Нобелівський тиждень: чому жінки так рідко стають лауреатами
4 жовтня стартує Нобелівський тиждень, який триватиме до 11 жовтня.
Сьогодні о 12.30 оголосять ім’я лауреата премії з фізіології та медицини. 5 жовтня о 12.45 стане відомо, кому дістанеться Нобелівська премія з фізики, 6 жовтня о 12.45 – із хімії, 7 жовтня о 14.00 – із літератури. Премію миру мають присудити 8 жовтня о 12.00, а 11 жовтня о 12.45 – премію з економічних наук.
Стежити за нагородженням можна онлайн.
Так само, як кортить довідатися імена переможців, увага всього світу прикута до того, чи вдасться побачити серед лауреатів жінок.
Тема гендерної рівності під час відзначення найкращих науковців порушується не перший рік. Торік ситуація була досить непоганою – із 11 названих лауреатів премії отримали чотири жінки.
Це значне досягнення, адже з 1901 року відсоток “жіночих” премій становить лише 6%.
За 119 років чоловіки ставали лауреатами Нобелівської премії 876 разів, тоді як жінкам дісталося 58 премій. А якщо врахувати, що Марія Кюрі отримувала премію двічі (у 1903 році – із фізики та в 1911 – із хімії), то виходить, що вдалося здобути перемогу лише 57 жінкам.
Краща ситуація із присудженням премій миру та з літератури. У першому випадку – 17 “жіночих” премій проти 90 “чоловічих”, а в другому – 16 проти 101.
Критичною є ситуація із призначенням премії з економічних наук та фізики. За досягнення в економіці відзначили лише дві жінки, тоді як чоловіків аж 84, а премію з фізики вручили чотирьом жінкам та 212 чоловікам.
Факти ICTV спільно з гендерною експерткою платформи Гендер у деталях Мариною Лук’яновою з’ясовували, чому серед Нобелівських лауреатів так мало жінок та які чинники на це впливають.
Чому так мало жінок у науці
Марина Лук’янова наголошує: для того, щоб зрозуміти природу гендерної дискримінації в науці, варто починати з історії.
– З античних часів жінки не мали доступу до освіти. У кращому випадку вони отримували домашнє навчання, яке не мали змоги належним чином застосувати, адже жіночим призначенням вважалися сім’я та материнство.
Середньовічні філософи дійшли висновку, що жінки не здатні до мислення та аналізу – лише до відтворення. Саме тому вкладатися в жіночі освітні заклади, соціальні інституції вважали безперспективним, – пояснює експертка.
Побудувати кар’єру з нуля для жінок не було можливим, адже кар’єрний шлях був найчастіше визначений заздалегідь і переходив від батька до сина, оминаючи доньку, яка готувалася з народження до заміжжя та сприймалася родиною як відрізана скиба.
– Для жінок лишалася доступною духовна освіта, й саме черниці були одними з найбільш освічених жінок свого часу. Із часів просвітництва, коли жінки почали потроху отримувати доступ до освіти, тягар “жіночого призначення” ніхто з них не знімав, адже чоловіки бажали, щоб дружина опікувалася питаннями сім’ї та займалася вихованням дітей, – пояснює Марина Лук’янова.
Саме завдяки цим факторам чоловіки мали значно більше можливостей ставати визнаними науковцями. У ХХ столітті ситуація почала змінюватись. Однак науковиці були першими жінками в своїх царинах, тому, окрім занять наукою, їм доводилось боротись із гендерними стереотипами аж до середини століття, а подекуди доводиться ще й досі.
Чому найбільш критичний гендерний баланс в економіці та фізиці
– Жінки справді менше представлені у природничих науках, бо до цього часу існує міф у суспільстві, що жінки менше здібні до природничих та технічних спеціальностей, ніж чоловіки. Тому, коли жінка досягає успіхів і отримує премію, вона витрачає зазвичай більше зусиль ніж чоловік, бо, крім роботи в науці, пробиває скляну стелю і бореться із стереотипами, – наголошує гендерна експертка.
Так сталося із Ліз Мейнтнер (1878 – 1968 рр.) та Розалінд Франклін (1920 – 1958 рр.), які розробили базу досліджень, але Нобелівські премії отримали чоловіки.
Чи впливають стереотипи на вибір жінками професії
Велику роль у виборі майбутньої професії відіграє зразок для наслідування.
– У шкільних кабінетах та підручниках ми бачимо портрети чоловіків-науковців. Дівчаток не скеровують у цьому напрямі, і вони можуть вважати, що це не той напрям, який вони зможуть обрати як справу свого життя, – говорить експертка.
Питання стереотипу, переконує Марина Лук’янова, також має місце, адже коли жінка йде у чоловіче середовище, то повинна постійно доводити, що вона варта свого місця.
– Як свідчать дослідження, навіть у розвинених країнах жінки більше займаються вихованням дітей та хатньою роботою. А це також той час, який жертвується не на користь роботи, – пояснює вона.
Як досягти гендерного балансу в науці
Якщо йдеться про науковий конкурс та інші змагання, то одним зі способів уникнути подібних ризиків є забезпечення гендерно-збалансованого “пулу” кандидатів і кандидаток, а сам відбір проводити без урахування гендеру за кількістю проектів.
– Найкраще проводити його за принципом сліпого прослуховування (це метод відбору в оркестри, за якого комісія не бачить, а лише чує, кандидата чи кандидатку, – Ред.). Є дані, що оцінки занижуються, коли знають, що проекти підготували жінки, – каже експертка.
“Сліпі” до гендеру конкурси можуть знівелювати цю проблему.
– Як я вже говорила, жінка, потрапляючи в середовище, що вважається “чоловічим”, має працювати набагато більше й постійно доводити, що гідна свого місця. Тому не думаю, що за умови завзятої праці продукт виявиться гіршим, – підсумовує Марина Лук’янова.
Гендерний баланс в українській науці
Той факт, що жінки в Україні стають докторами наук, гендерна експертка може пояснити як емансипацією українського суспільства, так і з недофінансуванням науки.
Адже чоловіки, над якими тяжіє гендерний стереотип “годувальника сім’ї”, залишають сферу науки як таку, де не можуть достатньо заробити, і обирають більш фінансово перспективну професію. Тож такі нюанси, каже Марина Лук’янова, варто враховувати, щоб не переоцінювати досягнення гендерної рівності в Україні.
Водночас вона додає: феміністичний рух продовжує боротьбу за доступ жінок у науковій сфері на всіх рівнях, що поступово сприяє певним зрушенням та змінам.
Завдяки цьому найближчим часом жіночі досягнення у науковій сфері стануть все більше помітними, зокрема й збільшуватиметься кількість нобелівських лауреаток.