Пандемія, спричинена поширенням коронавірусу, наражає усі групи жінок на серйозну небезпеку втрати доходів і заощаджень, значно збільшує тягар неоплачуваної роботи з догляду, підвищує ризики домашнього насильства, а також посилюють уразливість тих, хто стикається з множинними формами дискримінації.
Про це свідчить дослідження ООН Жінки Оперативна гендерна оцінка становища та потреб жінок у контексті ситуації з Covid-19 в Україні.
Жінки, які отримують меншу заробітну платню та пенсії, а також стикаються з гендерною дискримінацією на ринку праці, є особливо ураженими під час пандемії і більше, ніж чоловіки, схильні очікувати гострої потреби економити на базових послугах за умови продовження обмежувальних заходів.
Яких труднощів очікують жінки:
- заощадження на харчових продуктах – 81,8%;
- складнощі з орендою житла й оплатою комунальних послуг – 77,4%;
- покриття основних витрат, пов’язаних з придбанням продуктів харчування та інших товарів першої необхідності – 76,8%.
Чоловіки рідше, ніж жінки, відзначали можливу потребу в економії на харчах (72,3%), складнощі з оплатою оренди та комунальних послуг (65,5%) і з покриттям основних витрат (70,3%).
Карантин також посилив проблему гендерних стереотипів і патріархальних соціальних норм щодо ролей жінки та чоловіка в сім’ї, оскільки значне навантаження з хатньої та доглядової праці вдома покладається на жінок.
Жінки, які працюють удома, вимушені поєднувати оплачувану працю, хатні справи та догляд за дітьми, що залишаються вдома через карантин у навчальних закладах.
Через нестачу розвинених форм організації дистанційного навчання дітей шкільного віку виник ще один виклик передусім для сімей і жінок, що повинні додатково дбати про навчання дитини вдома.
Читайте: Немає куди подіти дітей і не вистачає масок: як працюють жінки-медики на карантині
Ситуація є особливо гострою для жінок з уразливих груп, перед якими постають додаткові фінансові ризики та ризики для здоров’я.
Під час карантину жінки з інвалідністю стикаються з нестачею доступу до потрібних товарів медичного та санітарно-гігієнічного призначення, з ризиками в разі потреби отримати медичну допомогу.
– Якщо людина з вадами зору потрапляє в лікарню, вона в ситуації карантину лишається супроводу. Наші лікарні не облаштовані для таких осіб. Ти не можеш самостійно прийняти ліки; мусиш на слово вірити, що тобі дають саме ті ліки, які потрібно; не можеш без сторонньої допомоги піти в туалет.
Коли ви не розмовляєте, то маєте змогу хоч написати. Пробачте, але я знову хочу плакати, – підкреслює Оксана, жінка з інвалідністю з Чернівців.
У ситуації загальнонаціонального карантину стають особливо вразливими й ромські жінки, оскільки не мають фінансових ресурсів для купівлі харчів, засобів індивідуального захисту та гігієни, а також належного доступу до медичних послуг, освіти, доступної (ромською мовою) інформації про профілактику захворюваності.
– Вчора я займалася плетінням кошиків з лози, сьогодні поїду в сусіднє село, щоб обміняти їх на картоплю, цибулю, моркву. Не продати, а просто обміняти. Ми тут у таборі важко живемо, але я не думала, що ситуація буде настільки складною для нас, — каже Марія.
Інші вразливі групи, які мають вищий ризик опинитися за межею крайньої бідності:
- жінки-ветерани та військовослужбовці;
- жінки, що фактично виховують дітей самотужки;
- жінки, що живуть з ВІЛ/СНІД;
- літні жінки (65+);
- жінки-підприємці;
- жінки, що виховують дітей з інвалідністю чи доглядають інших членів сім’ї з інвалідністю.
Оцінка проводилася в період з 21 березня до 12 квітня 2020 року. Опитано 3 310 респонденток і 528 респондентів старших за 18 років, що проживають у різних типах населених пунктів і мають доступ до інтернету.
Оцінка також містить аналіз заходів з протидії Covid-19 на місцевому рівні у Волинській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Сумській, Херсонській і Чернівецькій областях.
До слова, раніше ми писали, як карантин вплинув на сплату комунальних тарифів та чи багато людей мають борги.
