ЦВК завершує підрахунок голосів першого туру виборів президента України 2019. Лідерами незмінно залишаються Володимир Зеленський та Петро Порошенко.
Другий тур призначено на 21 квітня. І тут зійдуться дві абсолютно протилежні сили – досвід проти молодої крові, політик проти шоумена, влада проти опозиції. Експерти в один голос говорять, що боротьба буде запекла.
У народу є три тижні для того, аби визначитись з їх фаворитом. З одного боку, обирати легше – більше немає 44 кандидатів з їх різними позиціями, з іншого боку – лише два кандидати і відповідальність серйозніша.
Читайте: ЦВК – результати виборів 2019 онлайн
Референдум проти влади
Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, антирейтинг Порошенка доволі високий – до першого туру він складав майже половину виборців.
Так, політолог Володимир Фесенко прогнозує, що стратегія Зеленського буде направлена на перетворення другого туру у референдум проти Порошенка:
– Для Зеленського головне мобілізувати не тільки своїх прихильників, а й всіх, хто не любить Порошенка, у другому турі проголосувати проти нього.
Він додає, що такий хід може бути виграшним для Зеленського, оскільки у другому турі, як правило, більшість людей голосує не стільки за, скільки проти одного з кандидатів.
Політолог Олег Саакян також притримується цієї думки. За його словами, “Банкова буде активно протидіяти віртуалізації Зеленського”, тому він буде змушений змінювати свою стратегію. Онлайн кампанія, яку він провів у першому турі, більше не спрацює.
– В цих умовах команда Зеленського буде переорієнтовуватись на референдум недовіри до Петра Олексійовича, перетворюючи другий тур на загальнонаціональний протест проти сьогоднішньої політичної еліти в цілому і Петра Олексійовича персонально, – говорить експерт.
Гра на контрастах
ЦВК ще не оголосила остаточних результатів, втім розрив між Зеленським та Порошенко поки що не скорочувався менше, ніж на 10%.
Фесенко прогнозує, що цей розрив надалі може тільки збільшитись:
– У другому турів він (розрив – Ред.) об’єктивно, за даними соціологів, має збільшитись на користь Зеленського за рахунок опозиційно налаштованих виборців.
В цьому контексті стратегія Порошенка може будуватись на протиставленні і на явному контрасті із Зеленським:
– Дуже важливо зіграти на контрасті. В першу чергу, через дебати продемонструвати, що Зеленський слабкий, не готовий до президентства, що треба голосувати за досвідченого політика, який вже продемонстрував результати. Другий момент – налякати всіх слабким президентом, за якого в жодному разі не можна голосувати, тому що буде катастрофа.
Фесенко додає, що можуть застосовуватись і компромати – будуть шукати “проблемні моменти в особистому житті, в бізнесі, від зв’язків з Росією, до зв’язків з Коломойським”.
– Головне – дискредитувати Зеленського, створити негативну картинку і відштовхнути його потенційних виборців. Хай краще не голосують, ніж голосують за нього.
Російський реванш
Окрім того, Олег Саакян додає, що Порошенко може використовувати у своїй стратегії конфлікт з Росією, де він, як головнокомандувач, має перевагу.
– Порошенко скоріш за все буде розігрувати мілітарну карту нагнітання, підвищення конфліктності і безпекової істерії, в якій він зможе в статусі президента більш ефективно себе актуалізувати в інформаційному просторі.
Тут знову ж таки створюється контраст між “мілітарним образом захисника і протестним образом “зеленого” кандидата Зеленського”.
Володимир Фесенко також впевнений, що стратегія Порошенка буде базуватись і на “демобілізації електорату Зеленського і прихильників опозиції”. Їх будуть відволікати від виборів і переконувати не йти на них.
А як же інші?
У першому турі виборів ми побачили часом неочікувані об’єднання та зняття кандидатів на користь інших. Це і підтримка Анатолія Гриценка Андрієм Садовим, і зняття Сергія Тарути на користь Юлії Тимошенко.
31 березня, відразу після оголошення екзит-полів, у штабі Зеленського заявили, що про об’єднання з іншими кандидатами поки що перемовини не вели. У штабі Анатолія Гриценко, у свою чергу, наголосили, що підтримувати Зеленського чи Порошенка не будуть.
Остаточні результати ЦВК ще не підрахувала, однак приблизно 14-15% Юлії Тимошенко, 7-8% Анатолія Гриценка, і навіть 6-7% Ігоря Смешка – це цінний електорат, заручившись яким, кожен з лідерів гонки мав би значну перевагу.
Однак, політолог Олег Саакян навпаки переконаний, що ті кандидати, які не потрапили у другий тур, не будуть об’єднуватись з Порошенком або Зеленським.
– Основним трендом буде навпаки критика обох або не підтримка обох в залежності від політичних орієнтацій тих чи інших політиків, виходячи з їх власних парламентських амбіцій.
Будуть і об’єднання, але, за словами експерта, це буде об’єднання “дуже незначних за своєю електоральною вагою політиків”.
Не зайвою для кандидатів буде і підтримка лідерів суспільної думки.
– Зеленський буде намагатись згуртовувати навколо себе естрадно-молодіжну тусовку. А Петро Олексійович скоріше за все буде робити ставку на консервативну інтелігенцію, яка може зіграти свою роль в посиленні тези стосовно можливого російського реваншу, – прогнозує Саакян.
Якщо у першому турі кандидати мали три місяці (а деякі розгорнули свою кампанію задовго до офіційного старту), то у другому – лише три тижні. Чи зможуть Порошенко і Зеленський за цей час змобілізувати свій електорат? Чи буде явка на виборах 2019 в Україні у другому турі бути вищою, за 63%? Побачимо вже зовсім скоро.
Лілія Ященко