Створити Антикорупційний суд Україна зобов’язалась в рамках співпраці з МВФ. Це вимога Фонду для надання чергового траншу. Невиконання умови загрожує країні відміною безвізового режиму та втратою довіри європейських партнерів.
Наприкінці 2017-го року у Верховній Раді зареєстрували чотири депутатські законопроекти про створення органу та один президентський. Саме він і був підтриманий парламентом. Однак політики внесли до документу майже 2 тисячі правок. Через розбіжності у баченні закону Голова ВР Андрій Парубій провів кілька переговорів з представниками МВФ, Венеціанської Комісії та головами парламентських фракцій. Головне дискусійне питання – роль міжнародних експертів у відборі кандидатів на роль суддів.
Хто обиратиме суддів?
Міжнародні партнери наполягають на тому, що рішення міжнародних експертів має переважати над висновками Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках накладення вето на кандидатів у судді. Однак норма суперечить Конституції і не знайшла згоди у народних депутатів. Зараз політики розглядають кілька варіантів ролі громадської ради міжнародних експертів. Аби пришвидшити прийняття антикорупційного закону, Голова Верховної Ради запропонував профільному комітету передати проект на голосування без погодження цієї позиції.
Чому не голосують?
Про готовність підтримати президентський законопроект заявили майже всі фракції парламенту, крім Радикальної партії та Опоблоку. Партія Олега Ляшка неодноразово повторювала абстрактний меседж про необхідність повернення правосуддя в усю країну, а не створення окремого суду. Схоже пояснюють свою відмову і в Опозиційному блоці. Там заявляють, що не дають голосів, адже реформування потребує не одна окрема ланка, а уся судова система загалом.
Є й ті, хто ніби не проти, однак голосувати не обіцяє. Батьківщина голоси дасть лише у разі відповідності правок до законопроекту вимогам Венеціанської комісії.
Насправді ж, говорять експерти, відмова може бути пов’язана з підготовкою до майбутніх президентських та парламентських виборів. Таким чином політсили, що не дають голосів, відмовляються заробляти очки пропрезидентській силі або просто торгуються, вважає політолог Олексій Голобуцький
Закон безпрецедентний, навіть у варіанті, який не подобається західним партнерам. Тому що немає таких законів в інших країнах, коли міжнародні експерти, представлені організаціями-донорами, впливають на прийняття судових рішень, – говорить експерт.
Підтримка ж законопроекту не обов’язково свідчить про бажання політиків побороти корупцію. Створення суду – це, як вже зазначалось, ще й кошти від міжнародних партнерів. А як наслідок – політичні торги, щоб разом з кредитами не втратити економічної стабільності топ-менеджменту країни та, як наслідок, електоральних бонусів у майбутньому.
Перспектива роботи Антикорупційного суду
В ББП по-різному налаштовані стосовно строків прийняття законопроекту. Вчора розгляд поправок відбувався безрезультатно у майже порожній залі. Депутат Блоку Олексій Гончаренко вважає, що фізично прийняти усі 1927 правок сьогодні депутати не встигнуть. Інший прогноз – від представниці фракції Ірини Геращенко. Вона вважає, що якщо за створення Антикорупційного суду проголосують не сьогодні, то максимум – в перший день літа.
Проте це не перший прогноз швидкого прийняття закону. Раніше Голова ВР Андрій Парубій вже передбачав голосування на початку травня. Тож сподівань на одностайність сьогоднішній парламентський день не дає. Якщо голосування не відбудеться до кінця тижня, наступного разу політики зустрінуться 5 червня. Тобто прийняття рішення відтермінується мінімум на тиждень.
Це приведе до чергової відміни траншу від МВФ. Його Україна чекає ще з минулого року. І саме через неприйняття закону про Антикорупційний суд Фонд неодноразово переносить виплату на 1,9 млрд доларів. В той же час у 2018-му році Україна має виплатити МВФ борг на більш як 16 мільярдів доларів. Тож відсутність очікуваного кредиту загрожує розривом співпраці по існуючим і майбутнім програмам з МВФ. Про це ще на початку року повідомили в НБУ.
Що зміниться після прийняття закону?
Шлях створення антикорупційних судів у Європі не поширений. Серед країн, де функціонують такі суди – Хорватія, Болгарія та Словаччина. А у світі загалом країн із антикорупційними судами всього два десятки. Експерти говорять про невелику ефективність структур в розвинених країнах. Однак у подібних до України державах з високим рівнем корупції такі суди – це скоріше інструмент для переформатування системи, до якої суспільство втратило довіру.
Політологи вважають, у нас суд може стати політичним важелем впливу. Учасники найближчих виборів ймовірно намагатимуться застосувати його як інструмент зі знешкодження конкурентів. Орган займатиметься справами топ-рівня, де сума збитків складатиме мінімум 500 прожиткових мінімумів. Тож звинувачення у корупції такого рівня зможе позбавити електоральних симпатій учасника перегонів. Однак, якщо суддів обиратиме міжнародна спільнота, вплинути на їх рішення політикам навряд чи вдасться, говорять експерти.
В той же час, новий суд стане поштовхом до більш оперативного розгляду і прийняття рішень у справах корупціонерів, говорить Олексій Голобуцький.
Ми бачимо, що в зараз судах дуже важко довести провину. Люди мають серйозні статки і можливість наймати найкращих адвокатів. А в антикорупційному суді буде конкретна кількість статей, які вони розглядатимуть. І, зважаючи на кількість суддів, я вважаю, що справи будуть достатньо швидко розвиватись.
З іншого боку, створення антикорупційного суду – вимога західних партнерів України. Це умова для надання подальших траншів та кредитів Україні від МВФ. Тож зволікання з голосуванням матиме наслідки не лише для конкретних фігурантів розслідувань антикорупційних органів, а і для всієї України.
Яна Семенюк
