У Білорусі, у Біловезькій Пущі, мав відбутися другий раунд переговорів між Росією та Україною щодо російської агресії на українській землі.
Лідер фракції Слуга народу Давид Арахамія підтвердив у соцмережі Facebook, що українська делегація поїде на ці переговори. Українські, білоруські та російські ЗМІ писали, що дата переговорів – 2 березня.
Пізніше він уточнив, що переговори заплановані, але місце – інше.
– Інформація про проведення переговорів у Біловезькій Пущі не відповідає дійсності. Переговори справді будуть, але місце інше. Всі деталі пізніше, – написав Арахамія на своїй сторінці у Facebook.
Час і дата, як і місце переговорів, наразі не уточнюються.
Тим часом російська делегація вже прибула у Біловезьку Пущу.
У мережі опублікували відео її приїзду.
Пізніше у коментарі росЗМІ помічник президента Росії Володимира Путіна Володимир Мединський заявив, що українська делегація вже в дорозі. За його словами, представники України будуть на місці завтра зранку.
Увечері 2 березня радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що потрібно чекати на реальний початок діалогу між Україною та російськими дипломатами.
– Сумнівно, що без присутності за столом переговорів другої (української) сторони можна провести реальні переговори. Тому… просто зачекайте на реальний початок діалогу, – написав Подоляк у себе в Twitter.
Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомляв, що головні умови для проведення повторних переговорів – щоб Росія припинила обстріли українських міст.
Контекст про Біловезьку Пущу
В історії Біловезька Пуща відома тим, що 8 грудня 1991 року там було підписано історичну угоду про припинення існування СРСР.
Біловезьку угоду підписали глави трьох держав – Леонід Кравчук від України, Борис Єльцин від Росії та Станіслав Шушкевич від Білорусі. Один із пунктів декларував створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), до складу якої увійшли майже всі пострадянські країни.
П’ята стаття Біловезької угоди: сторони визнають та поважають територіальну цілісність одна одної та недоторканність чинних кордонів у межах співдружності.
Вже у 1996 році Борис Єльцин в одній із приватних розмов заявив, що “шкодує” про підписання Біловезької угоди, оскільки його держава “багато втратила”.
Справжній скандал, пов’язаний з угодою, розгорівся лише у 2013 році. Тоді в ЗМІ просочилася інформація, що жодна з країн-підписантів не володіє оригіналом угоди. Де зараз цей документ, достеменно не відомо.
