Зброя в Україні – це вже довготривала, складна і конфліктна тема. З одного боку, давно встановлено жорсткі рамки для її використання і застосування. З іншого – стрілянина по тарілках – це ідилія, а зброя все частіше фігурує в кримінальних новинах.
Обіг зброї контролюється без закону, лише наказом МВС №622 та ще кількома підзаконними актами. Застарілість та недосконалість цих норм створюють так звані сірі зони в професійній роботі, де використання зброї нічим не регламентовано.
Іноді доходить до абсурду навіть у олімпійському спорті. І це, не кажучи вже про питання самооборони і самозахисту. Все це призводить до невтішних наслідків.
Офіційно в Україні зареєстровано понад 900 тис. рушниць, більшість з яких – нарізні. І понад 300 тис. спецпристроїв – травматичних та газових пістолетів. Але це, як кажуть експерти – верхівка айсберга. Співвідношення легальних стволів до “чорних” складає 1 до 5.
Щоб якось навести лад в сфері обігу зброї, в Україні активізувалися дискусії про необхідність ухвалення профільного закону. І якщо раніше все закінчувалося нічим, то тепер з’явилося одразу два законопроекти, кожен з яких має шанс бути проголосованим.
Обидва законопроекти схожі на 90%. Вони пропонують низку нововведень, найголовніше – нова система обліку зброї.
Прихильники вільного володіння пістолетами наводять статистику – злочинів, що скоюються за допомогою легальної зареєстрованої зброї, не так вже й багато.
Для того, щоб знайти компроміс між жорсткою позицією МВС та пропозиціями власників зброї, в проурядовому законопроекті зайняли золоту середину – купувати пістолети можна, але носити з собою на вулиці – ні.
Аби мінімізувати ризики, обидва законопроекти прописані так, що купити зброю не може будь-хто. Майбутньому власнику короткостволу має бути не менш, як 28 років. Обов’язковий досвід володіння мисливською зброєю протягом п’яти років. Обов’язкова відсутність судимостей, а також адміністративних штрафів за останній рік.
Ще одне питання, яке викликало гостру дискусію під розгляду законопроекту – це самооборона. Вона гарантована Конституцією України у випадку захисту свого житла, життя і здоров’я. Але за нинішніми правилами – зброя на вулиці має бути зачохлена і розряджена. І це створює проблеми у випадку з пістолетом.
Що таке самооборона – добре знає мешканець Київської області Сергій Вакульчик. Чотири роки тому озброєна банда грабіжників залізла до нього в будинок. За збігом обставин в цю мить він чистив мисливський карабін. Тож коли в іншій кімнаті закричала дружина – зміг швидко відреагувати.
Сергій – один з перших в Україні, кого не судили за самооборону, а навпаки – нагородили. Адже своїм вчинком фактично врятував життя собі і родині. Хоча інші схожі випадки в тій же місцевості закінчувалися плачевно.
Втім, самооборона – це лише квіточки. Справжня битва розгорнулася за контроль над реєстром зброї. Автори проурядового законопроекту кажуть, що Мін’юст вже відмовився. Тож, як і раніше, цю функцію хочуть залишити за МВС. Але прихильники альтернативного документа – категорично проти.
У будь-якому разі, фахівці заспокоюють, що закон лише створить цивілізовані правила обліку та користування. А можливо, зупинить хаотичне зростання чорного ринку зброї.
А от що робити з вже присутньою нелегальною зброєю – питання відкрите. На місячниках її добровільної здачі, які проводить МВС, приносять сотні і тисячі стволів, але це – крапля в морі.
Ставлення МВС до закону про зброю
МВС і Нацполіція підтримують закон про обіг цивільної вогнепальної зброї, але виступають проти дозволу короткоствольної зброї.
За словами заступника глави МВС Антона Геращенка, наразі продаж зброї регулюється виключно наказом МВС. Тому закон про дозвіл зброї потрібний, окрім короткоствольної.