PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Експерт розповів, як політики заробляють бали на екології України

Однією з найгостріших проблем України є низька екологічна відповідальність, а також використання тем захисту навколишнього середовища для політичних маніпуляцій без найменших спроб цивілізовано врегулювати ситуацію.

Експерт розповів, як політики заробляють бали на екології України

Відповідальність за це несуть як політики, які просто спекулюють на темі, так і самі громадяни, які страждають від своєї екологічної безграмотності, відзначається в блозі кандидата економічних наук, заслуженого природоохоронця України Святослава Куруленка, опублікованому на OBOZREVATEL.

Як приклад експерт навів новину про проведення масових акцій у великих промислових центрах України під назвою Хочу дихати.

Її метою організатори назвали комплексну модернізацію фільтруючого обладнання та встановлення додаткових газоаналізаторів на основних джерелах викидів, чого вони вимагали від місцевої влади і від керівництва підприємств, що забруднюють навколишнє середовище.

– Це чудово, правильно і це потрібно зробити. Більш того, до питань екології повинен застосовуватися системний підхід. І саме активна громадськість повинна контролювати екологічний баланс між бізнесом і громадою. Іншими словами, бізнес повинен заробляти гроші, поповнюючи бюджети і при цьому не забуваючи про свою екологічну відповідальність. З іншого боку, на законодавчому рівні це і так виконується. Будь-яка екопрограмма підприємства розробляється спільно з компетентними державними органами і ними ж стверджується. В контексті імплементації Директиви 2010/75 / ЄС та введення в дії інтегрованого дозволу великі промислові підприємства змушені впроваджувати так звані найкращі доступні технології, – зазначив Куруленко, додавши, що в даному випадку учасники акції перетворили її в європопулізм, а не ефективний інструмент боротьби за чисті міста.

Так, учасники мітингу зверталися до Міністерства екології та природних ресурсів з вимогою негайно прийняти європейські нормативи гранично допустимої концентрації забруднення повітря, води і грунту, не враховуючи той факт, що в Україні багато нормативів викидів шкідливих речовин значно менші, ніж в таких розвинених країнах, як, наприклад, Німеччина.

– На цьому тлі вимоги деяких наших політиків звучать нелогічно. Як приклад нам говорять про європейські підходи при вирішенні екологічних проблем підприємств, і ми їм і слідуємо, імплементуючи стандарти ЄС. Але говорячи про їх впровадження, при цьому залишаючи нормативи українськими, ми заганяємо ситуацію в глухий кут, тому що жорсткість норм вище європейських рівнів (а деякі українські нормативи в десятки, а іноді і в сотні разів вищі за європейські) призведе до великих фінансових витрат і зробить проблематичним впровадження тих же європейських стандартів щодо застосування тих самих найкращих доступних технологій, – підкреслює експерт.

Ще одна серйозна проблема, на яку звертає увагу Куруленко – це непрозорість нарахування екологічних штрафів в Україні. Таким чином, кошти від них йдуть не на поліпшення екологічних умов, а в невідомі кишені. У сукупності з поки безглуздими акціями протесту це лише ще раз підтверджує, що всерйоз займатися природоохоронною діяльністю в Україні ніхто не хоче.

Читайте: Екологія окупованих територій: ризики та небезпека для України

– У сухому залишку: акції в масках і штрафні санкції не можуть бути ефективними. Для поліпшення екологічної ситуації необхідні конкретні дії і план робіт як для підприємств, так і для державних органів. Не заперечую, що існуюча природоохоронна система безбожно застаріла. Але карати, при цьому не пропонуючи конкретних рішень і не сприяючи їх впровадження – шлях в нікуди… Тому поки у мене складається відчуття, що екологічні акції, які проходять в Україні – чиясь продумана маніпуляція, а не волевиявлення простих людей. Такими методами можна підняти галас і добре пропіаритися напередодні виборів, але це ніяк не допоможе населенню промислових міст легше задихати, – підсумував Куруленко.

До слова, великі агрохолдинги втратять 300 млн грн дотацій.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка