100 років тому в США почали боротися з алкоголізмом. В країні прийняли сухий закон проголосувавши за 18 поправку до конституції Америки.
Напої, які міцніші за лимонад, стали забороненими. Попри це, алкоголь продовжив наливатися у склянки, але вже з-під поли. Це робили в численних підпільних барах під виглядом чаю.
Читайте: Ціни, якість і конкуренція: доля алкоголю після продажу Укрспирту
Нелегальним обігом алкоголю одразу ж зайнялася мафія. Легендарні мафіозі того часу Аль Капоне та Джекі Лучано знайшли в сухому законі золоте дно. На ньому заробили собі статки й багато відомих американських родин.
Правда, алкоголь все ж таки дозволялося продавати легально, але тільки в аптеках. Віскі, бренді та ром офіційно вважалися ліками. Від тих, хто хотів поправити здоров’я, не було відбою. Нажитися на бажанні випити чогось міцного намагалися й звичайні заводи. Непогано це вдавалося виробникам соків.
Введенням сухого закону хотіли покращити моральний вигляд, а отримали злочинність та порожню скарбницю. Тому через 13 років президент Рузвельт скасував цю заборону.
Дати бій пияцтву та аморальності спробували і в Радянському Союзі. У 1985 році до влади прийшов Михайло Горбачов, який, на відміну від своїх попередників, до чарки не прикладався. За цим ретельно слідкувала його дружина.
Вже через два місяці свого головування Горбачов розпочинає антиалкогольну кампанії. В країні де пив кожен третій, нововведення викликає вибуховий ефект. Черги за оковитою стали кілометровими, злетіли і ціни на алкоголь.
Непопулярні методи компартії одразу знайшли місце в народній творчості. Горбачова нарікають мінеральним секретарем та лимонадним Джо.
Через дефіцит алкоголю процвітає самогоноваріння. Першим з магазинів зникає цукор, потім карамельки, сік і навіть томатна паста. Усе це самогонщиками пускається в хід. Рукавичку, яку натягували на пляшку, щоб відслідкувати процес бродіння, у народі прозвали привіт Горбачову.
Партія ще й намагалась ввести в моду безалкогольні весілля, для дорогих гостей були напої не міцніші за лимонад. Щоправда весілля подекуди все ж таки проходили із горілкою у самоварах та коньяком у чайниках.
Трагедією обернулась Горбачовська кампанія для Криму. Партія взялася за святе – виноградинки. Відомі виноробні, наприклад, Масандра залишилися взагалі без сировини.
Але антиалкогольна кампанія не поширювалася на партійних вождів. Дорогий алкоголь на партійних прийомах завжди був у вражаючій кількості.
Горбачовський сухий закон мав негативні наслідки. Заборона алкоголю та падіння цін на нафту призвели до колапсу радянської економіки і розвалу СРСР.
Та про сухий закон в деяких точках планети не забули і нині. Наприклад, в мусульманських країнах за вживання міцного напою може бути суворе покарання.
Обмеження на продаж алкоголю діє і в скандинавських країнах, там пити дуже дорого. Втім такі суворі заходи мають причину, генетично скандинави спиваються швидше за інші нації.
Всесвітня організація охорони здоров’я підрахувала, що українець в середньому випиває дев’ять літрів алкоголю на рік. Але ця цифра, кажуть наркологи, може зрости.
Історія показала, що тільки обмеженнями перемогти алкоголізм не можливо. Від нього, зазвичай, рятують відсутність стресу, благополуччя в родині та стабільність в країні.
До слова, Факти ICTV розповідали про те, що Зеленський підписав закон про скасування держмонополії на виробництво спирту.