Зупинка серця, утоплення та раптовий мінометний обстріл. Чи могла сирійська секретна розвідка підставити загиблого днями російського генерала Асапова?
У лютому 2013-го року Валерій Асапов особисто від Путіна отримав орден за заслуги перед вітчизною.
У серпні 15-го року під прізвищем Примаков генерал Асапов прибув до Донецька і став командувачем першого армійського корпусу ДНР. А у лютому 2017-го генерал Асапов був відряджений до Сирії і став головним військовим емісаром Кремля у Сирії.
Професіонала такого рівня – за спиною у генерала бойові дії в Абхазії, Осетії, Чечні та Україні, очевидно, відрядили для взяття під контроль стратегічно важливої провінції Дейр-Ез-Зор на сході Сирії.
Окрім військово-тактичної переваги, це дає переможцю козир у диктуванні своїх умов щодо політичного вирішення сирійського питання. Тому як американці, так і росіяни зацікавлені у взятті під контроль цієї провінції.
Але раптом днями бойовий генерал гине від мінометного обстрілу, який накрив командний пункт.
Одразу виникло запитання: що надважливий московський емісар робив фактично на передовій, де його могли дістати ворожі міни або снайпер?
Очевидно була залізобетонна впевненість у власній безпеці, яку радникам такого рангу зазвичай гарантують одразу дві спецслужби – російське ГРУ та сирійська секретна розвідка Мухабарат.
Хто б не був Іудою, офіційна Москва на рівні заступника Лаврова вже напряму звинуватила Штати у загибелі свого генерала.
Зазвичай Вашингтон у досягненні своїх геополітичних цілей діє більш тонко. І руйнує режими зсередини. Тому, якщо версія зі зрадою у лавах сирійської розвідки Мухабарат через американських агентів, все ж таки правда, режиму Башара Ассада лишилось не довго.
Це не перша дивна смерть російського генерала у Сирії. Так 2010-го року тодішній заступник начальника ГРУ генерал Юрій Іванов, який інспектував будівництво об’єктів військово-морської бази Чорноморського флоту поблизу міста Тартус, пішов на зустріч з сирійськими розвідниками і не повернувся. Згодом його тіло прибило хвилями аж до турецького берегу.
Дивіться: у Києві прощались із розвідником Шаповалом. Президент присвоїв герою звання генерал-майора
Торік раптово помер тодішній начальник ГРУ генерал-полковник Ігор Сергун, який був внесений у санкційний список США та ЄС за активність російських ГРУшників на сході України. Про причини смерті досі нічого не відомо.
Наприкінці 2015-го року через зупинку серця помер тодішній заступник начальника повітряно-десантних військ генерал-майор Олександр Шушукін, який начебто керував десантниками під час анексії Криму.
Інший генерал, який за повідомленнями ЗМІ, очолював спецоперацію із захоплення українського півострова, командувач повітряно-десантних військ Росії Андрій Сердюков під час білорусько-російських навчань Захід-2017 потрапив у страшну ДТП, але вижив. Ймовірно, головний десантник Росії їхав на полігон у Ленінградській області, куди терміново вилетів Володимир Путін.
Хтось називає загадкові смерті російських генералів кармою, хтось витратами професії, а хтось якісною роботою іноземних спецслужб. Але справжні причини, очевидно, пішли у могилу із самим генералами.
До слова, у Сирії вбито російського генерала, який командував на Донбасі.