Факти ICTV спільно з експертами IT-індустрії – керуючим директором Luxoft Ukraine Олександрою Альхімович і директором з маркетингу TriggMine Христиною Потоцькою – з’ясовували, який вплив має на економіку країни IT-сфера і розвіяли основні міфи.
Дані статистики за останній рік свідчать про те, що ІТ-індустрія посідає третє місце з експорту послуг та внеску у ВВП країни (3,3%). У 2015 році ІТ принесло Україні $2,6 млрд.
Міф 1. ІТ – це стартапи і R&D*
Стартапи – це тільки невелика частина індустрії, не більше 20%. До ІТ-бізнесу також іноді зараховують електронну торгівлю та інтернет-бізнес, інтеграторів і вендорів ІТ-рішень – але це також тільки невелика частина ІТ-ринку.
Близько 80% ІТ-ринку – це бізнес експортних компаній.
* R&D – дослідження та розробки.
Експортні ІТ-компанії розробляють ПО на замовлення іноземних клієнтів. Luxoft, наприклад, працює з найбільшими європейськими банками і гігантами автопрому.
Нещодавно PWC спільно з ІТ Комітетом ЕВА провели дослідження, в яких також видно внесок експортно-орієнтованої ІТ-індустрії в економіку країни.
У період 2011-2015 рр. внесок ІТ у ВВП України збільшився з 0,6% до 3,3%, а в грошовому еквіваленті – з $1,1 млрд до $2,7 млрд.
Досягти такого розвитку вдалося завдяки значному зростанню кількості фахівців – з 42,4 тис. до 91,7 тис.
- Депозити ІТ-фахівців в банках склали 5,8 млрд грн.
- Обсяг обов’язкового продажу валютної виручки досяг 2 млрд грн.
- Доходи банків від операцій з валютою – 1,7 млрд грн.
- В області інформаційних технологій і суміжних спеціальностях було задіяно 420 тис. спеціалістів.
Міф 2. Світ не знає про українську ІТ-індустрію та стартапи
Luxoft і EPAM – компанії, які широко відомі в світі і регулярно з’являються в рейтингах дослідницьких компаній ISG і Everest, інші українські компанії, як SoftServe, GlobalLogic, Ciklum також досить відомі іноземним замовникам.
PetCube, Grammarly, Depositphotos – українські стартапи відомі всьому світові.
Христина Потоцька:
– В Україні за останніми даними розвивається близько 2,5-3 тис. ІТ-стартапів. У порівнянні з початком 2015 року, ринок стартапів збільшився на 25-28%.
У Європі регулярно проводять конференції, які створені саме під цей сегмент ІТ-ринку. І в ці проекти готові інвестувати.
Міф 3. Інвестори бояться війни в Україні
При прийнятті рішення що команди фахівців з України, береться до уваги безліч чинників. Це і економіко-політична ситуація, і збереження цифрових даних (що пов’язано з можливістю раптових обшуків), і наявність інфраструктури в країні та багато іншого.
Христина Потоцька:
– Для інвесторів важлива перспектива і бізнес-вигода. Найбільше вони бояться не війни, а корупції і не стабільної економічної ситуації в Україні.
Західні інвестори не розуміють і не бачать прозорості бізнесу в Україні.
– Я вважаю, що війна тут ні до чого. І таким прикладом може бути Ізраїль, який завжди знаходиться у стані війни, а інвестиції країни складають більше $10 млрд на рік.
Олександра Альхімович:
– На щастя, експортна ІТ-індустрія за останній рік налагодила ефективний діалог з владою – представники галузевої асоціації (ІТ України) і бізнес асоціації (ІТ Комітет ЕВА) беруть участь в робочих групах при Міністерствах і Комітетах Парламенту.
Ми впевнені, що діалог і конкретні дії будуть стимулювати розвиток ІТ-індустрії найближчим часом.
Міф 4. За кордоном ІТ-фахівцям більше платять
В Україні працює близько 100 тис. фахівців і їх талант високо оцінюється в світі. В Україні роботи вистачає на всіх, але конкурують українські ІТ-спеціалісти не на локальному, а на глобальному ринку.
В Європі вже відчувається гостра нестача професійних кадрів. У найближчій країні-конкуренті – Польщі – працює 300 тис. програмістів, в Німеччині – 450 тис.
В Ізраїлі – 12% від усього працездатного населення. І попит на ІТ-спеціалістів тільки зростає.
Якщо порівнювати з країнами-найближчими конкурентами, то різниця у винагороді на користь України.
По суті, незначна перевага в прямих доходах дозволяє стримувати відтік українських фахівців за кордон. Однак, існує ризик втрати цієї переваги внаслідок різкої зміни податкового навантаження.
Христина Потоцька
– Наших фахівців дійсно “хантять” в Європу. Середня заробітна плата досвідченого програміста “айтішника” – в середньому $40 за годину. У Штатах ця сума була б в два рази вищою.
Багато фахівців їдуть працювати до Польщі. Їх туди заманили хорошими зарплатами і умовами.
Тому, якщо розглядати статистичні дані, то по цифрам – так, у нас менше ІТ-спеціалістів, ніж в тій же Польщі чи Німеччині, але саме наші фахівці і складають чималу частину їхньої кількості.
Олександра Альхімович:
– Компенсація в Польщі для середньостатистичного ІТ-фахівця приблизно на $100 нижче, ніж в Україні. Деякі дійсно їдуть, прагнучи отримати краще життя. Але багато з тих, хто виїхав раніше – повертаються в країну.
Міф 5. У ІТ-фахівців обмежені ресурси
Люди в ІТ-індустрії взагалі – це капітал, а не ресурс. Українські ІТ-фахівці володіють глибокою експертизою.
Правда в тому, що 20% українських ІТ-фахівців-експертів на 41% “роблять бізнес” українських ІТ-компаній.
Олександра Альхімович:
– Експортні ІТ-компанії працюють на глобальному ринку, зростання якого створює можливості для України.
В Індії ІТ-компанії можуть нараховувати і 250 тисяч ІТ-спеціалістів, але багато замовлень іноземні клієнти воліють віддавати в глобальні компанії типу Luxoft. Саме тому, що такі компанії можуть впоратися зі складними проектами швидко і якісно.
Міф 6. ІТ-індустрія – це комп’ютер і доступ в Інтернет
Насправді, крім інструменту “комп’ютер з інтернетом” для зростання індустрії необхідно поліпшити якість ІТ-освіти, стимулювати внутрішній ринок споживання ІТ-послуг, розвивати інфраструктуру, покращити законодавство щодо захисту прав інтелектуальної власності та багато чого ще.
Олександра Альхімович:
– Найголовніше, що необхідно для розвитку ІТ-індустрії – це ввести таке поняття як “людський капітал”.
ІТ-індустрія формує економіку знань, в якій людина та її талант розглядаються як капітал.
– ІТ-фахівець не може працювати в рамках, регульованих КЗпП, адже він працює поза часовими рамками (наприклад, за часом країни-клієнта), часто буває у відрядженнях, або може працювати відразу в декількох розподілених командах.
Обсяг ринку ІТ-послуг може зрости більш ніж в 2 рази і досягти $5,7 млрд в умовах послідовної та комплексної співпраці бізнесу і держави для стимулювання розвитку галузі.
Три сценарії розвитку галузі:
Перший сценарій – при збереженні податкової ставки на існуючому рівні, в 2020 році доходи держскарбниці можуть збільшитися до 21 млрд грн., а кількість айтішників – до 142 тис. (Сьогодні їх – 91,7 тис. осіб).
Другий сценарій – збільшення ставки до 20% – 13 млрд грн. доходів, при цьому кількість фахівців може зменшитися до 72 тис.
Третій сценарій – при збільшенні податків на 1% щорічно, в 2020 році можна очікувати 27 млрд грн. доходів, а число зайнятих в галузі програмістів зросте до 146 тис.
І це – оптимістичний сценарій.
Податкові режими ринку ІТ
Країни використовують різні системи оподаткування ринку ІТ-послуг для створення конкурентних переваг.
Контрактна форма взаємовідносин (компанія-ІТ-фахівець) – це найкраще, що можна придумати в існуючих умовах.
В Україні діє спрощена система оподаткування для ІТ-спеціалістів в формі приватних підприємств.
Різкі зміни податкового навантаження на ІТ-спеціалістів в Україні в 2016 році могли привести до міграції до 10 тис. вже зайнятих фахівців.
Завдяки тому, що форма взаємодії компанія-ІТ-спеціаліст (контракт з СПД) залишилася можливою, масової міграції вдалося уникнути.
Експерти PwC впевнені, що для швидкого розвитку ІТ-галузі в Україні необхідно:
- Ввести прогнозоване оподаткування;
- Стимулювати розвиток внутрішнього ринку;
- Якісно змінити систему освіти;
- Дотримуватися прав інтелектуальної власності;
- Забезпечити захист від втручання державних органів;
- Просувати українську ІТ-індустрію за кордоном.
Саме ці складові дозволять за три найближчі роки збільшити внесок ІТ-галузі в ВВП з 3,3% до 4,5%, що складе $5,1 млрд експортної виручки.
Кількість робочих місць в ІТ і в суміжних галузях з 420 тис. може вирости до 670 тис.
У порівнянні з аграрним сектором (12% у ВВП України) і металургійною галуззю, ІТ – новий гравець.
Третє місце в експорті послуг і внеску у ВВП для молодої галузі (20-25 років) – цього достатньо, щоб заявити про себе і звернути увагу на те, що ця галузь може бути драйвером економіки. Хоча не на сьогоднішній день, але в перспективі.
Поки що жодна інша експортна промисловість не заявила про свої плани подвоїти свої показники до 2020.
На відміну від аграріїв, фахівцям ІТ-галузі не потрібна техніка, елеватори і дороги для транспортування.
На відміну від металургів – їм не потрібно модернізувати виробництво та ін.
Українському ІТ достатньо мати доступ до інтрнету і комп’ютер, щоб згенерувати внесок в економіку в розмірі 10 млрд грн на рік.
Марина Лишак.