Усе ще прагне знищити Україну: в ISW оцінили псевдоісторичні заяви Путіна в інтерв’ю Карлсону

Російський диктатор Володимир Путін спробував використати інтерв’ю з американським журналістом Такером Карлсоном, щоб поширювати брехню про війну та українців. Путін довів, що все ще прагне знищити Україну.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

Під час двогодинної розмови диктатор озвучував західній аудиторії давні наративи Кремля, в яких неправдиво стверджується, що Росія нібито зацікавлена у припиненні війни в Україні шляхом переговорів.

– Протягом усього інтерв’ю Путін демонстрував, що Росія не зацікавлена у змістовних і легітимних переговорах і що він все ще прагне знищити Україну як державу, – пишуть аналітики.

Путін також продемонстрував свою всеосяжну ворожість до Заходу і неправдиво звинуватив його у тому, що він змусив Росію напасти на Україну.

Диктатор неодноразово підкреслював, що Росія нібито відкрита до переговорів, щоб неправдиво представити Москву як розумного гравця, а “західні керівні еліти” – як головну їх перешкоду. Він також неодноразово повторював тезу, що західні чиновники змусили Україну відмовитися від вигідної для Росії угоди під час переговорів між Україною та РФ у Стамбулі в березні 2022 року.

Кремль регулярно представляє Захід як єдину значущу сторону на переговорах з Україною, щоб домогтися визнання брехливої тези про те, що Україна нібито не має незалежної влади. Так росіяни хочуть отримати від Заходу поступки від імені України, які підривають її суверенітет і руйнують територіальну цілісність.

В останні тижні Путін і Кремль посилили риторику, яка вказує на те, що Росія продовжує дотримуватись максималістських цілей в Україні.

– Переговорна позиція Путіна не змінилася: він, як і раніше, прагне знищення України і намагається використати перемир’я для створення сприятливих умов для російських військових, щоб розпочати наступну, більш успішну війну проти України, – вказують в Інституті.

Путін абсурдно стверджував, що Росія – потерпіла сторона, а не ініціатор війни

Глава Кремля заявив, що українські “неонацисти” нібито розпочали війну в Україні у 2014 році і що повномасштабне вторгнення Росії є спробою покласти край конфлікту.

Він повторив заїжджену російську риторику, представляючи анексію Криму та інтервенцію на Донбасі у 2014 році, а також повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році як оборонну кампанію, спрямовану на захист російського народу та російської нації.

В Інституті додають, що ця інформаційна операція має на меті приховати очевидний факт, що Росія розпочала агресивну війну проти свого сусіда у 2022 році. Путін хоче заплутати пам’ять Заходу про те, що сталося насправді. Ревізіонізм диктатора також спрямований на підтримку давніх кремлівських наративів, що виправдовують його максималістські цілі в Україні.

Глава Кремля намагається захистити свої давні заклики до зміни влади в Києві,”демілітаризації” і “денацифікації”

Зокрема, диктатор поширював таку брехню:

• Підтриманий США “переворот” в Україні в 2014 році змусив Росію вторгнутися в Крим і почати війну на Донбасі в 2014 році.
• Україна “ініціювала військову операцію” на Донбасі, починаючи з 2014 року, і не виконала Мінські угоди, що встановили перемир’я, яке Путін порушив у лютому 2022 року.
• Путін звинуватив НАТО в експлуатації України з метою будівництва військових баз в нашій державі під виглядом підготовки українських військових. В ISW наголосили, що ніяких військових баз НАТО в Україні не було і немає. Такі наративи спрямовані на те, щоб позбавити Україну засобів для самозахисту і дозволити Росії нав’язувати свою волю силою.
• Диктатор також повторив, що однією з військових цілей Росії є “денацифікація” України — заборона всіх “неонацистських рухів” в Україні та усунення людей, які “підтримують нацистську ідеологію”. Путін особливо виділив президента України Володимира Зеленського як нібито “прихильника” такої ідеології. Аналітики вказують, що такі заклики насправді є вимогою усунення нинішнього обраного українського уряду й заміни його на прийнятний для Кремля.
• Путін продовжував закликати до “нейтралітету” України і стверджував, що Росія не може довіряти жодним заявам НАТО про те, що блок поки не схвалює наш вступ. Він продовжував стверджувати, що Бухарестська декларація НАТО 2008 року, згідно з якою Україні і Грузії пообіцяли шлях до членства, але не зробили жодних конкретних кроків для відкриття такого шляху, порушує Декларацію про незалежність 1991 року, в якій проголосили, що Україна є нейтральною державою.

Аналітики зазначають, що Російська Федерація водночас взяла на себе зобов’язання “поважати незалежність і суверенітет та чинні кордони України”, які охоплюють Крим і Донбас, у Будапештському меморандумі 1994 року в обмін на повернення Україною ядерної зброї Радянського Союзу, що була на її території, до Росії. Будапештський меморандум гарантував Україні всі суверенні права, зокрема право обирати власну зовнішньополітичну орієнтацію.

Диктатор поширював псевдоісторію, намагаючись заперечити українську державність і націю

Диктатор повторив давні російські наративи, спрямовані на заперечення існування української державності та ідентичності. Він стверджував, що українці не існують як нація і є “справжніми росіянами”, яких різні політичні гравці переосмислили, щоб підірвати здатність Росії контролювати прикордонні території з іншими державами Східної та Центральної Європи.

Путін регулярно заперечував український суверенітет, щоб представити повномасштабне вторгнення Росії як спробу повернути “історично російські землі” до складу РФ та як гуманітарні зусилля для “захисту” етнічних росіян і російськомовних.

Він також регулярно і навмисно зловживає визначенням “етнічний росіянин”, помилково додаючи до нього українців, щоб просувати ширшу концепцію “русского міра” для виправдання максималістських претензій Росії щодо України та її народу, а також її більш широких імперіалістичних амбіцій.

У ISW вказують, що жодне з путінських переписувань історії не виправдовує вторгнення Росії в Україну.

Кордони кожної держави у світі змінювались з часом. А міжнародне право, яке, як стверджує Путін, прагне підтримувати РФ, вимагає визнання всіма державами суверенних прав одна одної на своїх територіях, визнаних іншими суверенними державами.

Російська Федерація двічі підтверджувала суверенітет України у її міжнародно визнаних кордонах – у 1991 і 1994 роках. Прийняття аргументу Путіна про право Росії силою перекроювати кордони України на свій розсуд є “запрошенням” для всіх держав, які мають історичні претензії, нападати і захоплювати землі своїх сусідів.

Путін визначає ослаблення Заходу і демонтаж НАТО як передумови “багатополярного світу” під проводом Росії

Путін послідовно представляв розширення та існування НАТО як загрозу для Росії та будь-якого майбутнього світового порядку під керівництвом Росії та Китаю.

Він стверджував, що світові справи розвиваються за “невід’ємними законами”, які не змінювалися протягом історії.

Зокрема, порівняв нинішній світовий порядок, очолюваний Заходом, з Монгольською та Римською імперіями, які він представив як приклади гегемоністських держав, що зрештою були завойовані іншими державами, що зростали.

Він заявив, що хоча Римській імперії знадобилося кілька сотень років, щоб розпастися, нинішні зміни відбуваються швидше. Диктатор все частіше посилається на навмисно широку, розпливчасту і псевдореалістичну концепцію російського суверенітету, щоб нормалізувати загарбницькі війни і виправдати російські цілі з нав’язування своєї волі в Україні та за її межами.

– Путін вже давно висуває вимоги до НАТО, які б перетворили блок на структуру, що не зможе протистояти майбутній російській військовій агресії чи у формі завойовницьких кампаній, чи у формі спроб Росії встановити контроль над країнами, які, на думку Кремля, перебувають у сфері впливу Москви, – підсумовують у Інституті.