Внутрішня політика і комунікація з народом: які кроки Порошенка призвели до його поразки
Володимир Зеленський лідирує на виборах президента 2019. Незабаром він стане шостим президентом України.
За результатами екзит-полів, Зеленський набрав 73% голосів. Чинний президент поступився лідеру на 47,5%, набравши 25,5%. Він переміг лише в одній області – Львівській.
Нагадаємо, що екзит-поли – це ще не остаточні дані, офіційні найближчим часом надасть ЦВК, яка продовжує підрахунок голосів на виборах 2019. Вже оброблено більше 95% бюлетенів.
Високий антирейтинг
Перша причина програшу Порошенка – високий антирейтинг. Опитування КМІС, яке проводилось з 9 до 14 квітня, показує, що негативно до Петра Порошенка ставляться 58% виборців.
Велика частина виборців Зеленського, які принесли йому перемогу, – це противники Порошенка.
– Рейтинг Зеленського складається з тих, хто точно не голосує за чинного президента. Президент може будь-що показувати і говорити, але ці люди вважають, що п’яти років йому було достатньо. Вони все побачили і почули, – говорить політолог Олексій Якубін.
У 2014 році Петра Порошенка підтримала найменша кількість виборців за всю історію Україну – 9,8 млн осіб. Навіть Віктора Януковича у 2010 році підтримали 12,4 млн українців. Отож, вже з першого дня президенства Порошенко мав би звертати увагу на свій рейтинг та працювати над його підвищенням. Було зрозуміло, якщо з’явиться хоч якась альтернатива – його позиція може похитнутись.
Вирок політикуму
Втім, не тільки антирейтинг чинного президента приніс йому поразку.
– Якби йшлось конкретно про Порошенка, можна було у першому турі проголосувати за інших опозиційних політиків. А проголосували за людину, яка взагалі поза системою, – наголошує директор фонду Демократичних ініціатив Ірина Бекешкіна.
Отож, сьогоднішня влада не влаштовує суспільство. Бекешкіна додає, що це вирок нинішній політичній системі.
Політолог Олександр Антонюк також наголошує, що йдеться не лише про низкі показники Петра Порошенка.
– Це антирейтинг чинного президента і політиків взагалі. Часто ми чули від опонентів, що проти Порошенка налаштовані 70-80% населення. Виходить, ті, хто програли Порошенку, мали ще більший антирейтинг?
Низька ефективність
За п’ять років діяльності до чинного президента накопичилось чимало претензій від суспільства. Виборці не задоволені його ефективністю.
Не рятує ситуацію навіть безвіз, томос та розбудова армії. Головні претензії – це недостатня дієвість реформ, корупція та війна на Донбасі.
Напередодні виборів підкріпив розчарування суспільства і скандал з розкраданнями в оборонній сфері.
Антонюк нагадує, що в умовах війни у населення загострене відчуття справедливості:
– Все було комплексно. Це і скандали протягом останніх п’яти років. Переважна більшість населення не відчула покращення. Все йшло паралельно. Згадаємо, коли піднялась ціна на газ, а такі, як Коболєв отримали 2 млн премії. Це грає на емоції, і складається негативний емоційний фон, – пояснює політолог.
Однак, чим ближче до виборів, тим більшою була діяльність чинного президента. Отримання томосу припало саме на старт передвиборчої кампанії, тоді ж остаточно закріпили рух України до ЄС та НАТО.
За кілька днів до голосування у другому турі нарешті сформувався Антикорупційний суд. Окрім того, почались гучні звільнення осіб, замішаний у корупційних оборудках.
Ірина Берешкіна впевнена, що у Порошенка були шанси зміцнити позиції, однак роль все ж таки зіграли його прорахунки:
– Очевидно, у нього були б шанси, якби не було прорахунків останнім часом – відсутність достатньої комунікації з суспільством, невдала кадрова політика.
Порошенко був дуже успішним у міжнародній політиці, але не зовсім успішним у внутрішній, додала експерт.
Зміна інформаційної політики
Окрім вищезазначеного, не “на руку” Порошенку грала й інформаційна політика країни, говорить Антонюк.
– До прикладу, на деяких телеканалах 10-15 хвилин новин відведено негативу, а потім починається критика чинної влади.
Це задало загальний градус та атмосферу в суспільстві.
– Під час війни основним завданням Міністерства інформаційної політики мала стати цензура на негатив в інформаційному полі. Цензура не на критику влади, а саме на негатив, – додає експерт.
З влади до опозиції
Що буде робити Порошенко після виборів? Таке питання цікавило українців, які спостерігали за невтішними для президента соцопитуваннями.
Вже ввечері дня голосування у штабі Порошенка зустрічали результати екзит-полів. Чинний президент гідно прийняв поразку, зазначивши, що допоможе Зеленському перейняти обов’язки. Втім, він запевнив, що з політики не піде:
– Дорогі громадяни, вже наступного місяця я залишу посаду глави держави. Так вирішила більшість українців, але я не йду з політики, я хочу про це твердо заявити.Я буду боротися за Україну! Бо наша команда має захистити ці здобутки, які ми маємо, – заявив він.
Політолог Олександр Антонюк запевняє, що результати виборів і перемога Володимира Зеленського – це предмет роздумів та рефлексії не тільки для Порошенка, а й для всіх політиків.
– Тут треба думати – або залишити амбіції, або втриматись на політичному Олімпі і дати можливість впровадити в політику нові обличчя. Зокрема, традиційних політиків, але з новими комунікаціями і без скандалів.
Політолог не відкидає можливості, за якої і Петро Порошенко, і Юлія Тимошенко можуть піти спільним фронтом на парламентські вибори. Тепер вони вдвох в опозиції до нової влади.
– Програш – це комплексний результат. Бекграунд з негативу і втрата довіри. Але це довіра не тільки до Порошенка, а до всього політичного істеблішменту, – підсумовує експерт.
Цьогорічні вибори стали уроком для всіх політиків, і для президента зокрема. Вже восени відбудуться вибори у парламент, і там у Петра Порошенка буде шанс довести українцям, що вони дарма у ньому розчарувались. Ну, а поки у нього є місяць, щоб завершити всі розпочаті справи і передати країну у руки вже новому президенту. А це доволі відповідальна справа.
Лілія Ященко
