Україна частково призупинила норми Європейської конвенції з прав людини – пояснення
Український уряд подав до Ради Європи заявку, яка часткове призупиняє окремі пункти Європейської конвенції з прав і свобод людини у звʼязку з воєнним станом.
Документ було оприлюднено на сайті Ради Європи 28 квітня, але ж саму заявку подали ще 4 квітня.
Україна призупиняє роботу норм Європейської конвенції щодо прав і свобод
В опублікованому документі вказано, що Україна на час війни припинить дотримуватися положень Європейської конвенції, а саме:
- щодо недоторканності житла;
- щодо таємниці листування, телефонних переговорів та іншої кореспонденції;
- щодо невтручання в особисте та сімейне життя;
- щодо свободи пересування та вільного вибору місця проживання;
- щодо права на свободу думки й слова;
- щодо вільного вираження поглядів і переконань, а також прав щодо збору, зберігання й поширення інформації;
- щодо прав на проведення зборів, мітингів і страйків;
- щодо прав володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
Крім того, у документі йдеться про конкретні заходи та дії, які можуть бути запроваджені під час воєнного стану. Йдеться про:
- примусове відчуження приватного або комунального майна для потреб держави;
- запровадження комендантської години, особливий режим в’їзду та виїзду;
- обмеження пересування громадян та іноземців, руху транспорту;
- огляд речей, транспорту, багажу, вантажів, службових приміщень і житла громадян;
- заборону громадянам, які перебувають на воєнному чи спеціальному обліку, змінювати місце проживання чи перебування без належного дозволу.
Чи означає це, що в Україні обмежили права? Пояснення
Нагадаємо, після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року в Україні було оголошено режим воєнного стану. В межах режиму, згідно із українським законодавством, військові мають право вилучати автотранспорт і деяку техніку у підприємств усіх форм власності, органів влади та самоврядування, а також у цивільних осіб.
Своєю чергою міністр Юстиції Денис Малюська на своїй Facebook-сторінці повідомив, що це стандартна процедура, за якої Україна повідомляє європейські інституції щодо тимчасових можливих обмежень з боку України.
За словами міністра, повідомлення про можливість застосування обмежень певних прав Україна “дійсно надіслала практично одразу після запровадження воєнного стану у 2022 році”.
– Це частина наших міжнародних зобовʼязань (такі повідомлення надсилаються ще з 2015 року). Це не ноу-хау – так чинять усі країни, які ведуть війну… Україна у квітні не призупинила захист, а якраз навпаки – переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав, – зазначив міністр.
Як повідомив Фактам ICTV український юрист, викладач Києво-Могилянської академії та ексзаступник міністра юстиції України Сергій Пєтухов, це не вперше, коли Україна надсилає такі повідомлення. Перше таке повідомлення – нотифікація – було зроблено ще під час агресії РФ у 2015 році, а та, про яку стало відомо у квітні 2024 року, частково змінює ту, яка була першою.
– У нас перша нотифікація вийшла трішки із запізненням, але в 2015 році вона була. На початку війни. І так само різні країни досить регулярно звертаються до цього механізму, не тільки у випадках війн, а й, наприклад, Франція, коли проводила контртерористичну організацію. У них тоді був терористичний напад, тож на короткий період вони посилювали режим і, відповідно, нотифікували про це Раді Європи, – каже він.
Пєтухов додає, що є певні права, які можуть бути обмежені за стихійного лиха, військового нападу, збройної агресії тощо.
– В такому разі держава має чітко нотифікувати про це секретаря Ради Європи, для того, щоби публічно всім сторонам договору пояснити, які саме права обмежуються. Іноді держави навіть розкривають, у якийсь спосіб вони їх обмежують, посилаючись на національне законодавство. Тобто, це зроблено для того, щоби поінформувати Раду Європи, як організацію, та інших державних партнерів, а також, щоб убезпечити себе від можливих позовів до Європейського суду з прав людини, – пояснює юрист.
Експерт припускає, що, найімовірніше, оголошення про це лише зараз пов’язано із набуттям чинності нових змін до законодавства про мобілізацію, в якому є додаткові обмеження.
