Гостиний двір на межі руйнування. Хто врятує історичну будівлю.
Фонд держмайна України розглядає три варіанти порятунку Гостиного двору в Києві: передання будівлі на баланс міста, до підпорядкування Могилянці або залучення до проекту приватного інвестора. За попередніми оцінками, капітальна реконструкція проекту коштуватиме приблизно 500 млн грн.
Оскільки ні в державному, ні в міському бюджеті на 2019-2020 роки ці кошти передбачені не були, а Гостиний двір стрімко руйнується і далі тягнути з реконструкцією просто нікуди, сценарій із залученням приватного інвестора тут здається найбільш імовірним.
Гостиний двір на Подолі – об’єкт культурної спадщини і одна з архітектурних перлин київського класицизму. Будівля близько 10-ти років потребує капітальної реконструкції, а останні шість – простоює без даху, вікон і штукатурки на фасаді. Головний торговий центр старого Києва був внесений, виключений і знову внесений до Держреєстру пам’яток архітектури.
Будівля перенесла масштабну пожежу і грубе втручання попереднього орендаря. І сьогодні подальша доля Гостиного двору – будівлі, яка неодноразово ставала об’єктом суперечок, причиною протестів і силових протистоянь, а також приводом для судових позовів, як і раніше, залишається невідомою.
Війна за Гостиний двір. Як це було?
Історія столичного Гостиного двору тією чи іншою мірою відома всім жителям Києва. На початку 19 століття цю будівлю у стилі класицизму спроектував архітектор італійського походження Луїджі Руска. Через грандіозну пожежу на Подолі в 1811 році та війну з Наполеоном будівлю так і не змогли добудувати, тому тривалий час вона була одноповерховою.
Свого кінцевого вигляду Гостиний двір набув тільки наприкінці 1980 років, коли після масштабної реконструкції під керівництвом архітектора-реставратора Валентини Шевченко йому надали вигляду, задуманого в оригінальному проекті Руски.
Після оголошення незалежності України тут розташовувалися офіси, магазини, заклади громадського харчування та бари, а також Театр на Подолі і Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В. Заболотного.
Проте 15 серпня 2011 року під час влади президента-втікача Віктора Януковича, коли будівля вже потребувала реконструкції, Кабмін під керівництвом прем’єра Миколи Азарова вивів Гостиний двір, невід’ємну частину архітектурного ансамблю Контрактової площі, з Державного реєстру пам’яток архітектури.
Це означало, що будівлю можна приватизувати. Громадські організації відреагували оперативно: почали оскаржувати постанову уряду у судах. Інтереси громади Києва представляла активіст і правозахисниця Марина Соловйова, а також її колега Євгенія Закревська.
У травні 2012 року, коли стало відомо про можливі плани перебудови Гостиного двору, почалася стихійна акція протесту. Молоді люди (зокрема студенти Могилянки) зайняли внутрішній двір будівлі, щоб відсвяткувати там День Києва. Активісти не покидали його протягом дев’яти місяців, не дозволяючи вести будівництво.
Незабаром Київрада передала земельну ділянку під будівлею в оренду приватній компанії Укрреставрація терміном на п’ять років.
Забудовник Андрій Кравець хотів перебудувати історичну будівлю, зробивши з неї комерційний проект: торгово-розважальний центр з гостьовою стоянкою. Зокрема, передбачалося скління даху внутрішнього двору і зведення додаткового третього поверху, не передбаченого оригінальним архітектурним проектом Гостиного двору.
Активісти vs забудовник
Першими за збереження Гостиного двору в його історичному вигляді виступили студенти Національного університету Києво-Могилянська академія (НаУКМА). Незабаром до них приєдналися громадські активісти, журналісти, місцеві та народні депутати, захисники міста, архітектори і просто небайдужі кияни.
Серед них були, зокрема, нинішній радник мера Києва Ігор Луценко, журналістки Марія Лебедєва і Тетяна Чорновол, правозахисниця Євгенія Закревська, депутат Київради Олександр Бригинець, києвознавець і керівник Центру культури та мистецтв НаУКМА Владислава Осьмак.
Зайнявши Гостиний двір, активісти організовували там численні акції, виставки, лекції, толоки, конкурси та пікніки. Концерти на підтримку Гостиного двору проходили просто на Контрактовій площі.
Протестувальники вимагали не допустити сумнівної реконструкції, а саме повернути Гостиному двору статус історичної пам’ятки, а саму будівлю передати до комунальної власності і перетворити на художній центр. Ще одна умова, яку активісти поставили забудовникові, – не добудовувати скляний дах і не змінювати фасад будівлі.
Тобто люди вимагали створення в Гостиному дворі суспільно-культурного центру замість комерційного проекту влади. Небажання забудовника прислухатися до думки жителів міста щодо подальшої долі Гостиного двору призвело до посилення протистояння.
Громадські активісти забиралися на верхівку будівельного крану та іншої спецтехніки, щоб фізично перешкодити продовженню робіт. Штурмували Гостиний двір, а після – атакували забудовника. Однак масштабна пожежа, що сталася вночі в лютому 2013 року, дозволила забудовнику витіснити активістів з будівлі і почати будівельні роботи.
Чим закінчилися протести?
Активна фаза реконструкції, яку проводила ПАТ Укрреставрація, тривала з весни 2013 року до початку літа 2014 року, коли Київрада розірвала договір про оренду земельної ділянки. За цей час з будівлі встигли зняти покрівлю для будівництва додаткового поверху. Також представники забудовника розширили підвальні приміщення.
На цьому роботи зупинилися, але Укрреставрація ще довго намагалася відстоювати свої права на оренду Гостиного двору в судах різних інстанцій.
У 2018 році договір оренди з компанією був розірваний остаточно: суд зобов’язав Укрреставрацію повернути будівлю Гостиного двору регіональному відділенню Фонду держмайна. На початку 2019 року ФДМУ оформив своє право власності на цю історичну будівлю.
Сучасний стан Гостиного двору
Все це призвело до того, що сьогодні Гостиний двір перебуває в аварійному стані. Розташована в історичному центрі міста, у самому серці Подолу, будівля перетворюється на руїни просто на очах здивованих туристів і обурених киян.
За час простою без вікон і даху, які рятували від вітру і атмосферних опадів, оголені цегляні стіни почали обсипатися, а сама споруда густо заросла травою і бур’янами.
– За шість років пам’ятка культурної спадщини заросла чагарником, перетворилася на смітник і громадський туалет. Руїни, обнесені гнилим парканом, що похилився, стирчать в історичному центрі столиці.
Сама будівля після довгих судів повернулася на баланс Фонду держмайна, але територію продовжують охороняти якісь незрозумілі охоронні структури Кравця, – описує зовнішній вигляд Гостинного двору журналіст Денис Казанський, який нещодавно разом з радником мера Ігорем Луценком і активістом Віталієм Селиком пробрався на територію будівлі, перестрибнувши через будівельний паркан.
Він підкреслив, що загалом ця ситуація – ганьба для столиці і всієї нашої країни.
– За шість років весь державний апарат виявився безсилим привести до ладу цей щурятник. Які враження залишаються у туристів від Києва і України, коли вони це бачать? – говорить Казанський.
Незважаючи на те, що у 2015 році Окружний адмінсуд Києва визнав незаконною і недійсною постанову Кабміну про виключення будівлі Гостиного двору в Києві з переліку пам’яток архітектури, які перебувають під охороною держави, з 2018 року Гостиний двір перебуває на державному балансі, кошти на його реставрацію в держбюджеті передбачені не були.
Таким чином, багаторічна боротьба громадських активістів та просто небайдужих киян за порятунок цього історичного об’єкта може закінчитися нічим, адже якщо будівля не буде терміново законсервована, врятувати її вже не вдасться.
Журналіст Денис Казанський у своєму відеоблозі розповів, що через занедбаний стан об’єкта в котловані біля Гостиного двору накопичується вода, яка заливає метрополітен. Цю інформацію підтвердив громадський активіст Віталій Селик.
– Там є захисна бетонна плита, яка повинна захищати метрополітен. Але у зв’язку з тим, що будівля не закрита, ця плита і взагалі вся конструкція починає руйнуватися. Це створює реально велику техногенну небезпеку, – підкреслив Селик.
Оскільки Гостиний двір перебуває у державній власності, Кабінет міністрів повинен визначити орган, який опікуватиметься терміновою консервацією.
– Це повинна бути організація, яка має на це кошти. Адже у ФДМ, за його ж словами, цих коштів немає. Крім того, нагальне питання – висновок охоронного договору, і це питання має бути вирішене, – підкреслює радник мера Києва Ігор Луценко.
Він зазначив, що будівля потребує експертизи, яку держава досі не провела, оскільки вона не набула прав власника Гостиного двору.
– Незважаючи на те, що є судове рішення, там перебуває охорона колишнього регіонала, яка нікого не підпускає до будівлі. Як зробити експертизу? Ніяк. Тому питання в тому, щоб наш Кабмін припинив свою бездіяльність.
Зрештою, це державне майно, і не можна його так просто залишати в руках ворога. Наша держава тут, вибачте, поводиться вкрай безвідповідально. Я кричав про це цілу осінь, а вже настала зима. Вони нічого не зробили для того, щоб якось законсервувати будівлю, – сказав Луценко.
Хто займеться реконструкцією?
У КМДА наполягають: для тимчасової консервації Гостиний двір повинен перейти на баланс міста. Однак поки чиновники погоджують документи щодо передання Гостиного двору до комунальної власності столиці, будівля продовжує руйнуватися.
Сама київська влада прогнози щодо дати та ціни поновлення пам’ятки робити не береться. Архітектори побоюються, що несприятливі погодні умови згубно вплинуть на стан будівлі, що згодом збільшить вартість її реставрації.
Проте у Фонді держмайна вважають за необхідне попередньо дізнатися думку самих киян щодо цього. Ухвалюючи рішення про передання будівлі новому власнику, ФДМУ хоче спиратися на моніторинг громадської думки.
– Фонд держмайна розділяє всі прагнення громади міста Києва. Ми абсолютно конструктивно налаштовані. Давайте разом виберемо оптимальний загальний шлях вирішення цього питання, – сказав перший заступник голови Фонду держмайна Дмитро Парфененко під час круглого столу Як відновити і зберегти Гостиний двір?, який пройшов у КМДА наприкінці листопада.
Загалом Фонд розглядає три варіанти розвитку подій: Гостиний двір може бути переданий на баланс міста, у підпорядкування Києво-Могилянської академії або ж приватному інвестору.
– У бюджеті на 2020 рік не закладені кошти на утримання будь-яких об’єктів, зокрема і Гостиного двору. І взагалі, Фонду держмайна не властива функція керування такими об’єктами.
Ми – орган, який готує об’єкти до приватизації або передання. Ми повинні за допомогою уряду визначити орган керування цим майном (Гостиним двором, – Ред.), – підкреслив Дмитро Парфененко.
Також розглядався варіант передання будівлі Міністерству культури України, однак від нього швидко відмовилися.
– Здається, у Ткаченка була ідея віддати Гостиний двір Мінкульту. Але я точно знаю, що позиція Мінкульту сьогодні така: у нас зайвих грошей на ці речі немає. Треба, щоб була відповідальність політична. Така бездіяльність, як за Гройсмана, для Гончарука неприпустима, – переконаний Ігор Луценко.
Розглянемо варіанти
Що буде, якщо передати Гостиний двір на баланс столиці? Мер Києва Віталій Кличко пропонує розмістити в будівлі Музей історії Києва і, як того вимагали активісти, відкрити там культурно-просвітницький центр. Однак у столичному бюджеті, як і у попередньому, так і на 2020 рік, кошти для реставрації Гостиного двору передбачені не були.
До того ж варто враховувати низку інших гострих питань у столиці. Наприклад, той факт, що за останній час влада міста виділила і продовжує вливати значні кошти в екстрену і вкрай коштовну реконструкцію Шулявського шляхопроводу, а також на добудову нових станцій столичного метрополітену.
У таких умовах місто просто не може дозволити собі виділити істотну суму, необхідну для реконструкції Гостиного двору. Другий варіант – передати Гостиний двір на баланс НаУКМА, яка розташована поруч з цим будинком на Контрактовій площі. Таку ініціативу ще в 2013 році підтримав тодішній нардеп Володимир Яворівський.
Концептуально таке вирішення питання могло б задовольнити громадськість, однак дуже гостро стоїть питання фінансування. Більшість корпусів Могилянки перебувають у вкрай занедбаному стані: коштів на реконструкцію цих будинків у ВНЗ просто немає.
Це стає очевидним після прогулянки вздовж корпусів НаУКМА на Подолі і підтверджується в особистих бесідах зі співробітниками університету. Також не секрет, що восени цього року для ремонту однієї з будівель Академії – Староакадемічного корпусу посольство США виділило $400 тис.
Таким чином, передання Гостиного двору Могилянці виглядає недоцільним, адже це не допоможе врятувати будівлю. Оскільки взимку будівля продовжує стрімко руйнуватися у зв’язку з рясними опадами, відкладати консервацію і реконструкцію Гостиного двору більше не можна.
– Гостиний двір вже кілька років стоїть у відкритому стані. Спочатку потрібно рятувати об’єкт, консервувати будівлю, оскільки коштів на його реставрацію немає.
Це означає, треба його законсервувати і далі вже розробляти проект реставрації і відновлення, вкладати в це гроші, – каже директор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк.
Таким чином, найбільш реалістичним і ефективним виглядає третій варіант, розглянутий ФДМУ – залучення до проекту приватного інвестора, який би повною мірою профінансував всі необхідні роботи з реконструкції історичної будівлі.
За попередніми оцінками Фонду держмайна, для проведення реконструкції Гостиного двору буде потрібно не менше 500 млн грн. І це тільки ремонтні роботи. Тобто до цієї суми потрібно додати щонайменше вартість створення і запуску обіцяного місту культурно-просвітницького центру.
Що далі?
Умовою співпраці з потенційним інвестором, найімовірніше, буде вимога зберегти історичний вигляд Гостиного двору і на частині площ облаштувати культурно-соціальний простір.
Читайте: Суд повернув Києву 1,8 га землі на Рибальському острові
Голова постійної комісії Київради з питань власності Леонід Антоненко (який також є радником голови ФДМУ на громадських засадах) зазначив можливість проведення конкурсу для вибору інвестора реконструкції Гостиного двору з наданням йому в подальшому пільгових умов оренди.
На його думку, конкурс інвестпроектів дозволить ФДМУ і міській владі обрати не утопічний, а реальний проект реконструкції будівлі. Питання лише в тому, що з урахуванням історії протистоянь громадськості з попереднім орендарем Гостиного двору, далеко не кожен інвестор наважиться зайти на цей об’єкт.
Адже він вимагає капітальних інвестицій за вкрай високих репутаційних ризиків і категоричності вимог громадськості. При цьому залишається відкритим питання: чи готова громада знову передати історичну будівлю до приватної власності заради її збереження?
Ігор Луценко, один з найбільш активних учасників протестів 2012-2013 років і нинішній радник (на громадських засадах) столичного мера, зазначив, що фактично Гостиний двір все ще перебуває в руках попереднього орендаря і продовжує руйнуватися.
За словами радника мера Києва, збереження історичної будівлі – в руках Кабінету міністрів, який не вважає збереження пам’ятки національного та місцевого значення своїм пріоритетом. Екс-активіст упевнений, що така поведінка членів уряду і прем’єра може викликати нові акції протесту вже найближчим часом.
– Я скоро вийду. Якщо після Нового року нічого не буде зроблено, я буду виходити на протест проти такої нахабної бездіяльності чиновників, – резюмував Ігор Луценко.
Фото: epravda.com.ua