Що змусило окупантів тікати з Херсону та чого очікувати далі: аналіз експерта

Херсон звільнений. Ще місяць тому російський диктатор Володимир Путін стверджував, що РФ там назавжди. І ось днями Збройні сили України зайшли в обласний центр. А над Херсонською ОВА замайорів український прапор.

Хто чи що змусило Кремль погодитися на відведення військ із правобережжя Дніпра та Херсону – єдиного обласного центру, який окупантам вдалося захопити з 24 лютого? І чи будуть схиляти Україну до переговорів після цього принизливого для РФ “жесту доброї волі”?

Журналіст Фактів тижня Павло Васильєв розбирався у можливих версіях разом із політичним аналітиком Інституту євроатлантичного співробітництва Володимиром Горбачем.

Як вдалося змусити окупантів тікати з Херсону

Володимир Горбач нагадав, що правий берег Дніпра був для російських військ своєрідним плацдармом для можливого подальшого наступу на Миколаїв та Одесу.

У зв’язку з цим експерт виділив два аспекти втечі окупантів на лівий берег: політичний та військовий.

– Якщо вони від цього плацдарму відмовляються, це означає політично, що вони відмовляються від планів захоплення Миколаєва і Одеси. Принаймні в найближчому майбутньому. Це політичне може бути таке пояснення, – зазначив Горбач.

Військовий аспект полягає в тому, що підрозділи РФ не могли втримати цей плацдарм на правому березі протягом тривалого часу через суттєве порушення логістики. Все через удари, яких Збройні сили України завдавали з реактивних артилерійських систем HIMARS по мостах через Дніпро та складах боєприпасів ворога.

– Ми зараз бачимо, що вони не хочуть зимувати в Херсоні, оскільки розуміють, що постачання в них не буде. Вони не зможуть забезпечити навіть там собі навіть просто існування і боєздатність. Бо потрібно постачати і пальне, і боєприпаси, і техніку важку, і таке інше, – розповів Володимир Горбач.

Він пояснив, що з настанням холодів ситуація ще більше погіршилася б: окупантам було б складно користуватися переправами через Дніпро, а у разі штормів – взагалі неможливо.

Горбач звернув увагу на вдалу стратегію, яку обрало командування ЗСУ: не кидатися в лобові атаки та зазнавати масових втрат, а бити по тилах, логістичних шляхах, штабах та складах ворога.

– І як ми зараз бачимо, ця тактика приносить користь. Ворог знесилений, втрачає боєздатність і рано чи пізно усвідомлює необхідність йти, робити так звані “жести доброї волі”… І тут не лише військові це усвідомлюють, це починають розуміти і в Кремлі, коли рахують збитки і в людській силі, і в техніці…

Ну і, власне кажучи, розуміють, що якщо залишити це угруповання на правому березі на зиму, то воно буде приречене на розгром, полон і ще більшу ганьбу, ніж нинішній відступ, – наголосив експерт.

Чи можливі переговори після втечі РФ з Херсону

Аналітики Американського інституту вивчення війни констатують, що нині ЗСУ на фронті володіють стратегічною ініціативою, а втеча окупантів із Херсону – не остання в цій війні.

Водночас Кремль прагне переговорів, “дипломатичної паузи”, щоб отримати можливість відновити та наростити сили.

Проте Володимир Горбач переконаний, що Захід не зацікавлений у якихось залаштункових переговорах з РФ. Він звернув увагу, що попри заяви Кремля про начебто “готовність розмовляти” ніхто з Москвою таких переговорів не веде на якомусь серйозному політичному рівні.

Відбуваються лише технічні контакти та консультації. Україна розмовляє з російською стороною лише з гуманітарних питань, наприклад щодо обміну полонених.

– Росіянам потрібні політичні поступки. Але вони нікому іншому не потрібні. В нас панує якесь уявлення, що Захід зацікавлений у тому, щоб не добивати Путіна, не доводити ситуацію до якоїсь повної поразки РФ у цій війні… Можливо, якісь окремі політики зацікавлені, вони це демонструють.

Але Захід абсолютно нічого не втратить від того, що Путін зазнає дуже дошкульної поразки у війні з Україною. Тому не варто думати, що вони зацікавлені в якихось залаштункових переговорах більше, ніж ті ж росіяни… Я не вважаю, що Захід зацікавлений у якихось переговорах для того, щоб врятувати режим Путіна. Ні, він у цьому не зацікавлений, – пояснив експерт.

Горбач припускає, що в Москві могли очікувати певних поступок в обмін на вихід із Херсону, проте Київ на це не піде. І Україна, і її західні партнери розуміють, що жодні поступки і тимчасові перемир’я не зупинять війну та не знімуть російську загрозу для нашої країни.

Між США та Китаєм: очікування від саміту G20

Російський диктатор Володимир Путін не поїхав на саміт Великої двадцятки (G20), який сьогодні стартував на Балі. Як пояснив Володимир Горбач, візит диктатора на G20 міг би відбутися, лише якби були “якісь тріумфи перемоги”, проте цього немає.

Водночас на полях саміту відбулися переговори президента США Джо Байдена та лідера Китаю Сі Цзіньпіна. За їхніми підсумками вони оголосили, що ядерна зброя ніколи не повинна використовуватись, зокрема – в Україні.

На думку Горбача, рішення, ухвалені на зустрічі лідерів США та КНР, дійсно можуть справити належний вплив на російську політику. Оскільки Кремль не захоче потрапити в повну ізоляцію на світовій арені, зокрема розірвання відносин із Китаєм.

– У російського режиму ще є можливості  зупинити війну і вийти з України. Якщо про це попросять їхні китайські товариші. Оскільки із Заходом Кремль конфронтує. А Китай розглядає як свого якщо не союзника, то принаймні партнера. І намагається координувати свою зовнішню міжнародну політику саме з Пекіном, – розповів експерт.

Горбач уточнив, що лідер Китаю Сі Цзіньпін міг би вплинути на Кремль для припинення війни проти України, проте “ще не дуже хоче” це робити.

– Він захоче тільки тоді, коли це буде в інтересах Китаю, і він ці інтереси чітко артикулює, розкаже і покаже Кремлю. А всі інші навряд чи можуть на нього вплинути, оскільки у відносинах із зовнішнім світом Володимир Путін зайшов уже в ту фазу, коли його не розглядають як договороздатного партнера, – додав експерт.

Путін – “політичний труп”

Політичний аналітик зазначив, що Путіна дійсно можна розглядати як “політичний труп”.

– Його можна було вважати таким вже й раніше, я думаю. А зараз я би так сказав: що це політичне тіло вже почало розкладатися. І стає токсичним для оточення, – заявив він.

Горбач звернув увагу на те, що пропагандисти готували російську аудиторію до втечі військ РФ із Херсону. А тому зараз обурюється через втечу окупантів із міста лише “так звана патріотична громадськість”, а по суті, це “партія війни” чи воєнкори.

Експерт вважає, що процес “прозрівання” російського населення не буде швидким, проте він неминучий: це лише питання часу. І чим більше і довше триватимуть масові втрати військ РФ на фронті, тим цей процес набиратиме більших обертів.

Що далі? Визволення півдня України

Володимир Горбач прогнозує, що після звільнення правобережжя Херсонщини розпочнеться наступний етап: визволення Півдня України. І він буде схожий на той, який українці та світ спостерігали раніше.

Йдеться про удари з HIMARS по тилах ворога, руйнування його логістичних шляхів, щоб ускладнити постачання для російського угрупування вже на лівобережній частині Херсонщини та в Запорізькій області.

– І настане той момент, коли Шойгу з Суровікіним порадяться і скажуть: у зв’язку з тим, що вони не можуть повноцінно забезпечувати функціонування своїх збройних угрупувань на півдні, десь у Мелітополі, Маріуполі чи в Бердянську, вони теж їх відводять кудись. Чи в Крим, чи в Ростовську область.

Цей момент все одно настане. І це вже буде третім стратегічним ударом, – підсумував Горбач.

Тож за рішенням Кремля залишити правий берег Херсонщини стоять насамперед Збройні сили України та весь український народ. Це з військово-соціальної точки зору. А з політичної – банальний страх Путіна втратити останнього великого партнера, Китай, якщо Вашингтон і Пекін таки домовляться синхронно тиснути на Москву із Заходу та зі Сходу.