Угорщина погрожує Україні через мову в освіті. Чого домагаються угорці?

Що сказала Угорщина

В угорському уряді кажуть, що боляче вдарять по Україні в майбутньому. Про це заявив глава МЗС Угорщини Петер Сіятро.

– Угорщина буде блокувати будь-які ініціативи, вигідні Україні, у міжнародних організаціях, особливо в ЄС, – пообіцяв угорський міністр.

Він також додав, що закон Про освіту, який підписав президент Петро Порошенко, є далеким від Європи.

Це не перша реакція на зміни в українській освіті. Раніше, 7 вересня, в угорському уряді заявили, що закон Про освіту – удар у спину Угорщині, який сильно порушує права угорської меншини.

У чому проблема

На думку угорців, український закон Про освіту порушує інтереси 150-тисячної угорської меншини на Закарпатті.

Угорський уряд заявляв про рішучі заходи, які би не допустили набуття чинності українського закону.

Проте президент Петро Порошенко все одно підписав ухвалений 5 вересня Верховною Радою закон Про освіту. Ось, як прокоментувала це Адміністрація президента:

– Ухвалення цього закону дозволить провести глибоку всеосяжну освітню реформу, яка підвищить якість освіти та конкурентоспроможність молодого покоління на ринку праці. Він забезпечить реальні кроки до включення України в європейський освітній простір.

В Угорщині ж кажуть, що, навпаки, ця реформа суперечить європейським цінностям.

– Неприпустимо, що Україна позбавила угорців права навчатися рідною мовою в школах і університетах і залишила їм можливість робити це у дитячих садках і початкових класах, – сказав угорський міністр закордонних справ.

Про що насправді закон

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич пояснила суть закону. За її словамми, базова мова – українська, а мова національних меншин тільки в межах необхідних для виконання професійних обов’язків в умовах меншин.

– Наприклад, якщо лікар потрапляє в угорську меншину, то він має володіти угорською мовою, щоб спілкуватись із своїм пацієнтом, – розповіла вона.

Міністр уточнила, що таким чином відбуватиметься просування української мови, а не забиратиметься право мов меншин.

– Зараз найгірша проблема в школах нацменшин така: вони вивчають всі предмети мовою національних меншин і кілька годин українську мову. В результаті, наприклад, в угорських школах діти, закінчуючи школу, взагалі не знають українську мову, – розповіла Лілія Гриневич.

За її словами, повинно бути навпаки: більшість предметів мають викладатися українською мовою.

– Ми зобов’язуємо навіть при здобутті професійно-технічної та вищої освіти нацменшини додатково вивчати українську мову, якщо вони її не знають, – наголосила міністр.

Тобто, закон Про освіту не забороняє мови національних меншин, а доповнює їхні обов’язки, серед яких – знання української мови.

– Нацменшини вимагали, щоб ми акцентували, що їм забезпечується право на вивчення мови. Це є пряма норма Конституції. Ми це написали, – резюмувала Лілія Гриневич.

Навіщо Угорщині це все

Політтехнолог Тарас Березовець у Facebook пояснює, що погроза заблокувати співробітництво з Євросоюзом – це не українська проблема, а головна біль ЄС.

За його словами, завдання євробюрократів – це привести до тями угорців, враховуючи кількість популізму угорського уряду Віктора Орбана і образи офіційного Брюсселю з боку Будапешту.

На думку експерта, позиція Угорщини пояснюється досить прагматичними інтересами:

– Вони встигли посваритися з мовної теми і з румунами, і словаками. Чого домагаються угорці? Вони хочуть вчити етнічних угорців, громадян України лише угорською, але за рахунок бюджету України. Готуючи для себе робочу силу в іншій країні, не витрачаючи ні копійки.

Тарас Березовець прогнозує, що Євросоюз поставить на місце Угорщину, адже у цьому конфлікті Брюссель не підтримуватиме угорців.