PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Експерт розповів, як політики заробляють бали на екології України

Однією з найгостріших проблем України є низька екологічна відповідальність, а також використання тем захисту навколишнього середовища для політичних маніпуляцій без найменших спроб цивілізовано врегулювати ситуацію.

Відповідальність за це несуть як політики, які просто спекулюють на темі, так і самі громадяни, які страждають від своєї екологічної безграмотності, відзначається в блозі кандидата економічних наук, заслуженого природоохоронця України Святослава Куруленка, опублікованому на OBOZREVATEL.

Як приклад експерт навів новину про проведення масових акцій у великих промислових центрах України під назвою Хочу дихати.

Її метою організатори назвали комплексну модернізацію фільтруючого обладнання та встановлення додаткових газоаналізаторів на основних джерелах викидів, чого вони вимагали від місцевої влади і від керівництва підприємств, що забруднюють навколишнє середовище.

– Це чудово, правильно і це потрібно зробити. Більш того, до питань екології повинен застосовуватися системний підхід. І саме активна громадськість повинна контролювати екологічний баланс між бізнесом і громадою. Іншими словами, бізнес повинен заробляти гроші, поповнюючи бюджети і при цьому не забуваючи про свою екологічну відповідальність. З іншого боку, на законодавчому рівні це і так виконується. Будь-яка екопрограмма підприємства розробляється спільно з компетентними державними органами і ними ж стверджується. В контексті імплементації Директиви 2010/75 / ЄС та введення в дії інтегрованого дозволу великі промислові підприємства змушені впроваджувати так звані найкращі доступні технології, – зазначив Куруленко, додавши, що в даному випадку учасники акції перетворили її в європопулізм, а не ефективний інструмент боротьби за чисті міста.

Так, учасники мітингу зверталися до Міністерства екології та природних ресурсів з вимогою негайно прийняти європейські нормативи гранично допустимої концентрації забруднення повітря, води і грунту, не враховуючи той факт, що в Україні багато нормативів викидів шкідливих речовин значно менші, ніж в таких розвинених країнах, як, наприклад, Німеччина.

– На цьому тлі вимоги деяких наших політиків звучать нелогічно. Як приклад нам говорять про європейські підходи при вирішенні екологічних проблем підприємств, і ми їм і слідуємо, імплементуючи стандарти ЄС. Але говорячи про їх впровадження, при цьому залишаючи нормативи українськими, ми заганяємо ситуацію в глухий кут, тому що жорсткість норм вище європейських рівнів (а деякі українські нормативи в десятки, а іноді і в сотні разів вищі за європейські) призведе до великих фінансових витрат і зробить проблематичним впровадження тих же європейських стандартів щодо застосування тих самих найкращих доступних технологій, – підкреслює експерт.

Ще одна серйозна проблема, на яку звертає увагу Куруленко – це непрозорість нарахування екологічних штрафів в Україні. Таким чином, кошти від них йдуть не на поліпшення екологічних умов, а в невідомі кишені. У сукупності з поки безглуздими акціями протесту це лише ще раз підтверджує, що всерйоз займатися природоохоронною діяльністю в Україні ніхто не хоче.

Читайте: Екологія окупованих територій: ризики та небезпека для України

– У сухому залишку: акції в масках і штрафні санкції не можуть бути ефективними. Для поліпшення екологічної ситуації необхідні конкретні дії і план робіт як для підприємств, так і для державних органів. Не заперечую, що існуюча природоохоронна система безбожно застаріла. Але карати, при цьому не пропонуючи конкретних рішень і не сприяючи їх впровадження – шлях в нікуди… Тому поки у мене складається відчуття, що екологічні акції, які проходять в Україні – чиясь продумана маніпуляція, а не волевиявлення простих людей. Такими методами можна підняти галас і добре пропіаритися напередодні виборів, але це ніяк не допоможе населенню промислових міст легше задихати, – підсумував Куруленко.

До слова, великі агрохолдинги втратять 300 млн грн дотацій.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка