Обмовки, раптовий сміх і морська свинка в студії: ведучі ICTV пригадали курйозні моменти в ефірі

З нагоди Дня журналіста, який відзначається 6 червня, ведучі телеканалів ICTV та ICTV2 пригадали смішні й курйозні моменти, які ставалися з ними під час ефіру або за мить до нього.
Юлія Зорій розповіла, як не могла вести програму через сміх, в Оксани Гутцайт не виходило правильно вимовити слово, а Сергій Лиховида взагалі проспав ефір.
Як ведучі ставляться до факапів та як виходять з непередбачуваних ситуацій – читайте далі у матеріалі.
Юлія Зорій
Юлія пригадала, як кілька років тому, коли вона вела програму Ранок у великому місті разом із журналістом Павлом Казаріним, не могла стримати сміх в ефірі.
– Пам’ятаю два рази, коли нам з Павлом під час ефіру раптово ставало так смішно, що ми не могли продовжити ефір (сміється). Іноді переглядаю ці відео – й досі смішно. Що робили? Перепрошували у глядачів і продовжували далі, – поділилася вона.
Зорій вважає, що глядачам подобаються такі моменти, адже вони бачать, що ведучі – звичайні люди і також можуть помилятися.
– Нам допомагало усвідомлення, що ми живі люди і теж можемо іноді обмовитися, розсміятися чи бути не в змозі зупинитися пчихати (посміхається). До речі, глядачам подобаються подібні факапи, бо вони бачать, що їхні улюблені ведучі – такі самі люди, а не досконалі роботи, – зазначила Юлія.
Також ведуча пригадала одну обмовку, яка насправді не була помилкою – бо розкривала суть.
– Якось замість “Російська Федерація” сказала “Російська педерація” – і сильно переживала! Лише потім зрозуміла, що ніяка то не обмовка була, а правда, – додала Зорій.
Олександр Швачка
Перший ведучий-ветеран на українському телебаченні Олександр Швачка зізнався, що іноді у підводці до сюжетів зустрічаються такі імена та прізвища іноземних персон, які важко вимовити. Колеги можуть виправити Олександра просто у прямому ефірі, і він до цього нормально ставиться.
– Так, я намагаюся впоратися і промовити важкі імена, не зламавши при цьому язика (сміється). Але додам, що іноді помиляюся… Мене виправляють колеги – так, прямо у ефірі. А як інакше? Я до цього ставлюся нормально: ми усі люди, усі можемо припускатися помилок. Головне – вчитися на цьому і мати поруч тих, хто може підтримати та допомогти. Я радий, що в мене є такі люди – це наша команда Ранку у великому місті, – сказав Швачка.
Сергій Лиховида
Ведучому і блогеру Сергію Лиховиді запам’яталася ситуація, коли він проспав початок програми. Ранок у великому місті починається о 7:00, а в студії треба бути заздалегідь, щоб встигнути приготуватися.
– Зі мною таке сталося лише один-єдиний раз – в мене не задзвенів будильник. І я прокинувся від розуміння, що проспав… Швидко зібрався і буквально увірвався на середину ефіру! Вдячний колегам, з якими ми цей момент якось обіграли. Завдяки їм цей випадок згадую з усмішкою, – поділився Сергій.
Григорій Герман
Ведучий пригадав, як одного разу в студію на ефір принесли морську свинку і посадили йому на коліна.
– Мабуть, вона висловила своє захоплення тим, що перебувала в ефірі й у мене на колінах, і обгадила мої штани. Приховати величезну пляму в прямому ефірі не вдалося, але якось віджартувався. Звісно, довелося міняти одяг, – розповів Григорій.
Андрій Ковальський
Журналіст та ведучий Факти. Спорт розповів про факап, який трапився з ним на початку роботи на ICTV. Тоді Ковальський забув, що він у прямому ефірі.
– Все йде гладко, ефір добігає кінця, і ось на фінальному прощанні я збиваюся. Зазвичай, коли записуєш ефір, то зупиняєшся і переписуєш. Але я забуваю, що це прямий ефір! Збиваюся і кажу: Блін, давайте перепишемо! І в цей момент чую в навушнику, як режисер кричить: Ти в прямому ефірі, не зупиняйся! – поділився Андрій.
Також Ковальський пригадав, як він разом із колегою не міг зупинитися сміятися в ефірі.
– У сюжеті розповідали, як у якійсь країні – здається, в Киргизстані – почали переозвучувати класику світового кіно місцевою мовою. І от уявіть: фільм Термінатор, але переозвучений одним голосом, причому весь фільм! І коли дійшло до знаменитої фрази I’ll be back, у синхроні замість мужнього голосу Арнольда – тоненький, писклявий голосок. Ми з ведучою просто не витримали і почали сміятися. Сміялися так, що коли повернулися в кадр, не могли зупинитися – сиділи і реготали просто в ефірі! – розповів ведучий.
Юлія Сеник
Ведуча Фактів ICTV переконана, що в прямому ефірі головне – не подавати вигляду, що щось іде не за планом.
– Навіть коли ковтаєш таблетку від горла, бо не встигла дістати її з рота, і паралельно мусиш чітко вимовляти складні прізвища і розповідати про складні події. Навіть коли підступно лускає пасок на сукні, а ти мовчки молишся, щоб нічого зайвого не потрапило в кадр, при цьому голос має звучати впевнено, бо за кадром — країна, яка слухає. Коли у вухо кричать: 30 секунд до ефіру, а ти ще захекана влітаєш у студію, – зазначила Юлія.
Сеник наголосила, що професія журналіста – не про ідеальну дикцію чи глянець, а про гнучкість, відповідальність і сміливість.
– Так, бувають кумедні моменти. Бо ми – живі. Але в основі – завжди правда. Особливо під час війни. Коли камера фіксує не просто факти, а біль. Коли мікрофон ловить не лише звук, а тремтіння голосу — військового, мами, свідка. Коли кожне слово — як документ часу. Коли правда — це теж зброя. І, попри втому, страх чи відчай — ми залишаємося. З Днем журналіста, колеги. Сил нам і гідності. І хай правда завжди звучить сильніше за тишу, – додала ведуча.
Вадим Карп’як
Ведучий поділився кумедною історією, пов’язаною з його рідним братом Олегом, який працює в українській службі BBC.
Коли Карп’як вів політичне ток-шоу Свобода слова на ICTV, телеканал мав домовленість із BBC: щопонеділка у вечірній випуск Фактів включався кореспондент із Лондона на 5-хвилинний репортаж.
– І от мій брат Олег саме тоді був у довготривалому відрядженні в Лондоні і робив ці включення для ICTV. А я своєю чергою після новин мав з’являтися в ефірі Фактів, щоб анонсувати, що буде в Свободі слова — які теми, які гості. І ось уявіть: спочатку в ефірі з’являється Олег Карп’як із Лондона, щось розповідає від BBC, а через кілька хвилин — я, Вадим Карп’як, уже як ведучий Свободи слова. І люди в глядацькій аудиторії починають писати: Чекайте, це що, той самий Карп’як? То він у Лондоні для BBC, то раптом у студії ICTV? Як так? (сміється), – розповів Вадим.
Ведучий пояснив, що вони з братом ззовні дуже схожі, хоч Олег і молодший за нього на чотири роки. Навіть у Києво-Могилянській академії, де вони обидва навчалися, друзі їх періодично плутали.
– А тут – прямий ефір, один Карп’як змінює іншого, тільки одяг трохи різний, але говорить уже про щось зовсім інше. Глядачі в шоці, пишуть: Це що, Карп’як роздвоївся? Зрештою, керівництво каналу сказало: Ні, два Карп’яки в одному випуску новин — це занадто навіть для українського інформаційного простору! (сміється). Тож включення Олега з BBC перенесли на середу, щоб ми не з’являлися в ефірі один за одним. Отак ми з братом одного вечора “перевантажили” ефір своєю схожістю, – додав ведучий.
Оксана Гутцайт
Ведуча Фактів ICTV пригадала історію, від якої їй досі ніяково і смішно водночас. Одного разу в прямому ефірі Гутцайт розповідала про якусь подію в Кентерберійському палаці.
– І от, уявіть, я ніяк не могла вимовити слово: Кентерберійський! Починаю: Кентерб…, Кентре…, – і все, язик заплітається! (сміється). Зрештою, я беру листок зі сценарієм, повільно читаю по складах: Кен-тер-бе-рій-ський. Начебто впоралася, видихаю, – поділилася Оксана.
Однак коли в ефірі мав розпочатися сюжет про цю подію, відео затрималося на кілька секунд, а ведуча, залишившись у кадрі, несподівано для себе ж вирішила порушити тишу.
– Камера тримає мій крупний план, я сиджу, чекаю, коли ж піде сюжет, і тиша. І в цій тиші, сама не знаю, як це вирвалося, я тихо, але чітко кажу: Блін! Ну, тільки не “блін”, а дещо міцніше (сміється). І це в прямому ефірі, де кожен звук ловлять мікрофони! У навушнику одразу чую режисера: Оксана, що ти твориш?! А я сиджу, відчуваю, як обличчя червоніє, і думаю: Ну все, це кінець моєї кар’єри, – пригадала Гутцайт.
На щастя, сюжет таки запустився, і команда швидко переключила увагу глядачів. Після ефіру вся студія сміялася, а ведуча ще довго вибачалася перед колегами.
За словами Гутцайт, після цього випадку вона назавжди запам’ятала: якщо не можеш вимовити слово, краще просто зробити паузу, а не імпровізувати в прямому ефірі.