У 19 столітті з’явилося поняття гуманітарних наук, серед яких особливе місце зайняла історія архітектури. Усі будівлі, що створювалися до 18 століття, увійшли в епоху великих стилів. Згодом прийшли інші тренди, які також відрізняються особливою яскравістю та феноменальністю. Вони ж залишили особливий слід в історії забудови української столиці.
Загальна характеристика архітектури старого Києва
Усю архітектуру старого Києва можна розділити на декілька основних стилів:
- історизм (неоготика, неокласицизм);
- модерн;
- конструктивізм;
- ар-деко;
- тоталітарний;
- функціоналізм та бруталізм.
Найбільше будівель Києва можна віднести саме до історизму. Це пояснюється промисловою революцією 19 століття, коли відбувся значний притік населення в столицю та її швидка забудова. Більшість будівель того часу відрізняються різностильовою мішаниною.
Наприклад, Володимирський собор у неовізантійському стилі настільки часто перебудовувався різними авторами, що важко визначити його головний посил. Прекрасним прикладом неокласицизму можна назвати особняк Штейнгеля, а ось будівлю Національного банку відносять до неоренесансу, вона була зведена в 1905 році.
У кінці 19 – на початку 20 століття архітектори Києва перейшли на модерн або сецесію (тобто цілковите відділення). Головною метою було наголошення на надуманості та фальші історизму. Автори практично відмовилися від симетрії, фасади стали пластичнішими, а розпланування — більш функціональним.
Завдяки великим вікнам інтер’єр чудово освітлювався, а зовнішнє оздоблення поєднувало різні матеріали (натуральний камінь, бетон, керамічні вставки, скульптури). Найвідомішими спорудами цього стилю в Києві є Будинок Мороза, Сецесійний квартал, що знаходиться у Музейному провулку, Будинок з химерами.
У 1920-х роках у радянській Україні з’являється стиль конструктивізм. У той період він виглядав доволі радикально: зникли буржуазні прикраси, а на їхнє місце прийшли голий бетон та скло. Конструктивізм у Києві використовувався передусім для зведення житла та особливих робітничих клубів. Серед славетних прикладів цього стилю: Будинок лікарів, кооперативи Арсеналець та Сяйво, клуб Харчовик, кінотеатр Жовтень.
Напрям ар-деко можна назвати справжнім опонентом конструктивізму, адже йому притаманні м’які лінії, декоративні елементи оздоблення, шик та наголошення на комфорті. Він узяв ідеї історизму і модерну та чудово поєднав їх у єдине ціле.
Споруди ар-деко були зручними, але в радянські часи вони зводилися рідко. Серед найпопулярніших можна назвати Педагогічний музей (нині Київський міський будинок учителя), який створений у 1913 році, а також будівлю Верховної Ради та Центральний залізничний вокзал.
Тоталітарний стиль з’являється у 1930-х роках. Шик та розкіш у ньому поєдналися з гігантськими масштабами. Чудовим прикладом можна назвати будівлю МЗС України, а також Кабмін та Адміністрацію президента.
Радянський функціоналізм — це типові проекти однакових на вигляд хрущовок та панельок, хоча деякі споруди все ж варті уваги (готель Либідь, палац Україна). Справжньою унікальністю відрізняється і радянський бруталізм. Звичайні бетонні будівлі намагалися облицьовувати полірованим гранітом чи мармуром, прикрашати мозаїками та вітражами.
Цікаві архітектурні споруди та відомі хмарочоси старого Києва
А ви знали, що хмарочоси будували в Києві задовго до радянських часів чи здобуття незалежності? Навіть у період Російської імперії у великих українських містах з’являлися монументальні архітектурні шедеври, які допомогли створити сучасні історичні центри.
Перші високі будинки побудовані в Києві у 1900-1901 роках. У Київському Парижі (садибі Мерінга), що розташовувався в Печерському районі, зводили сучасні (на той період) 5-6-поверхові будинки в різних стилях (неоготика, ренесанс, необароко, модерн).
Проте першим справжнім хмарочосом столиці України називають Будинок Гінзбурга. Його проект та планування були створені ще до Першої світової війни (1910-1912 роки). Після завершення будівництва споруда стала найвищою в Російській імперії.
Проектуванням займалися одеські архітектори, будівлю звели на пагорбі, який височіє над сучасним Майданом (сьогодні тут знаходиться готель Україна). Унікальною споруду називали тому, що вона мала різну поверховість у різних частинах. На її створення витратили 12 млн цеглин та 1,5 млн рублів.
Саме цей хмарочос першим у Києві отримав ліфти, ним володів підприємець Лев Гінзбург. За різними даними, висота споруди була 45-55 метрів, а разом зі шпилем досягала 70 метрів.
Перший поверх хмарочосу відвели під торговельний центр. На верхніх поверхах відкрився фешенебельний готель. Будинок Гінзбурга залишався найвищим в Україні до 1928 року, коли в Харкові звели Держпром. На жаль, під час Другої світової війни в ньому розміщувалася підпільна штаб-квартира Івана Кудрі (диверсанта радянської України).
У 1941 році Будинок Гінзбурга та декілька інших споруд (водогін, електростанцію) замінували представники НКВС та радянської армії, а 24 вересня о 23:00 споруди злетіли в повітря, поховавши під камінням нацистів та мирних жителів. Більше десятиліття його руїни стояли в центрі міста, поки в 1950-х тут не почалося будівництво готелю Москва (нині Україна).