Влада Литовченко: ЮНЕСКО бере під опіку лісові масиви Карпат, щоб зберегти їх для нащадків

Протягом заходу, на якому були присутні близько тисячі осіб з понад 20 країн світу, неодноразово піднімалося українське питання. За ініціативи Польщі, яка головувала на цьогорічній сесії, уперше були організовані Форум розпорядників всесвітньої спадщини та Форум громадянського суспільства, де також особлива увага була прикута до України. Про наслідки сесії ЮНЕСКО розповіла Влада Литовченко, кандидат історичних наук, експерт з культурної дипломатії.

– Поділіться своїми враженнями від сесії?

– Сесія Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – надзвичайно престижна  подія  світового масштабу. У ній беруть участь перші  особи зі світу культури, науки, політики, дипломатії. ЮНЕСКО створила унікальну платформу для обміну думками та контактами. Сподіватимемося, що колись сесія Комітету Всесвітньої спадщини проходитиме в Україні. Це була б чудова можливість похвалитися своїми культурними, науковими та інтелектуальними досягненнями, а також привід вирішити низку наявних проблем.

Офіційна церемонія відкриття відбулася у прекрасному Вавельському королівському замку. На відкритті були присутні близько тисячі осіб, відкривали її особисто президент Польщі Анджей Дуда, віце-прем’єр-міністр і міністр культури і національної спадщини Петро Глинський, Генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова, голова Виконавчої ради ЮНЕСКО Майкл Уорбс, мер Кракова Яцек Майхровський та голова Комітету Всесвітньої спадщини Яцек Пурхла. Головувала на сесії Польща, а до участі в оціночній роботі Комітету цьогоріч обрали представників Анголи, Азербайджану, Буркіна-Фасо, В’єтнаму, Зімбабве, Індонезії, Казахстану, Куби, Кувейту, Перу, Португалії, Республіки Корея, Танзанії, Тунісу, Туреччини, Філіппін, Хорватії, Фінляндії та Ямайки.

– Якими є головні наслідки цьогорічного зібрання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО? 

– На сесії провели оцінку стану 99 об’єктів, вже включених до Списку Всесвітньої спадщини, та 55 об’єктів зі Списку Всесвітньої спадщини, що знаходяться під загрозою. Також було розглянуто 35 заявок на включення до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. За результатами засідань сесії список поповнив 21 новий об’єкт, території 4 об’єктів розширили, 2 потрапили до Списку Всесвітньої спадщини, що знаходиться під загрозою, а 3, навпаки, виключені з нього. На липень 2017-го у списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО знаходяться 1073 об’єкти. 832 – культурних, 206 – природних, 35 – змішаних. З них 7 – українські. Ще 15 наших об’єктів є кандидатами на внесення у список.

– Чи означає це, що ЮНЕСКО бере під свою опіку нові українські пам’ятки?

– Насамперед, є дуже хороша новина: було розширено та перейменовано об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини, який знаходився в Україні, Словаччині та Німеччині. Відтепер нова назва об’єкту – Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи.  До його складу увійшли нові території з України, Албанії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Хорватії, Іспанії, Італії, Румунії та Словенії. Об’єкт охоплює землі дванадцятьох європейських країн.

Дивіться: Чернечу гору у Каневі визнають об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО

Раніше у складі об’єкту були українські лісові масиви Чорногора, Уголька – Широкий Луг, Свидівець, Мараморош, Кузій – Трибушани, Стужиця – Ужок. Цьогоріч до них доєдналися новенькі –  лісові масиви Горгани (заповідна зона – 753,48 га), Розточчя (384,81 га), Сатанівська дача (212,01 га), Синевир – Дарвайка (1588,46 га), Синевир – Квасовець (561,62 га), Синевир – Стримба (260,65 га), Синевир – Вільшани (454,31 га), Зачарований Край – Іршава (93,97 га) та Зачарований Край – Великий Діл (1164,16 га). Усього в Карпатах нараховують близько 80 тис. гектарів, на яких ростуть праліси і старовікові ліси. Проте їхня кількість постійно зменшується. Включення цих унікальних лісових ділянок до Списку Всесвітньої спадщини дає надію на їхнє збереження для наших нащадків.

– Чи піднімалося болюче питання стосовно будівництва поблизу Софії Київської та Києво-Печерської Лаври?

– Дійсно, обговорювали на 41-ій сесії Софію Київську та Києво-Печерську Лавру. Вперше в історії організації отримали змогу виступити з трибуни ЮНЕСКО громадські активісти. Представниця ГО Андріївсько-Пейзажна ініціатива Ірина Нікіфорова озвучила альтернативний звіт про стан забудови у буферній зоні Києво-Печерської Лаври та Софії Київської. За результатами обговорень Україні надали рекомендації щодо збереження цих двох об’єктів Всесвітньої спадщини. Серед основних вимог – створення Генерального плану Києва, Плану зонування Центральної частини Києва. Також потрібно провести інвентаризацію нереалізованих, але запланованих і погоджених висотних будівель у межах охоронних зон об’єктів Всесвітньої спадщини. Часу на реалізацію виділили більше року. 1 грудня 2018 року Україна інформуватиме Центр Всесвітньої спадщини про виконання рішень Комітету. А на черговій сесії у 2019-му знову вирішуватимуть включати чи не включати Софію та Лавру до Списку об’єктів, що знаходяться під загрозою.

– Чому експерти з ЮНЕСКО вважають необхідним затвердження Генплану?

– На їхню думку, затвердження Генплану зніме з порядку денного питання щодо потрапляння столичних об’єктів до чорного списку. Київські чиновники готуються відвідати Берлін, щоб вивчати досвід німецьких колег у сфері розробки Генерального плану міста. Також потрібно підготувати план управління буферними зонами Софії та Лаври. В ЮНЕСКО вже восени очікують отримати його на узгодження. Чи будуть виконані рішення Комітету – покаже час. Проте не варто забувати, що цьогоріч через плани будівництва висотних будівель у центрі Відня історичний центр австрійської столиці потрапив до чорного списку.

Наступного разу представники ЮНЕСКО зберуться у листопаді цього року на Генеральній конференції ЮНЕСКО у Парижі. Під час конференції учасники розглянуть пропозицію України включити до календаря пам’ятних дат 100-річчя з дня народження українського педагога Василя Сухомлинського та 100-річчя створення Національної академії наук України та вжити відповідних заходів з просування цих пропозицій. Календар пам’ятних дат ЮНЕСКО укладається на дворічний період. Кожна держава-член має право подати лише дві свої пропозиції.

Нагадаємо, до Національного реєстру нематеріальної культурної спадщини України як найяскравіші елементи від Київщини збираються внести обряди привітання, героїчні епоси, літописання, виконавські мистецтва, святкові обряди, традиційні ремесла та народні прикмети щодо погоди.