Відставка уряду України все ж таки відбулась – Рада підтримала звільнення Олексія Гончарука, а з ним і всього складу Кабінету міністрів України.
Наймолодший прем’єр-міністр України на своїй посаді пробув найкоротший в історії країни термін – шість місяців. Тепер же замість молодих і нових облич, обрали відносно невідомих суспільству діячів, але з досвідом у своїй сфері.
Факти ICTV розповідають, в чому була проблема очільника Кабміну і його команди, як зміниться політика уряду та чого від нього очікувати.
Що змінилось?
Зі складу старого складу Кабміна залишилось кілька міністрів. Зокрема, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, міністр інфраструктури Владислав Криклій, міністр юстиції Денис Малюська. На посаді міністра закордонних справ тепер Дмитро Кулеба, а його посаду віце-премєра з питань євроінтеграції посів Вадим Пристайко.
А об’єднані наприкінці серпня відомства вирішили знову роз’єднати. Питаннями окупованих Донбасу і Криму займається Міністерство окупованих територій на чолі з Олексієм Рєзніковим, а суспільною складовою – Міністерство у справах ветеранів на чолі з Сергієм Бессарабом.
Ну, і від Міністерства культури, молоді та спорту відділили в окреме відомство спортивну сферу. Міністерство молоді та спорту очолить Вадим Гутцайт, а от Мінкульт поки що без керівника.
Наостанок, серед жінок у оновленому уряді лише один міністр – міністр соціальної політики Марина Лазебна.
У новому Кабміні залишилось чотири вакантні посади – міністр з питань економіки, торгівлі та сільського господарства, міністр енергетики, міністр освіти та міністр культури.
Відставка Гончарука – причини
Молодий та амбітний уряд, пропрацювавши півроку і маючи водночас імунітет на рік, достроково склав повноваження. Лише шість місяців знадобилось президенту, парламенту і суспільству, щоб ухвалити рішення про перезавантаження відомства.
Найперша помилка молодого політика, яка призвела до швидкої відставки уряду – відсутність цілісної концепції реформування економіки та бачення того, куди рухається країна.
– Якщо у тебе немає цілісності картини світу, моделі економічних реформ і візії розвитку країни, то не потрібно піддаватися спокусі приближення до влади, тому що це все закінчиться фарсом, – говорить економічний експерт Growford Institute Олексій Кущ.
Ще один момент – стрімке падіння довіри до уряду. Так, за даними Центру Разумкова, з вересня недовіра до Кабміну збільшилась на 21,5%. А для того, щоб цей негатив не перейшов на президента, потрібен був своєрідний громовідвід, пояснює політолог Олег Саакян.
– В нас така інституційна модель в державі, що будь-який прем’єр з першого дня входження на посаду має дві опції: або стати громовідводом для президента, або його політичним опонентом.
Окрім того, деякі експерти наголошують на несамостійності тепер вже колишнього прем’єр-міністра. За словами Олександра Антонюка, він був несуб’єктним, тобто не мав змоги самостійно ухвалювати та відстоювати рішення.
– Це проблема, адже дає можливість його критикувати, нав’язувати йому ту чи іншу позицію, – каже політолог.
І наостанок – амбітні плани швидких реформ. Уряд пообіцяв підвищити економіку на 40% за п’ять років, взявся за масштабні плани – ринок землі, велика приватизація, але українці стрімких змін, про які заявляє Кабмін, не відчули.
– Значна частина суспільства була готова почекати більше часу і зробити висновки з діяльності уряду, розуміючи, що низка змін неможлива так швидко. А Кабмін самостійно спалив можливий часовий кредит для своєї діяльності, – говорить Саакян.
Попри це, за півроку роботи уряду йому вдалось уникнути гучних корупційних скандалів, а єдине, через що у суспільстві спалахнули дискусії – високі зарплати міністрів.
Читайте: Скільки отримують міністри: чи справедливі зарплати у державних діячів
Та навіть це не рятує його від перезавантаження, адже, впевнений політолог Володимир Фесенко, він незадовільно справляється з поточними проблемами, що продемонстрували події лютого.
– Це зниження надходжень до бюджету, протидія ризикам епідемії коронавірусу, проблема із заборгованістю зарплат шахтарям, невиконання обіцянок щодо зниження комунальних тарифів тощо, – пише у себе на сторінці Facebook експерт.
Уряд Шмигаля – який він?
У Слузі народу визнають, що концепція нових облич виявилась не бездоганною, а тому почали звертатись і до досвідчених кадрів або, як назвав новий уряд голова партії Слуга народу Олександр Корнієнко, “спокійних технократів”.
І хоч людей з нового уряду Олег Саакян називає не менш політично невідомими, ніж минулих, деякі особи вже брали активну участь у політичному житті України. Політолог вказує, що, з одного боку, це свідчить про більшу досвідченість, а з іншого – про можливі корупційні або кланові ризики.
– Людей, чия біографія може бути протрактована пов’язаністю з тими чи іншими внутрішніми фінансово-промисловими групами, в цьому Кабміні більше. Частково за ними може проглядатись намагання досягнути певного олігархічного консенсусу, – каже експерт.
Водночас економічний експерт Олексій Кущ наголошує – змін в контексті формування нової політики уряду, ймовірно, не буде, адже сьогоднішні події – дискурс про персоналії, а не про стратегію розвитку країни. Говорити ж на етапі перезавантаження міністрів вартувало б про інші речі, переконаний економіст.
– Про нову модель керування держборгом (потрібна реструктуризація внутрішнього і зовнішнього боргу, нові переговори з кредиторами), про модель відкриття ринку землі (потрібен її перегляд), про масову приватизацію (в умовах глобальної фінансової кризи ефективно продати держактиви – практично нереальне завдання), про моделі комунальних тарифів тощо.
Та курс нового уряду ще попереду. Насамперед він має ухвалили програму діяльності, після оприлюднення якої можна буде предметно аналізувати, чи змінилась позиція країни щодо того чи іншого питання.
Олексій Гончарук же після своєї недовготривалої кар’єри прем’єра має всі шанси залишитись у політиці. Принаймні, у Слузі народу у кулуарах Ради вже натякнули, що він збереже місце у команді партії.
– Ця відставка точно відкине його на низку політичних щаблів назад. На певний час йому доведеться піти вниз або на забуття, щоб потім мати можливість повернутись до великої української політики, – підсумовує Саакян.
Тим часом лічильник для нового уряду запущено. Скільки часу знадобиться новому складу Кабміну, аби проявити себе, і чи не повторить він долю попередника?
Лілія Ященко
