Рішенням парламенту від 26 листопада в десяти областях України було введено воєнний стан тривалістю у 30 днів.
Нагадаємо, воєнний стан діє у Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській, Вінницькій областях.
Що змінилось?
Через два тижні Факти ICTV розповідають про зміни, які відбулись через запровадження ВС:
- Посилили оборону об’єктів державного значення;
- Почали стягувати резервістів на навчання;
- Заборонили в’їзд чоловікам-росіянам від 16 до 60 років;
- Відмінили вибори в ОТГ в областях з воєнним станом;
- УЄФА відмінила проведення матчів в областях з воєнним станом.
В іншому для громадян нічого не змінилось – нерухомість та автомобілі забирати не почали і окопи копати не змусили, чим лякали на початку введення ВС. Прецедентів з обмеженням прав і свобод (окрім того, що вибори в ОТГ перенесені) теж не було.
– Не агресора злякали введенням воєнного стану, а українське суспільство. У людей додалось тривоги і неспокою. Впевненості не додалось. На жаль, ще більше впала довіра до влади, що погано за цих умов, – стверджує Анатолій Гриценко, лідер партії Громадянська позиція.
Чому ввели ?
Росія захопила три військові кораблі України, які йшли з порту Одеси до Маріуполя. Екіпажі суден потрапили у російський полон. Це сталось ввечері 25 листопада, тоді ж РНБО скликала термінову нараду, після чого президент видав указ про запровадження воєнного стану.
Дані розвідки показали, що Росія готується до масштабних бойових дій. Про це заявив президент Петро Порошенко перед голосуванням у Верховній Раді. Та погоджуються з цим далеко не всі.
– Ніяких розвідувальних даних, про те, що Росія планує широкомасштабне вторгнення на той момент не було, і зараз немає. Підстав для введення воєнного стану було мало, на думку деяких експертів, – розповідає народний депутат Антон Геращенко.
Такої ж думки притримується полковник запасу та військовий експерт Іван Апаршин:
– Президент посилався на донесення розвідки. Такі донесення він отримує кожного дня. Я не знаю, що так його налякало, що він вирішив вводити воєнний стан. Я переконаний, що це було політичне рішення і воно не має обґрунтування ні з точку доцільності, ні з точки зору можливості.
У зв’язку з введенням воєнного стану в Україні розпочали масштабні збори резервістів та військовозобов’язаних. Збори будуть тривати до 20 днів і завершаться до новорічних свят. Втім, за словами Анатолія Гриценка, збори можна було провести і без воєнного стану:
– На його місці за нинішніх умов я б не вводив воєнний стан. Всі пункти плану, який затвердив президент в своєму указі, можна і треба реалізувати без введення воєнного стану. Хочете підняти рівень боєготовності військ? Піднімайте. Це повноваження начальника Генштаба.
Читайте: Воєнний стан треба було вводити у 2014 році – Гриценко
Коли закінчиться воєнний стан
Воєнний стан був запроваджений строком на 30 днів, а тому має закінчитись 26 грудня. Однак, за потреби президент може його продовжити, подавши відповідний указ на голосування до Верховної Ради.
– Якщо РФ продовжить свої агресивні дії – у вигляді обстрілу нашої території, спроб захоплення нашої території, звичайно, буде продовжено (воєнний стан, – Ред.). І тоді вибори президента будуть перенесені, – пояснює Антон Геращенко.
Та експерти сходяться на думці, що передумов для пролонгації воєнного стану не виникне.
– Я не уявляю ситуацію, за якою Верховна рада зараз зібрала голоси і щиро підтримала такий крок президента. Навіть минуле рішення далось складно, – вважає Анатолій Гриценко.
Чи потрібен був воєнний стан?
Після введеня воєнного стану в суспільстві спричинилась паніка – люди не розуміли як їх права будуть обмежувати, яким чином та у якому випадку. Прогнозували найгірше – будуть зупиняти на дорозі і вилучати автомобілі, змусять фізично працювати на користь армії. Для того, аби не виникало питань, Кабмін мав видати план провадження воєнного стану, де б ці деталі були прописані.
– Лише через 10 днів після введення воєнного стану Кабмін протокольним рішенням затвердив план реалізації указу президента. У даному випадку Кабмін мав би прийняти на позачерговому засіданні план впровадження воєнного стану, який стосується не лише ЗСУ, а й економіки, населення. Це різні документи за змістом і за обсягом. На сьогоднішній день Кабмін цього не зробив. Вони не сприймають серйозно цю ситуацію, тому і ставлення таке, – пояснює Апаршин.
Відтак експерт впевнений, що ЗСУ досі не приведені у вищі ступені бойової готовності, бо Кабмін не виділив на це додаткових коштів:
– Вони перебувають у повсякденній діяльності. Якщо немає грошей – нічого немає . Щодо підсилення охорони і оборони важливих об’єктів – це повсякденна діяльність. Атомні електростанції охороняються з повітря кожного дня. Ми з вами просто цього не бачимо але це постійно діюча процедура.
Впровадження воєнного стану спричинило масштабні збори резервістів. До військкоматів з’являлось вдвічі та втричі більше людей, ніж було необхідно. Відтак, українці продемонструвати свою готовність захищати країну.
На життя громадян він не вплинув, вибори не відтермінували, продовжувати не планують, а тому воєнний стан пройде в Україні без наслідків. Принаймні, якщо Росія не вдасться до чергових провокацій.
Фото: Антон Геращенко, gettyimages
Лілія Ященко
