Російський енергетичний шантаж: чи будемо взимку без світла і тепла
Перебої з електроенергією спостерігають у багатьох містах та селах Київщини. За останні півроку планові та аварійні відімкнення електроенергії набули масового характеру і на всій території України.
Якось так сталося, що ці масові ремонти мереж і відключення збіглись у часі зі світовою енергетичною кризою – найбільшою за останні 40 років. Коли більшість країн світу ведуть запеклу боротьбу за енергоресурси – вугілля, нафту й газ.
На українських ТЕС також критична ситуація – не вистачає вугілля. Запаси уп’ятеро менші від мінімально запланованих.
Чому ж так сталось? Звідки тепер ми будемо брати вугілля та електроенергію? І чи не доведеться нам зустрічати Новий рік зі свічками?
Україна здебільшого забезпечує себе вугіллям власного видобутку. Найбільша гірничодобувна компанія та ключовий виробник теплової енергетики – компанія ДТЕК. Там пояснюють: не запаслись вугіллям, бо не мали коштів, які заборгувала їм держава.
При цьому компанія продовжувала спалювати вугілля на Бурштинській ТЕС та експортувати електроенергію за кордон, де ціни значно вищі, ніж в Україні.
Чому ж не запаслись вугіллям державні ТЕС, поки незрозуміло. На момент виходу матеріалу від профільних державних органів і установ Факти тижня відповіді так і не отримали. Зрештою, і приватних, і державних виробників електроенергії має перевірити Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Отже, крайнього, як це часто у нас буває, навряд чи вдасться знайти. Але що робити зараз – звідки брати електрику, яка нам потрібна вже сьогодні? Є по суті два сценарії, які можна умовно назвати “нас пронесе” і “все пропало”.
Україна насправді не вперше переживає проблему з нестачею вугілля на складах ТЕС. Раніше рятував міжнародний ринок. Києву цього разу вдалося домовитись про постачання вугілля зі Сполучених Штатів, Південної Африки та Польщі. Перші партії прибудуть вже цього місяця.
Врятувати може атомна енергетика. Але якщо закінчаться ремонти на АЕС.
Додатково Україна веде переговори про прямі закупки електроенергії у сусідніх Словаччині та Білорусі. До минулого місяця Україна з політичних міркувань відмовлялась купувати у Мінська енергію, та зрештою зняла ембарго. Але тепер питання, чи погодиться Білорусь продавати нам світло?
Річ у тім, що Лукашенко має зуб на Україну за підтримку білоруської опозиції. А ще – більшу частину своєї електроенергії Мінськ експортує у Литву.
З іншого боку, Лукашенко завжди грав у свою регіональну гру і не хотів би спалювати усі мости. Тож відповідь на запитання, чи постачатиме Лукашенко нам електрику, стала інтригою тижня. Спершу цю інформацію заперечували і українські депутати, і міністр енергетики.
Переговори з білорусами тривали останні кілька тижнів. Зрештою, Укренерго, а перед цим і Міністерство енергетики Білорусі підтвердили – електрику спрямують у бік України.
Білоруська електроенергія почала надходити до української енергосистеми 6 листопада. Відповідно до підписаного контракту, поставки здійснюватимуться протягом листопада.
Але у цій енергетичній грі не слід забувати про напевне ключового гравця – Росію. Якось так сталось, що саме минулого тижня Газпром повністю припинив постачання газу через білоруську територію.
Іншими словами, немає в Білорусі газу – немає в нас енергії. Москва фактично оголосила енергетичну блокаду Києва. Вдвічі зменшила прокачку газу територією України, повністю припинила постачання свого вугілля, плюс не пропускає до нас залізницею казахське.
На тлі енергетичної кризи в Україні й у світі Путін опинився на коні. Він блокує енергетично не тільки Київ, а й Брюссель, аби Євросоюз таки відкрив новий російський газогін Північний потік-2. Росія спалює газ на своїй території, готова платити неустойку, аби тільки не закачувати блакитне паливо у сховища Європи.
Насправді врятувати нас цього року, як і минулого, може погода. Якщо зима буде не такою суворою, газу в українських сховищах нам може вистачити і на обігрів будівель, і на виробництво електроенергії.
