PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Гречка, чорний піар і харизма: як політики впливають на наш вибір

Вже зовсім скоро розпочнеться кампанія до виборів президента України. А за нею одразу ж слідуватиме підготовка до парламентських. Поки соціологи підраховують попередні рейтинги, політтехнологи вступають у справу. Факти ICTV з’ясовують, як політична реклама може змінити наш вибір.

Політичні технології

Вибори президента України пройдуть навесні 2019 року. До цього часу на нас чекає чимало заяв, шоу, обіцянок, зустрічей та широких жестів від кандидатів. Деякі політики почали готуватись до перегонів ще кілька місяців тому. І не дарма, адже їм є за що поборотись.

За даними соціологів, у серпні близько 20 відсотків виборців ще не визначились, за кого вони б проголосували, якби вибори відбулись найближчої неділі. Тож у боротьбі за їх голови та серця політики та їх команди будуть змагатись на усіх можливих фронтах.

Реклама та маніпуляції

Політична реклама – найдоступніший спосіб дізнатись про плани кандидатів. Вона супроводжує кожного українця. А прості, короткі і запальні лозунги у нас швидко починають асоціюватись з конкретними політиками.

З одного боку реклама інформує людей і мала б допомагати визначитись з вибором. Але з іншого – це необ’єктивне джерело інформації. Політологи стверджують – реклама більше потрібна самим політикам. Тому вони і платять за неї сотні тисяч доларів.

– Основне завдання політичного рекламування полягає в тому, щоб визначити мотивацію поведінки людей і відповідним чином впливати на неї. Вплив потрібно здійснювати таким чином, щоб це не було очевидним, – говорить кандидат політичних наук Галина Фесун.

Звідси і десятки однакових біл-бордів в кожному українському місті. Вам здається, що команда політика, якого ви бачили тільки що на сіті-лайті за рогом, а тепер знову спостерігаєте за 200 метрів на біл-борді, просто не раціонально використовує кошти?

Читайте: Вибори президента України: виграти міг би Кеннеді США готові співпрацювати, аби запобігти втручанню РФ у вибори в Україні Брудні політичні ігрища - Гройсман про блокування виборів в ОТГ

Якби не так. Якщо ви не можете визначитись, за кого голосувати, у день виборів ви, скоріш за все, оберете одного з таких рекламних облич.

Телебачення – ще один майданчик для реклами і маніпуляцій. Його роль переоцінити важко. Саме участь у політичних ток-шоу та студійних дебатах допомагає здобути голоси виборців без особливих програмних зусиль.

Це підтверджують і перші в історії дебати на телебаченні між Джоном Кеннеді та Річардом Ніксоном. Тоді харизматичний та впевнений у собі Кеннеді здобув більшу прихильність людей завдяки вправному вмінню виражати необхідні емоції та підбирати потрібний тембр голосу.

І це при тому, що його опонент був не простим. Ніксон мав досвід роботи на посаді віце-президента, але не мав такого ж вміння подобатись людям, як Кеннеді.

За підрахунками політологів, аудиторія під час теледебатів найбільше запам’ятовує зовнішній вигляд, манеру поведінки кандидатів (60%) та тон голосу (30%). І лише 10% змісту дебатів залишається у пам’яті глядача.

Ще один спосіб, яким не гребують політики – розповсюдження негативної інформації про суперників. Здавалось би, навіщо кандидатам створювати інформаційне поле для опонентів, нехай і не добрими новинами?

Психологія стверджує, що люди краще запам’ятовують саме негативну інформацію. Тож при згадуванні імені якогось політика, ми скоріше асоціюватимемо його з неприємними фактами, відомими про нього.

А ще люди схильні голосувати не за когось, а проти конкретної людини. Тобто, якщо виборці не виключають перемогу на виборах свого антилідера, вони з більшою ймовірністю підуть на дільницю і проголосують за його конкурента, ніж якщо матимуть просто фаворита.

Тож коли наступного разу почуєте про черговий компромат на одного з учасників передвиборчих перегонів, поводьтесь, як лев, що дивиться не на кинуту палицю, а на того, хто її кинув. Задумайтесь, хто розповсюджує негативну інформацію і які цілі таким чином може переслідувати.

Гречка і досі в трендах

Як це не сумно, але продати свій голос за харчовий набір сумнівної якості готові близько 20% виборців в Україні, навіть попри те, що уряд може ввести кримінальну відповідальність за це. І мова йде не про те, що кілограм гречки та літр олії – речі, які не може дозволити собі 1/5 дорослого населення.

Для цієї категорії людей усі політики однакові, а виборці впевнені, що їх голоси нічого не вирішують, і тому хочуть отримати від виборів якусь вигоду.

Інша причина, з якої люди голосують шлунком – почуття відповідальності. Як правило, це стосується найбільш вразливого до проявів турботи прошарку виборців – літніх людей.

Українці, що виросли та сформувались за іншої реальності, свято вірять, що будь-яке надруковане в газеті або сказане з екрану телевізора слово – правда, а вони самі – зобов’язані віддячити голосом кандидату, який про них не забув, попіклувався і подарував харчовий набір.

Загроза гречки, як фактора впливу на вибори, полягає в тому, що люди, які віддають свої голоси за неї, є активними виборцями і не пропускають голосувань. На відміну від молоді та людей середнього віку, тобто електорату, який приймає рішення більш раціонально, але на вибори ходить через раз.

За нас вирішує підсвідомість

Часом наш розум підкорюється несвідомому і коли ми заходимо до кабінки для голосувань, приймаємо зовсім не ті рішення, які планували раніше. Американські вчені виявили цікавий взаємозв’язок між погодою та виборами.

Дослідники з’ясували, що під час президентських виборів в США у 2000 році, жителі штатів, які протягом останнього року часто спіткала негода, були схильними несвідомо винуватити у цьому діючу владу (на той час демократичну партію) і більше голосували за її опонентів.

Ще один, здавалось би, зовсім не пов’язаний з політикою чинник, який впливає на поведінку людей на виборах – футбольні матчі. А точніше, їх результати.

У тій же Америці виявили тенденцію, за якої проведені за кілька днів до виборів матчі у місцевих коледжах, давали більший результат під час голосування на користь провладних партій. Явище спостерігали протягом 44 років досліджень.

А ще змінити наше рішення про голосування може стан нашого здоров’я. Якою б досконалою чи, навпаки, неприйнятною не була б програма того чи іншого кандидата, якщо ми голосуємо під час хвороби, зростає імовірність того, що ми віддамо голос за більш привабливого фізично кандидата.

Зважаючи на викладені факти, складається враження, що ми дійсно керуємось під час голосування не логічними аргументами, а власною природою, або ж ведемось на зовнішні маніпуляції. І тоді напрошується висновок: навіщо в такому разі взагалі голосувати, якщо об’єктивність вибору під питанням?

Але це не означає, що наші емоції та підсвідомість зовсім непідвладні нам. В разі 100-відсоткової дієвості політичної реклами результати виборів були б більш однозначними. Так чи інакше, ми робимо наш вибір, сумуючи наші знання, досвід і підсвідомість.

Але коли перед очима наступного разу у нас буде бюлетень, все ж варто зайвий раз подумати, а чому ми голосуємо за цю людину? Вона здається нам зрозумілою і чесною, тобто нами керують емоції. Чи все ж тому, що вона має необхідну кваліфікацію та розділяє наші цінності?

Фото: УНІАН, фокус, dreamstime, joinfo

Яна Семенюк

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка