При вторгненні в Україну Росії доведеться використовувати сотні поїздів із тисячами вагонів для того, щоб транспортувати вздовж російсько-українського кордону зброю, транспортні засоби та інше постачання для армії чисельністю близько 100 тис. осіб. Утім, для просування в середину України доведеться використовувати військові вантажівки, яких у Росії не вистачає.
Про це у публікації Forbes написав експерт в аерокосмічній та оборонній галузі Девід Екс.
За його словами, якщо президент Росії Володимир Путін накаже армії вторгнутися в підконтрольний Україні регіон Донбасу, саме потяги перевозитимуть вантажі на передові склади та вивозитимуть із зони бойових дій пошкоджену техніку, яка потребує серйозного ремонту.
– Така залежність пов’язана з ризиком, який набагато більший, ніж будь-які зіткнення танк проти танка чи артилерія проти артилерії. Саме така логістична проблема може стати визначальним чинником розвитку на сході України. Поїзди не можуть дістатися лінії фронту. Для цього Росії потрібні вантажівки. Але їх катастрофічно не вистачає, – пише Екс.
Експерт зазначає, що Росія має погані дороги, якщо порівнювати їх із країнами Заходу. Це пояснює, чому країна та її армія так сильно покладаються на залізницю у логістиці.
Держкомпанія Російські залізниці має 20 тис. з 21 тис. локомотивів у країні. При цьому російські приватні фірми володіють більшістю приблизно з 1,2 млн вантажних вагонів, включаючи 66 тис. вагонів-платформ для перевезення автомобілів.
На думку аналітика Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні Конрада Музики, цих 66 тис. вагонів, які обслуговують унікальні армійські залізничні бригади, більш ніж достатньо для перевезення техніки всіх російських сухопутних військ.
Проте, при можливому просуванні російської армії до Києва, доведеться пройти десятки або сотні кілометрів дорогами. Саме тут логістика російської армії є найслабшою, вважає підполковник армії США Алекс Вершинін, стаття якого опублікована на War on the Rocks.
– У російської армії немає достатньої кількості вантажівок, щоб задовольнити свої потреби у логістиці на відстані понад 90 миль від складів постачання, – писав Вершинін.
Експерти зазначають, що російська армія має 10 бригад матеріально-технічного забезпечення. Кожна з них має приблизно 400 вантажівок. Вершинін вважає, що навіть якби кожна бригада матеріально-технічного забезпечення була мобілізована і всі їхні машини залишалися в робочому стані протягом усієї військової кампанії, вантажівки не змогли б далеко проїхати.
Вершинін вважає, що хоча в кожній армії свої особливості, російська армія має від 56 до 90 пускових установок реактивних систем залпового вогню. На його думку, для поповнення кожної пускової установки йде вся площа кузова вантажівки. І якщо загальновійськова армія зробить один залп, то тільки для поповнення боєкомплекту ракет буде потрібно від 56 до 90 вантажівок, зазначив підполковник армії США Алекс Вершинін.
– Це приблизно половина сил суховантажів у бригаді матеріально-технічного забезпечення, що необхідна для заміни одного залпу ракет. Також є від шести до дев’яти батальйонів ствольної артилерії, дев’ять батальйонів зенітної артилерії, 12 механізованих та розвідувальних батальйонів, три-п’ять танкових батальйонів, міномети, протитанкові ракети та боєприпаси до стрілецької зброї — не кажучи вже про продовольство, інженерне та медичне забезпечення тощо, – пише Вершинін.
Девід Екс зазначає, що Кремль може доповнити вантажівки армії вертольотами та цивільним транспортом. Але це лише дрібниці на тлі величезної логістичної проблеми. Все це означає, що вантажівки — більше, ніж танки чи артилерія — можуть диктувати темпи та масштаби глибшого російського вторгнення в Україну.
– Цей принцип також має лягти в основу мислення української армії. Коли українські артилеристи вибирають цілі для своєї ствольної артилерії та реактивних снарядів, вони завжди повинні віддавати перевагу, здавалося б, найнуднішим цілям. Вантажівкам, без яких Росія не зможе воювати, – резюмує експерт Forbes.
Переговори Заходу та РФ на тлі загрози російського вторгнення в Україну
У понеділок у Женеві відбулися переговори Росія – США, у середу зустріч Росія – НАТО відбулася у Брюсселі, а у четвер відбулася зустріч Росія – ОБСЄ. Ця серія зустрічей не сприяла зміні позицій сторін, хоча представники Росії, США та НАТО залишили відкритою можливість для майбутніх переговорів щодо контролю над озброєннями та способів запобігання військовим інцидентам між Росією та Заходом. Під час переговорів цього тижня Росія та Захід зайняли безкомпромісну позицію: Кремль вимагає зупинити розширення НАТО, коли США та країни Заходу незгодні з подібними вимогами.
Переговори відбуваються на тлі нарощування російських військ на кордоні з Україною, а також повідомлення про небезпеку повномасштабного російського вторгнення та кібератак.
Кремль ще 17 грудня 2021 року надіслав для США та НАТО пропозиції щодо безпеки у Східній Європі, які, на його думку, необхідні для послаблення напруженості навколо України.
Вимоги Росії включають заборону вступу України до НАТО, вето Кремля на розміщення військових сил НАТО в колишніх радянських республіках та припинення військових навчань поблизу російських кордонів.
Фото: Міністерство оборони РФ
