Визнання Палестини: які наслідки це матиме для Ізраїлю та міжнародної політики
Близько 10 країн у понеділок на саміті перед щорічним зібранням лідерів на Генеральній Асамблеї ООН офіційно визнають незалежну державу Палестина.
Австралія, Велика Британія та Канада 21 вересня офіційно визнали Палестину незалежною державою.
Який статус має Палестина зараз
Організація визволення Палестини проголосила незалежну державу Палестина у 1988 році, і більшість країн Глобального Півдня швидко її визнали. Сьогодні це зробили 147 із 193 держав – членів ООН. Останньою була Мексика у січні.
Головний союзник Ізраїлю, Сполучені Штати, давно заявляють, що визнають державу Палестина, але лише після того як палестинці домовляться з Ізраїлем про “рішення у форматі двох держав”. До останніх тижнів провідні європейські держави дотримувалися тієї ж позиції.
Однак жодних таких переговорів не проводили з 2014 року, а прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу вже заявив, що держави Палестина ніколи не буде.
Делегація, що представляє державу Палестина, має статус спостерігача в Організації Об’єднаних Націй, але без права голосу. Незалежно від того, скільки країн визнають палестинську незалежність, повноправне членство в ООН вимагатиме схвалення Ради безпеки, де Вашингтон має право вето.
Палестинські дипломатичні місії у світі контролюються Палестинською адміністрацією, яка міжнародно визнана як представницький орган палестинського народу.
Палестинська адміністрація, очолювана президентом Махмудом Аббасом, здійснює обмежене самоврядування на частині території Західного берега, окупованого Ізраїлем, згідно з угодами з останнім. Вона видає палестинські паспорти та керує системами охорони здоров’я й освіти Палестини.
Сектор Гази перебуває під управлінням бойового угруповання ХАМАС із 2007 року, коли воно витіснило рух ФАТХ Аббаса після короткої громадянської війни, хоча палестинська адміністрація й досі фінансує значну частину зарплат.
Більшість провідних держав, за винятком США після того, як президент Дональд Трамп переніс американське посольство до Єрусалима, мають свої головні дипломатичні місії в Тель-Авіві, оскільки вони не визнають Єрусалим столицею Ізраїлю.
Водночас близько 40 держав мають консульські представництва у Рамаллі на Західному березі або у Східному Єрусалимі – території, анексія якої Ізраїлем не визнана міжнародною спільнотою і яку палестинці хочуть зробити своєю столицею.
До таких країн належать:
- Китай;
- Росія;
- Японія;
- Німеччина;
- Канада;
- Данія;
- Єгипет;
- Йорданія;
- Туніс;
- Південна Африка.
Держави, які планують визнати Палестину, не уточнили, які зміни це спричинить у їхньому дипломатичному представництві.
Які держави обіцяють визнати Палестину
Велика Британія, Франція, Канада, Австралія та Бельгія заявили, що цього місяця, приблизно під час проведення Генеральної Асамблеї ООН, визнають державу Палестина.
Лондон зазначив, що може відкласти це рішення, якщо Ізраїль зробить кроки для полегшення гуманітарної кризи в Газі та зобов’яжеться до довгострокового мирного процесу.
За словами цих країн, такі дії мають на меті посилити тиск на Ізраїль, щоб він припинив руйнівний наступ на Газу, обмежив будівництво нових єврейських поселень на окупованому Західному березі та знову долучився до мирного процесу з палестинцями.
Президент Франції Еммануель Макрон, перший лідер великої західної держави, який підтримав визнання, заявив, що цей крок супроводжуватиметься зобов’язанням палестинської адміністрації провести реформи, які поліпшать палестинське врядування та зроблять її більш надійним партнером у післявоєнному управлінні Газою.
Що означає визнання Палестини
Ті, хто вважає визнання лише жестом, вказують на обмежений вплив у конфлікті таких країн, як Китай, Індія, Росія та багато арабських держав, які визнали палестинську незалежність десятиліття тому.
Без повноправного членства в ООН чи контролю над власними кордонами палестинська адміністрація має лише обмежені можливості для ведення двосторонніх відносин. На палестинських територіях немає офіційних посольств, і країни не можуть вільно надсилати туди дипломатів.
Ізраїль обмежує доступ товарів, інвестицій, а також освітніх чи культурних обмінів. Палестинських аеропортів не існує.
До Західного берега, який не має виходу до моря, можна дістатися лише через Ізраїль або через контрольований Ізраїлем кордон з Йорданією, а Ізраїль контролює весь доступ до сектора Гази.
Водночас країни, що планують визнання, а також сама палестинська адміністрація стверджують, що це буде більше, ніж порожній жест.
Посол Палестини у Великій Британії Гусам Зомлот заявив, що це може призвести до партнерств між суб’єктами на рівних засадах.
Це також може змусити країни переглянути окремі аспекти їхніх відносин з Ізраїлем, сказав Вінсент Фін, колишній генеральний консул Британії в Єрусалимі.
У випадку з Британією це може призвести до заборони продукції, що походить з ізраїльських поселень на окупованих палестинських територіях, навіть якщо практичний вплив на економіку Ізраїлю буде мінімальним.
Реакція Ізраїлю та США
Ізраїль, який стикається зі світовим осудом через свої дії у війні в Газі, заявляє, що визнання стане винагородою для ХАМАС за атаки, які спровокували війну в жовтні 2023 року.
Після десятиліть формальної відданості мирному процесу, що мав завершитися палестинською незалежністю, Ізраїль нині очолює найбільш праворадикальний уряд, до складу якого входять партії, які клялися зробити неможливим створення держави Палестина.
Нетаньягу заявляє, що Ізраїль ніколи не відмовиться від остаточного контролю над безпекою у Газі та на Західному березі.
Сполучені Штати рішуче виступають проти кроків своїх європейських союзників щодо визнання.
У відповідь вони запровадили санкції проти палестинських чиновників, зокрема заборонили Аббасу та іншим представникам палестинської адміністрації брати участь у Генеральній Асамблеї ООН шляхом відмови у візах і їх відкликання.
