PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Ліщина: наш уряд не зробив нічого для підтримки вітчизняного виробника

На початку травня Національний банк оголосив, що обмежувальні заходи, пов’язані з карантином, і скорочення глобального попиту приведуть до падіння валового внутрішнього продукту України в другому кварталі цього року на 11%. Тим не менш держава продовжує робити вкрай мало для того, щоб захистити українського виробника від демпінгових постачань із Росії та Білорусі.

Справжні виробники опинилися як між молотом і ковадлом. Один із таких промисловців – Сергій Ліщина, співвласник заводу Izovat та концерну Українські лісопильні. Підприємець в інтерв’ю нашому виданню малює досить драматичну картину того, що відбувається в галузі будівельних матеріалів.

Сергій Ліщина впевнений, що навіть при найсприятливішому розкладі, якщо пандемія завершиться найближчим часом, відновити попит можна буде не раніше кінця року. Держава, в цілому, може допомогти галузі. Але для цього необхідно захищати українського виробника та сприяти зростанню виробництва.

– Як вплине пандемія COVID-19, карантин і криза на будівельну галузь?

– Різко негативно. Спостерігати економічні наслідки впливу пандемії на будівельну галузь ми будемо ще дуже довго. До того ж проблеми тривають уже не перший рік. Якщо подивитися на товари, які виробляють компанії, до яких я маю відношення, наприклад, теплоізоляція, то і в 2019 році динаміка попиту була негативна.

В основному, це було через виборчу кампанію, а також вкрай значне зміцнення національної валюти в другій половині року. Особливо сильно зміцнення гривні вплинуло на зниження попиту в сегменті будівництва багатоповерхового житла, забудовники не знижували ціни в гривні при її зміцненні, а покупці завмерли в очікуванні зниження цін та девальвації.

Втім трохи стабілізувався попит у четвертому кварталі в сегменті реновацій будівель за рахунок розблокування коштів держбюджету після виборів. А ось сегмент промислового будівництва показує практично нульову динаміку, що говорить про вкрай низьку інвестиційну активність в Україні.

– Що з цим роком? Стало краще?

– За рахунок зростання доходів населення у нас були очікування зростання попиту в 2020-м у сегменті DIY, тобто приватного будівництва та реновації старих будівель при активізації роботи Фонду енергоефективності. Разом з тим ми припускали продовження стагнації в сегменті нового житла до кінця третього кварталу та пожвавлення тільки в четвертому, звичайно ж це могло статися при стабілізації курсу гривні на певному рівні.

Очевидно, що зниження облікової ставки Національного банку також підвищило б доступність іпотеки та знизило привабливість депозитів і вкладень в ОВДП, що позитивно вплинуло б на попит. Загалом, очікування були помірно оптимістичні. І до речі, дійсно в першому кварталі ми спостерігали позитивну динаміку попиту.

Почалося нове будівництво, хоча, на жаль, це сталося в більшій мірі завдяки теплій зимі, попит більш рівномірно розподілився по зазвичай несезонним місяцям, а також, як я згадував раніше, почала девальвувати гривня. Приватне будівництво DIY – цей сегмент показував гарне зростання аж до введення карантину.

Covid-19 призвів до майже повного закриття торгових точок із продажу будівельних матеріалів. Зараз уряд змінив свій підхід і, як ми знаємо, магазини, що реалізують будматеріали, відкрили, але ми поки не відчули хоч якого-небудь збільшення попиту, – продовжив Сергій Ліщина.

– Чого ви очікуєте надалі?

– Думаю, що зараз ніхто не в змозі передбачити сценарій розвитку будівельного ринку в 2020 році, не тільки в Україні, але в світі в цілому. Все буде залежати від того, як швидко світові економіки впораються з наслідками пандемії, та й взагалі наскільки довго ще затягнеться нинішній карантин.

Будемо сподіватися, що це завершиться в травні. Тоді можна буде розраховувати на оптимістичний сценарій: всі дружно почнуть працювати та надолужувати втрачені темпи за лютий-травень.

– Чи вдасться при цьому збільшити попит?

– Якщо будуть задіяні монетарні методи стимулювання попиту, то можна ще сподіватися на значний стрибок попиту і, як наслідок, відновлення цін по деяких сегментах, особливо де існують обмежені виробничі потужності (я маю на увазі кам’яну вату). При такому варіанті ми можемо побачити позитивне зростання попиту на теплоізоляцію за підсумками 2020 року.

– Які шанси на це?

– Якщо чесно, то надії мало. Адже навряд чи уряд України і Нацбанк вживатимуть рішучих заходів, як у Європі і США з монетарного стимулювання. Вони будуть побоюватися значного зростання інфляції, та й можливостей для додаткового вливання ліквідності в економіку в них напевно немає.

Якщо ще і почнеться друга хвиля карантину, тоді можна припустити, що попит впаде наполовину, і 2020 рік ми втратимо, тому що відновлення попиту в цьому випадку почнеться тільки з весни наступного року.

– На жаль, є ще один фактор невизначеності на ринку кам’яної вати – прогнозна ціна на нафту до кінця року. В теплоізоляції, як відомо, два конкуруючих напрямки – мінеральна ізоляція і полімерна. Полімерна ізоляція – це похідна нафти і природного газу.

При значному падінні вартості нафти і падінні попиту на основний продукт переробки (паливо), постачальники нафти посилять пропозицію до виробників нафтохімії; тоді цілком ймовірно значне зниження вартості полімерної ізоляції. Хоча треба зазначити, що і ціна на кам’яновугільний кокс, який ми використовуємо при виробництві кам’яної вати, теж повторює динаміку нафти із запізненням на 3-6 місяців. Тобто через деякий час ми зрозуміємо, в якому напрямку в теплоізоляції буде відбуватися більш активна динаміка зниження вартості сировини.

Потрібно відзначити, що якщо ціни на газ і нафту будуть вкрай низькими, стимули виробляти утеплення будуть зменшуватися. Якщо карантин зачепить ще й літо, причому не тільки в Україні, але в тій чи іншій мірі в різних країнах, то попит може впасти й до 70%. Тоді нам доведеться сподіватися тільки на попит з боку реновації старих будівель за рахунок бюджету і грантових коштів ЄС.

– Що відбувається з деревообробкою?

– Що стосується деревообробки, то тут ситуація набагато сумніша. Загалом ця галузь промисловості дуже сильно постраждала в результаті пандемії. Масштаб проблем дуже різний в залежності від конкретної специфіки конкретних ринків, на які орієнтується наша продукція. Найбільш сильно постраждав ринок меблів і, відповідно, виробники ДСП і ДСП ламінованого.

Основною причиною було, звичайно ж, закриття меблевих магазинів в Україні та Європі. Якщо, наприклад, у Німеччині в магазинах сегмента DIY попит хоч якось підтримувався, то в Україні ринок реалізації меблів був практично ліквідований через заборону продажу в торгових точках. Як відомо, українська торгівля меблями базується на вітчизняному циклі виробництва від дерева в лісі до готової продукції.

Тому удар був нанесений також по сотням тисяч задіяних в меблевому виробництві виробників ДСП, фанери, лісозаготівельних підприємств, виробників упаковки, логістичних фірм, виробників електроенергії.

Читайте: Влада повинна підтримувати великий український бізнес – Сергій Ліщина

– Раніше українським виробникам активно заважав працювати імпорт, який продавали за демпінговими цінами. Як ідуть справи зараз?

– Зараз ситуація тільки погіршилася. Через девальвацію рубля різко зросли поставки продукції з РФ, що ще більше б’є по вітчизняному виробнику. Наприклад, з кінця 2018 року РФ заборонила ввезення ДСП і ДСП ламінованого з України; заборонений навіть транзит цих товарів. У відповідь наш уряд не зробив нічого для підтримки вітчизняних виробників, які втратили споживачів у Середній Азії. Погодьтеся, це цілковитий абсурд: з країною-агресором у роки війни ми так ще не працювали. В результаті російська ДСП безперешкодно постачається в Україну, чим погіршує становище місцевих виробників.

Такі ж невеселі справи і в фанерній галузі. Та частина фанери, яка йшла на виробництво меблів, різко перестала користуватися попитом, тільки трохи жевріє життя в сегменті, призначеному для будівництва, і то для продукції, яка, в основному, йде за кордон. Але і там ділова активність падає, просто темпи падіння не настільки різкі.

Ну і звичайно ж нікуди не поділися демпінгові поставки, які здійснює Білорусь. Але в нашій державі до цього нікому немає діла. Ми втомилися стукати в порожню стіну, всі наші звернення, схоже, просто викидаються.

– Добре, а що відбувається з лісопильнями?

– Продажі лісопильної продукції на цьому фоні також падають. Тут темпи падіння трохи менші, за умови, якщо підприємства мають широку світову географію продажів. Це пов’язано з різними етапами розвитку пандемії в країнах, і, відповідно, з різними ступенями обмежень.

В цілому, тенденція тут теж вкрай негативна: ряд європейських виробників вже зупинилися або оголосили про заплановані багатомісячні зупинки своїх виробництв. Можна сказати, що кризова ситуація в деревообробці тільки посилюється і, за нашими розрахунками, ще навіть не досягла свого дна.

– Який ваш прогноз?

– Як я вже сказав, у цей важкий час позитиву дуже мало. Передбачати розвиток ситуації дуже складно, а світло в кінці тунелю ще не з’явилося. Закінчиться пандемія коронавірусу найближчим часом – запрацює економіка, виросте купівельна спроможність населення і все встане на свої місця в певний послідовний ланцюжок, коли успішно продаються або здаються вже побудовані квартири, офіси, торгові центри.

Тоді, очевидно, і наша продукція буде затребуваною. Нам залишається тільки запастися терпінням і почекати

Нагадаємо, раніше ми писали, що на боротьбу з поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19 вже витрачено понад 1,8 млрд грн бюджетних коштів. Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка