Як Україні вдалось врятувати кораблі й уникнути десантування військ РФ: деталі від Неїжпапи
Завдяки розосередженню жоден військовий корабель України, крім вимушено затопленого фрегата Гетьман Сагайдачний, не постраждав у перші дні повномасштабного вторгнення.
Про це розповів командувач Військово-морських сил України, віцеадмірал Олексій Неїжпапа в інтерв’ю Українській правді.
Неїжпапа зазначив, що перед повномасштабним вторгненням РФ він готувався “до найгірших сценаріїв”.
– Противник до початку повномасштабної агресії створив повноцінне угруповання десантних сил, зібравши десантні кораблі з усіх флотів, набув спроможності щодо десантування повноцінної бригади морської піхоти одночасно на декількох напрямках. Тому, звісно, я розумів, що війна не буде тільки на Донбасі. Ми це розуміли чудово і до цього готувалися, – сказав він.
Як виглядала підготовка ВМС до повномасштабного вторгнення РФ
За словами військового, у ВМС було створено певне угруповання за наказом головнокомандувача Збройних сил.
– Це угруповання було розосереджено, частина кораблів була в морі, частина перебувала в інших пунктах базування, нештатних, як кажуть: на цивільних причалах або інших об’єктах. Але більшість кораблів перебувала в морі, – розповів він.
Тому в перші дні війни жоден військовий корабель не постраждав після масованих ударів противника, всі вони були розосереджені. Морська авіація також була піднята з аеродромів. В України немає суттєвих ушкоджень морської авіації на початок повномасштабної агресії.
Що ж до фрегата Гетьман Сагайдачний, який затопили, командувач ВМС пояснив, що на ньому на момент повномасштабного вторгнення почалися ремонтно-модернізаційні роботи.
– На ньому не було взагалі енергетики, всі дизельгенератори підлягали повній заміні, ішов ремонт турбін, все озброєння так само було не в ладу. Як військовий корабель, який міг би брати участь у відбитті агресії, він на той момент не був спроможний взагалі, – додав він.
Тому командиром корабля було прийняте рішення його затопити. Це прописано в положенні Про корабельну службу: корабель не повинен дістатися ворогу. А на той момент ворог дуже швидко просувався через Херсонську область, вже обійшов Херсон, був на підступах до Миколаєва.
Як вдалось уникнути десантних операцій РФ
Для десантування треба панування і в повітрі, і на морі. На той момент противник мав таке панування. Але все ж таки морська десантна операція, як правило, проводиться в напрямку основного удару противника. Вона починається при створенні відповідних умов на суходолі, розповів Неїжпапа.
Так, після початку повномасштабного вторгнення противник просунувся до Миколаєва, потім пішов на північний захід в обхід Миколаєва в напрямку Вознесенська, щоб увійти в тил Одеської області.
– Якби тоді наша 80-та бригада Десантно-штурмових військ не зупинила ворога під Вознесенськом, тоді були б створені умови для того, щоб русня почала десантну операцію в Чорноморській операційній зоні, – сказав він.
Водночас ВМС не стояли на місці та готувалися до таких дій противника. Військові здійснювали мінне оборонне загородження на доступних для десанту ділянках. З перших днів підрозділи артилерії морської піхоти й інших бригад, які дислокувалися на той час на Одещині, були заведені в район вогневих позицій.
Також посилили радіотехнічну, радіолокаційну розвідку як із залученням радіотехнічних постів, так і безпілотних комплексів Байрактар, щоб виявляти десант противника.
Неїжпапа наголосив, що в першу чергу десантування не відбулися, тому що не було на той час створено умов на суходолі.
– По-друге, ви знаєте цю історію, коли ми перший раз ударили ракетами Нептун по фрегату Адмірал Ессен. А потім був той же крейсер Москва. І противник зрозумів, що просто так зайти до наших берегів, не втонувши, буде дуже важко. Тому, звісно, він відмовився від морської десантної операції, – резюмував командувач ВМС.
Раніше партизани розповіли, як окупанти в Криму готуються до наступу Сил оборони України.
Фото: ВМС ЗСУ