Війна Росії проти України стала сигналом для пробудження оборони Європи – Боррель
Агресія російської федерації проти України стала сигналом до пробудження для всієї Європи в сфері безпеки та оборони та примусила шукати скоординовані та ефективні шляхи до зміцнення власної обороноздатності.
Про це висловився високий представник ЄС Жозеп Боррель.
– Російське вторгнення в Україну стало сигналом до пробудження для (політики) безпеки та оборони ЄС. Спільна комунікація щодо недоліків в оборонних інвестиціях, що була прийнята цього тижня, чітко пояснює, що через недофінансування ті обороні спроможності, які в нас є, не відповідають нашим потребам перед наявною загрозою, – зауважив Боррель.
Він нагадав, що доповіді Європейського оборонного агентства (EDA) вже неодноразово привертали увагу до цього факту. При цьому до війни, здавалося, не було сенсу у терміновому збільшенні оборонних витрат. Зараз йдеться вже не лише про те, щоб витрачати на оборону більше, але й витрачати ці європейські кошти разом – і це єдиний шлях використовувати їх найкращим чином.
– Російський шалений наступ на Україну повернув війну на європейську землю. За кількістю військових спроможностей, що залучені до цієї війни, за її людською ціною та за глобальними наслідками вона представляє собою глобальний зсув у Європейському середовищі щодо безпеки. У протидії цьому конфлікту ЄС реагував швидко та потужно, пропонуючи політичну, фінансову, гуманітарну та військову допомогу Україні. Зараз вже очевидно, що Європа в небезпеці, як ми й говорили ще на початку війни, коли представили Стратегічний компас, – наголосив високий представник ЄС.
Він наголосив, що ЄС має брати на себе більше відповідальності за власну безпеку. Це передбачає наявність сучасних та взаємосумісних збройних сил з достатньою кількістю сил та засобів.
– Спустошення складів, яке відбулося після військової допомоги, яку ми надали Україні, є найбільш очевидним прикладом наших недоліків. Але саме це стало найбільшим недоліком того, що ми успадкували від минулих бюджетних скорочень та недофінансування, – наголосив Боррель.
Він нагадав, що такі провали зачіпають багатьох сфер – загальних військових спроможностей, оборонних інвестицій, досліджень та розвитку, і вони стають очевидними якщо порівнювати з військовим будівництвом в інших країнах. Зокрема, з 1991 до 2021 року спільні оборонні витрати ЄС зросли лише на 20%, – в той час, як в США цей показник становив 66%, в Росії – 292%, в Китаї – 592%. Лише з 2009 до 2018 року внаслідок бюджетних скорочень країни ЄС недодали на оборону близько 160 мільярдів євро.
Високий представник ЄС визначив три головні напрями вирішення наявних проблем ЄС в обороні, що знайшли відображення в доповідях EDA
Перший напрям – це підвищення бойової готовності військ, зокрема поповнення складських запасів.
Другий напрям – розвиток оборонних спроможностей як в кількісному, так і в якісному вимірі. Протягом наступних п’яти років ці зусилля будуть спрямовані на стратегічні напрямки, як-от повітряна оборона, кібернетичні засоби та засоби космічного базування тощо.
Третій напрям, що розрахований на більш віддалену перспективу, – це спільна розробка майбутніх ключових оборонних спроможностей, таких як основний бойовий танк, сучасні засоби територіального захисту або засоби космічного спостереження.
