Марина Терюханова, редакторка стрічки
Завершення торговельної угоди з ЄС: чого чекати Україні після 5 червня 2025 року
Термін дії автономних торговельних преференцій, які дозволяють українським товарам безмитно і безквотно заходити на ринок ЄС, завершується 5 червня. Ці преференції були запроваджені Євросоюзом у 2022 році як жест підтримки України після повномасштабного вторгнення, тимчасово скасувавши всі тарифи та квоти.
Про те, які зміни чекають на Україну після завершення торговельної угоди з ЄС, ми поговорили з економістом Олегом Пендзиним.
Коли закінчується торговельна угода з ЄС та нові умови співпраці
5 червня закінчується термін дії автономних торговельних заходів, тож виникає питання, пов’язане з експортом української продукції на європейський ринок. Європейський Союз ухвалив рішення про тимчасове відновлення квот на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України. Це може стати додатковим викликом для української економіки, яка й без того зазнає серйозних втрат через повномасштабну війну.
На початку російського вторгнення у 2022 році ЄС скасував ці квоти як жест підтримки українських аграріїв. Однак Європейська комісія повідомила про повторне запровадження обмежень. Нові правила набудуть чинності вже з 6 червня цього року.
Згідно з оновленими умовами, обсяги дозволеного експорту з України до кінця 2025 року становитимуть 7/12 частин річної квоти. Це пов’язано з тим, що квоти почнуть діяти вже з червня — тобто на решту 7 місяців року.
Але українським експортерам більше не потрібно отримувати ліцензії на ті товари, які до 2022 року підлягали ліцензуванню під час експорту до ЄС — тимчасово ця вимога скасована. Щодо квот, то вони діятимуть за принципом “хто перший — того й місце”. Тобто обсяг доступного експорту буде зменшуватись у міру подання і проведення експортних операцій.
Хоча жодна з країн-членів ЄС не виступила проти цього рішення, низка держав — зокрема Швеція, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Ірландія та Литва — утрималися під час голосування.
Ці обмеження мають тимчасовий характер. Зараз Єврокомісія переглядає умови поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, щоб створити стабільні та передбачувані умови для бізнесу як з боку ЄС, так і з України — з урахуванням майбутнього членства України в Євросоюзі.
“Безвіз” для українського заліза на три троки
Рада ЄС 5 червня затвердила регуляторні норми, які продовжують тимчасове призупинення захисних заходів Євросоюзу щодо імпорту заліза і сталі з метою підтримки української економіки в умовах російської агресії. Це рішення покликане полегшити труднощі, з якими стикаються українські виробники через війну.
Водночас Європейська комісія матиме право тимчасово припинити дію цих норм для окремих видів продукції на термін до 12 місяців, якщо імпорт з України загрожуватиме стабільності європейської промисловості.
Ці регуляторні правила щодо призупинення захисних заходів щодо заліза і сталі з України набудуть чинності з 6 червня та діятимуть протягом трьох років.
Нагадаємо, що ЄС застосовує захисні заходи для сталеливарної продукції з 2018 року, щоб убезпечити європейських виробників від кризи перевиробництва. Проте після початку повномасштабного вторгнення Росії такі заходи не поширюються на український експорт.
Завершення торговельної угоди з ЄС: що зміниться
На думку економіста Олега Пендзина, якщо розглядати ситуацію України у 2022 році та зараз, то вона докорінно змінилася. У 2022 році шляхи вивозу морем були майже повністю блоковані. І тоді ця угода з Європою була для нас порятунком, адже це був чи не єдиний спосіб експортувати українську аграрну продукцію на світові ринки.
– Зараз ситуація змінилася через те, що ми відновили шляхи постачання продукції морем, тож українські товари продовжуватимуть надходити на світові ринки. Але справді, європейський ринок – це преміальний сегмент, тож багато наших виробників хотіли б на ньому знаходитися й надалі, – наголосив експерт.
Чого очікувати аграріям після завершення торговельного безвізу: думка економіста
– Українські аграрії не відмовлятимуться від вирощування продукції через втрату європейських ринків, адже і до війни основними ринками, на які ми постачали наші продукти, були східні країни, зокрема Азія. Тож не варто очікувати зниження виробництва, – вважає економіст.
Щодо українських зернових культур, то до війни основними імпортерами були Індонезія, Філіппіни, Марокко, Єгипет, Туніс. У 2020 році Китай вперше очолив список імпортерів українського зерна, значно збільшивши закупівлі кукурудзи та пшениці. Єгипет також залишається важливим імпортером зернових.
Відповідно до даних Національного інституту стратегічних досліджень, у 2024 році Україна експортувала 78,3 млн т аграрної продукції. Найбільша частка припадає на соняшникову олію, кукурудзу, а також на пшеницю. Серед лідерів експорту опинився ріпак, обсяг якого становив понад 3,8 млн т. Частка м’яса та іншої їстівної продукції, свійської птиці становить 4%.
