Спроба залякати українців: чому Україну сколихнула хвиля псевдомінувань
З початку 2022 року кількість повідомлень про начебто замінування в Україні різних об’єктів – від шкіл і торговельних центрів до судів та аеропортів – зросла.
Через це вибухотехніки іноді вимушені перевіряти сотні об’єктів за день та евакуйовувати тисячі людей. Зазвичай після перевірки вибухівку таки не знаходять, але сам процес створює безліч незручностей для громадян.
Так, 17 січня в Черкасах департамент освіти та гуманітарної політики рекомендував всім школам міста перейти на дистанційну форму навчання після повідомлення від псевдомінера.
Того ж дня у Києві тричі закривали три станції метро після повідомлення про начебто їхнє мінування. А днем раніше з’явилися дані про можливе мінування міжнародних аеропортів Київ (Жуляни) та Бориспіль.
Тоді ж вибухотехніки перевіряли інформацію про мінування торгово-розважальних центрів у Києві, серед яких були Gulliver, Ocean Plaza та Універмаг Україна.
18 січня повідомлення про начебто замінування навчальних закладів у Києві надійшло у кол-центр Служби безпеки України. Правоохоронцям довелося перевірити 40 шкіл у різних районах столиці. А 20 січня поліція Вінниці та Дніпра отримала електронний лист про начебто мінування усіх шкіл.
Паралельно з серією псевдомінувань у ніч на 14 січня була здійснена масштабна хакерська атака на урядові сайти в Україні. Тоді у Міністерстві цифрової трансформації повідомили: всі докази свідчать про те, що за нею стоїть Росія.
У такий спосіб вона прагне дестабілізувати ситуацію в нашій державі, поширивши фейки про злив персональних даних українців.
– Усі докази вказують на те, що за кібератакою стоїть Росія. Москва продовжує вести гібридну війну та активно нарощує сили в інформаційному та кіберпросторах, – наголосили в міністерстві.
У Мінцифри нагадали, що російські хакери найчастіше працюють проти Сполучених Штатів Америки та України, а їхня ціль – похитнути політичну ситуацію в цих державах. Тому хакерську атаку на сайти органів держвлади розцінили як прояв гібридної війни Росії проти України.
Пояснили це тим, що мета Москви — не лише залякати українське суспільство, а й дестабілізувати ситуацію в нашій державі через зупинку роботи державного сектору. Крім того, Російська Федерація прагне підірвати довіру українців до влади.
Керівник Центру стратегічних комунікацій Ігор Соловей у коментарі Фактам ICTV зазначив, що масові повідомлення про мінування в Україні – це частина інформаційно-психологічної кампанії, яка спрямована на залякування громадян.
– Тоді логічно виникає інше питання – кому це вигідно? Вигідно тим, хто є ворогом України – внутрішнім та зовнішнім. А хто це робить? Нещодавно ми пережили найбільшу за останні роки кібератаку (після 2017 року, коли була атака notPetya на об’єкти енергетичної інфраструктури України). І ця атака була пов’язана з провалом Росії на переговорах із США по НАТО. Москва у такий спосіб прагне змусити Київ капітулювати через тиск українського суспільства на свою владу, – пояснив він.
Ігор Соловей також додав, що брязкання російською зброєю на кордонах з Україною, кібератаки на українську інфраструктуру, а також заяви про мінування – явища одного і того ж порядку. За його словами, все це є спробою роз’єднати та залякати українців.
Але він наголосив: Україна протистоїть російській агресії з 2014 року, тому такими дешевими трюками українських громадян залякати неможливо.
Відповідальність за псевдомінування
Те, що у 2021-2022 роках жодне з повідомлень про мінування не підтвердилось, не означає, що зловмисникам вдасться уникнути покарання.
Так, стаття 259 Кримінального кодексу України передбачає, що за завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, псевдомінеру загрожує позбавлення волі від двох до шести років.
Якщо об’єктами завідомо неправдивого повідомлення про мінування стали критично важливі об’єкти інфраструктури або будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров’я, або заклади освіти, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно, то порушнику загрожує позбавлення волі від чотирьох до восьми років.