PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Без своїх і чужих. Як змінилася кадрова політика Зеленського

Від початку президенства кадрова політика Зеленського в центрі уваги громадськості, адже далеко не всі підтримували рішення глави держави.

Ротації почалися з моменту інавгурації і проводилися досить швидко. Деяких високопосадовців змінювали мало не щомісяця.

Зеленський говорив, що шукатиме “ідеальний” склад Кабінету міністрів, тому йтиме на рішення, які інколи є досить болісними.

Факти ICTV розповідають про кадрову політику Володимира Зеленського і помилки, які він допустив.

Шлях кадрів

Українці чудово пам’ятають інавгурацію Зеленського, на якій він заявив про розпуск Верховної Ради. А це означало, що слідом за нею піде й уряд. Тобто з перших хвилин на посаді шостий глава держави почав займатися кадровими перестановками.

Ще до обрання нового складу парламенту президент завітав до багатьох областей країни для того, щоб ближче познайомитися з місцевою владою і призначити нових посадовців, де це було, на його думку, необхідно.

Зеленський задекларував, що бажає створити так званий ідеальний уряд, який працюватиме на благо України.

– Як президент я робитиму все, щоб того чи іншого міністра змінювали на іншого. І будемо ми це робити до того моменту, поки не створимо ідеальний уряд, – сказав глава держави до першої річниці обрання.

Читайте: "Володимир не інкогніто". Як Зеленський підсумки року у владі підбивав Зеленський назвав умову для розпуску Верховної Ради Я очікував війни, але не імпічменту Трампа чи пандемії: Зеленський про підсумки року

Шостий президент прийшов на посаду без жодного політичного досвіду, тому йому довелося призначати людей методом спроб і помилок. Майже щомісяця відбувалися гучні звільнення і призначення.

З одного боку, Зеленський пообіцяв, що приведе нові обличчя у політику, з іншого – потрібні люди, яким можна довіряти. Тому ми побачили Олександра Данилюка на посаді секретаря РНБО, Івана Баканова главою СБУ, Олексія Гончарука, який в одну мить став прем’єр-міністром, Андрія Богдана головою Офісу президента.

Список можна продовжувати дуже довго, але, мабуть, вже не потрібно. Адже багатьох цих людей звільнили з їхніх посад після кількох місяців.

А були й такі, що не протрималися й місяця. Наприклад, Ілля Ємець, який був призначений міністром охорони здоров’я 4 березня, а вже 30 березня Верховна Рада проголосувала за його відставку.

Перед вирішенням долі уряду Гончарука у парламенті президент говорив, що громадяни не довіряють Кабміну. Можна припустити, що у питаннях призначень глава держави керувався і думкою суспільства.

У коментарі Фактам ICTV голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко розповів, що Зеленський враховує громадську думку, але вона не є для нього ключовою.

– З громадською думкою є певна проблема в Україні, як і будь-якій демократичній державі – вона дуже різноманітна… На громадську думку особливо не спиратимешся, адже завжди будуть незадоволені, – каже політолог.

Кадрова політика Зеленського: у чому успіхи і невдачі президента

Сьогодні Зеленський – це образ політика, який хоче швидких і рішучих змін. Тому йому і доводиться брати в свою команду людей, яким він може довіряти.

Свої і чужі

Досі є багато нарікань, що разом із собою президент привів “кварталівців” і друзів, хоча говорив, що жодних військових товаришів і кумів не призначатиме на посади.

– Жодного кума чи військового друга я не призначив… Якщо говорити про Єрмака, він не є моїм кумом, він – моя довірена особа, – сказав Зеленський під час прес-конференції 20 травня.

Водночас залишаються ті, хто поділяє людей за приналежністю до відповідної команди. Наприклад, що призначений працівник є людиною Порошенка, Януковича тощо.

Зеленському необхідні люди, які задовольнятимуть певні критерії, і не важливо, до якого “табору” вони належать. Сам президент сказав про це на прес-конференції: Не всі чиновники Януковича є людьми Януковича.

– Для Зеленського немає таких обмежень щодо того, чи то чиясь людина. Як раніше було – люстрація, принцип політичних обмежень. Тобто не брати кадри з команди конкретної людини. Або які працювали за тих чи інших часів.

Я вважаю, що це правильно – не відсіювати або ставити блок, якщо людина працювала за часів певного президента, – розповідає Фесенко.

За його словами, шостого президента навіть критикували члени його фракції через те, що в команді з’являлися кадри, які працювали за часів Порошенка. Водночас іншим фракціям не подобалося те, що з’являються люди часів Януковича.

У коментарі Фактам ICTV керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович розповів, що ситуація з появою таких людей у владних структурах склалася і через те, що певні люди намагаються проштовхнути свої інтереси, але підносять таких кадрів як профі.

Ігор Рейтерович

Він вважає, що навіть фракція Слуга народу нині не така, якою була на початку роботи Ради. В ній з’явилися свої групи інтересів та впливу. Так само і в оточенні глави держави.

– Нині те, за яких часів працювала людина, грає останню роль. Говорять більше про досвід, професійність, можливість вирішити актуальні проблеми. Зараз політика нових облич поступово змінюється політикою людей з досвідом, набором певних компетентностей. Бажано, щоб вони також не були заплямовані у певних корупційних скандалах, – каже Рейтерович.

Проте дивитися на досвід під час ухвалення кадрових рішень президент почав не так давно. Досі він керувався іншими принципами, а деякі залишилися і сьогодні.

Чим керується Зеленський у кадровій політиці

За словами Фесенка, у кадровій політиці шостий президент керується такими принципами, як результативність, довіра, вміння працювати у команді і професіоналізм.

З початку президентського терміну Зеленський анонсував велику кількість значних змін, які мали також відбуватися достатньо швидко. Тому йому важливо було зібрати команду, якій він може довіряти.

Тому головою Офісу президента нині працює Андрій Єрмак, Сергій Шефір є першим помічником Зеленського, а Юрій Костюк на посаді заступника керівника Офісу президента.

З тієї ж причини люди, які пройшли з Зеленським передвиборчу кампанію, були призначені на ключові посади.

– Зеленський – людина, яка прийшла не з політики, ніколи не працювала у системі державного управління. У нього не було команди, були лише ті, хто допомагали йому на виборах.

Чому Богдан, коли Зеленський став президентом, був призначений керівником Офісу президента, всупереч багатьом рекомендаціям наших міжнародних партнерів? Тому що це була єдина людина з політичним досвідом і досвідом роботи у державних органах, – сказав Фесенко.

Володимир Зеленський

Політолог вважає, що формування команди відбувалося не лише у вимірі довіри до певних ключових гравців під час передвиборчої кампанії. Сприяло призначенням і те, що шостий президент взагалі не довіряв професійним політикам.

– Але не він один. П’ятий президент Петро Порошенко також не довіряв професійним політикам, адже він сам багато працював в політиці.

Керівником своєї Адміністрації він призначив Бориса Ложкіна, що було повною несподіванкою. І цілу низку людей він взяв і рекомендував в уряд з бізнесу, а не з політики. А в Зеленського ця недовіра до політиків навіть більша, – говорить голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента.

Але все не обмежується лише довірою. Під час прес-конференції глава держави заявив, що за рік йому довелося розчаруватися в деяких людях.

Це ставалося тому, що, крім довіри, шостому главі держави хочеться бачити результати. Він неодноразово казав про те, що в України немає часу на те, щоб повільно рухатися вперед.

Тому є очікування на швидкий результат. А ті люди, які його не здатні забезпечити, – можуть бути звільнені з посади, а відповідні інструменти у президента поки є.

– Якщо якась людина отримала кредит довіри від Зеленського, але потім немає результату, тоді вона може її втратити. Так було з Гончаруком, з Рябошапкою, з Богданом та багатьма іншими, – каже Фесенко.

Вміння працювати в команді теж є великою вимогою Зеленського. Адже швидкі зміни можливі лише, якщо люди не зважатимуть на особисте ставлення один до одного і працюватимуть на результат.

зеленський зустріч набу

Потрібно, щоб усередині політичної кухні президента не було конфліктів, інакше вона не зможе досягти мети.

– Президент довіряв Богдану, але виник внутрішній конфлікт, що дуже не подобається Зеленському, тому він вирішив “розійтися” з керівником Офісу.

Так само і з Рябошапкою. Як мені відомо, Зеленський отримував “компромат” на нього. Ще минулого року збирали “компромат” про родину, коханок, ситуацію в Генеральній прокуратурі тощо. Але президент до останнього захищав Рябошапку. Лише коли виник прямий конфлікт, Зеленський був змушений робити вибір, – розповів Фесенко.

Не виключено, що з плином часу президент виокремлюватиме людей, які відповідають усім його критеріям і модернізуватиме свою команду.

Крім того, змінюватимуться і призначення. Особливі зміни, на думку голови правління Пента, можна було побачити у лютому. Саме тоді він сформулював новий принцип кадрової політики – поєднання новизни, молодості і досвіду.

– Щойно почалася пандемія коронавірусу і з’явилися ризики економічної кризи, він більше став схилятися до пошуку досвідчених людей, – каже політолог.

Подібне можна було почути від президента на прес-конференції про екс-голову Державної митної служби Максима Нефьодова. За його словами, він “хороший хлопець”, але нібито недопрацьовував.

Тобто глава держави виправляє кадрові помилки, яких, на думку експертів, у нього було чимало.

– Президент потроху починає не боятися виправляти свої помилки і визнавати, що якісь призначення були невдалими. Люди не справилися зі своїми завданнями, і тому він їх замінює, – говорить Рейтерович.

Професійність понад усе

Нині президент починає відходити від політики нових облич і шукати професіоналів. І не важливо, чи були вони у політиці раніше чи ні. Головне, щоб могли якісно виконати роботу.

Згадаємо екс-виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я Уляну Супрун. На початку каденції у Зеленського були з неї зустрічі, на яких, найімовірніше, обговорювалася співпраця.

Сьогодні Супрун часто критикує кроки уряду щодо медичної реформи. Але 21 травня вона опублікувала пост, в якому розповідає, що її запросили на роботу в Національну раду реформ.

Але глава України, як і будь-якої іншої країни, не може бути обізнаним в усіх питаннях на такому рівні, щоб самостійно визначати професійність всіх кадрів.

Тому йому доводиться покладатися на своїх радників та команду.

Однак Зеленський, за словами Фесенка, покладається ще на одну річ, крім професійного судження свого оточення, – інтуїцію.

– За ствердженнями людей, які знають шостого президента, коли він призначає на високі посади, то сам зустрічається з кандидатом, розмовляє з ним. Можливо, у нього складається якесь відчуття саме про людину.

Це інтуїтивне відчуття, на мій погляд, є одним з критеріїв відбору кадрів для Зеленського. Хоча, як свідчить досвід, це не завжди спрацьовує, – розповідає експерт.

Останнім часом ми бачимо все більше “відчайдушних” призначень, до яких вдається президент Зеленський. Така тенденція пов’язана, зокрема, з тим, що в країні просто не вистачає кадрів.

– У нас кадровий голод в країні. Я не можу зараз знайти гарного міністра культури, ми разом з прем’єр-міністром його шукаємо. Ми зверталися до багатьох людей, казали “дайте”. Нам дуже складно знайти міністра освіти, міністра енергетики, – сказав президент.

І справді, небагато хто готовий працювати на найвищих посадах держави за ту заробітну плату, яку пропонують, і бути чесним. Чи погодився б Тимофій Милованов працювати міністром розвитку економіки, якби в нього не було заощаджень? Питання риторичне.

Успіхи і проблеми

Звичайно, найбільшою поразкою Зеленського і досі є сам процес призначень, який відбувався методом проб і помилок.

У спробі привести нові обличчя і змінити систему йому довелося на власному досвіді переконатися, що це не завжди спрацьовує, а відраза до політиків іноді грає не на користь держави.

– Він шукає людей методом проб і помилок. Безумовно, він не бере людей з “вулиці” або лише з “кварталу”. Президент шукає професійних кадрів. Один принцип змінився. Перший час після приходу до влади він керувався принципом “нові обличчя”.

На мій погляд – він вважав, дещо наївно та ідеалістично, що нові люди, які не були в різних скандалах та корупційних оборудках, будуть кращими і зможуть швидко вирішити всі проблеми. Але не вийшло. І Зеленський зрозумів, що не всі нові – краще, ніж старі. І в моральному сенсі, і в керівному, – каже голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента.

На думку Рейтеровича, формування кадрової політики негативно відобразилося на багатьох ключових посадах. Зокрема, провалом він вважає Кабінет міністрів під головуванням Олексія Гончарука.

Кадрова політика Зеленського: у чому успіхи і невдачі президента

Але, радше, не саму його роботу, а процес формування. Адже багато хто залишився незадоволеним призначеннями на конкретні посади.

– Мені здається, що найбільшим провалом був колишній Кабінет міністрів. Він був явно призначений з волі президента.

Всі кандидатури так чи інакше погоджувалися із Зеленським. І по факту все це вийшло не дуже добре як репутаційно, так і з професійної точки зору, – каже політолог.

Але в прагненні набирати справжніх професіоналів і нові обличчя проявився також і успіх Зеленського. За словами Фесенка, це допомогло створити так звані соціальні ліфти. Хоча вони і неоднозначно проявляються, політолог вважає зазначену тенденцію досить позитивною.

Тобто якщо твоє обличчя не було впізнаним у політиці, то навряд чи була можливість, що тебе зроблять міністром, навіть якщо ти – профі своєї справи.

А тепер люди, які добре себе проявили загалом, а не лише на політичній арені, мають реальний шанс очолювати міністерства.

Керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку вважає, що метод проб і помилок у призначеннях грав і на користь Зеленського.

Так, на загальнонаціональному рівні це проявилося керівництвом Верховної Ради.

– Спікер парламенту Дмитро Разумков, його заступник Руслан Стефанчук – це кадровий успіх. Знайшли людей, що вміють керувати Верховною Радою, які швидко розібралися у цьому процесі, навіть враховуючи всі тонкощі регламенту, – каже Рейтерович.

Ще до початку каденції Зеленського було зрозумілим, що шостому президенту не вдасться уникнути помилок. Але кадрова політика стала справжньою проблемою.

За часів пандемії та економічної кризи главі держави доведеться обирати тих профі, які зможуть втримати Україну на плаву.

А результат останніх призначень ми побачимо вже дуже скоро, коли криза вдарить по всім країнам сповна.

Владислав Бомбела

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка