десь у військовій частині, не маючи змоги або бажання виконувати якісь завдання, – відповіла вона.
За підрахунками, таких військовослужбовців близько 7% серед усіх мобілізованих. Тобто така кількість має законне право на відстрочку, яке не врахували під час мобілізації, зазначила Решетилова.
За її словами, серед причин можуть бути, наприклад, неякісне проведення ВЛК, неврахування тих документів, які мав військовослужбовець, наявність у них трьох чи більше дітей, оформлення опіки над кимось із близьких родичів.
Крім цього, це можуть бути люди, які є найближчими родичами загиблих, зниклих безвісти або полонених військовослужбовців. Це три основні причини, стверджує Решетилова.
Вона розповіла, що в такому разі проблеми цих 7% мобілізованих новобранців фактично лягають на плечі держави та командирів, після чого починається процес їхнього вирішення.
Процес вимагає величезного ресурсу: від роботи командування на місцях (командира, сержанта, заступника з психологічної підтримки персоналу) до бюджетних витрат на лікування непридатного бійця.
Також запускається складна паперова тяганина: шпиталь має щоденно надсилати військовій частині через систему електронного документообігу в ЗСУ підтвердження, що військовослужбовець досі лікується, а інші структури – перевіряти ці дані.
– Коли йдеться про тисячі військовослужбовців – це величезний ресурс. Як правило, вони або їхні родичі ще шлють скарги нам, на Міністерство оборони, можливо, уповноваженому Верховної Ради з прав людини. У підсумку ми сильно перенавантажуємо всю систему. І все через те, що на якомусь етапі стається помилка через неякісну мобілізацію, – сказала вона.
Решетилова зазначила, що після проведення внутрішніх розрахунків стало відомо, у скільки державі обходиться утримання одного такого бійця, який за законом має право на відстрочку чи демобілізацію. Вона не назвала конкретні цифри, але обсяг ресурсу є значним.
Такого мобілізованого беруть на баланс, виплачують грошове забезпечення, одягають, годують, забезпечують бронежилетом і каскою. Якщо ж він хворіє – держава повністю оплачує його лікування, сказала військова омбудсменка.
Крім того, на таку людину витрачають свій час інструктори в навчальних центрах, йдуть дефіцитні матеріали та ресурси для підготовки. Замість вирішення проблеми з поповненням армії, зазначила Решетилова, Україна отримує фінансові збитки, величезну соціальну напругу та обурення в суспільстві.
Військова омбудсменка наголосила, що Міністерство оборони України має надзвичайну складну задачу, щоб вирішити цю проблему.
